ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" жовтня 2006 р. Справа № 6/78-06
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Павловській Л.П. ,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 - представника за довіреністю від 30.06.2005р., ОСОБА_3 - представника за довіреністю від 12.09.2006р.;
від відповідача: Формагей В.І.- директора,
Іонова О.О. - представника за довіреністю від 18.01.2006р.,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
м. Козятин Вінницької області
на рішення господарського суду Вінницької області
від "21" березня 2006 р. у справі № 6/78-06 ( суддя Говор Н.Д.)
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,
м. Козятин Вінницької області
до Приватного підприємства "Шанс", м. Козятин Вінницької області
про стягнення 32996,19 грн.,
з перервою в судовому засіданні з 12 вересня 2006 року по 05 жовтня 2006 року
згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Вінницької області від 21.03.2006р. у справі №6/78-06 в позові Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (м. Козятин Вінницької області) до Приватного підприємства "Шанс" (м. Козятин Вінницької області) про стягнення 32996,19 грн. відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач у справі подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати з наведених у скарзі підстав та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, скаржник, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено й неправильно застосовано норми матеріального й процесуального права, а також має місце невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, а саме :
- рішення прийнято без участі позивача та його повноважного представника - гр. ОСОБА_2; адвокат ОСОБА_4 21.03.2006 р. був уповноважений лише передати відповідні заяви ( він не був уповноваженим представником, оскільки видана довіреність від 22.12.2005 р., не була нотаріально посвідчена );
- суд безпідставно відхилив клопотання про призначення судової будівельно - технічної експертизи;
- господарським судом Вінницької області не враховано, що факт підписання керівником ПП "Шанс" акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об"єкта до експлуатації, свідчить саме про те, що орендовані приміщення дійсно були переплановані та відремонтовані.
В письмових доповненнях до апеляційної скарги позивач зазначив, що
- суд дійшов помилкового висновку про здійснення поліпшення майна без дозволу наймодавця - відповідача; фактично такий дозвіл міститься в договорі від 01.12.2002 р. ( законом не визначено певну форму дозволу та не вказано, коли він має бути отриманий - до чи після проведення робіт.
У судовому засіданні представники позивача ( скаржника ) апеляційну скаргу підтримали.
Відповідач у письмовому відзиві від 01.07.2006 р. на скаргу та письмових поясненнях від 03.07.2006 р. на доповнення до скарги, а також його керівник та представник у засіданні проти доводів і вимог апеляційної скарги заперечили, вважаючи оскаржене рішення законним і обґрунтованим, просили залишити його без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Матеріали справи свідчать, що 01.12.2002 р. сторони уклали договір оренди приміщення ( кімната НОМЕР_1) площею 73 кв. м. в АДРЕСА_1 для розміщення магазину, кафе, Інтернет - салону, терміном на один рік, згідно з яким відповідач (орендодавець) передав позивачу ( орендарю) у користування приміщення на умовах, визначених договором.
01.12.2003 р. сторони уклали договір оренди приміщення ( кімнати НОМЕР_2) площею 75 кв.м. в АДРЕСА_1 для розміщення магазину, кафе, Інтернет - салону, грального салону , терміном на один рік, на підставі якого позивач продовжував користуватись переданим майном.
01.12.2004 р. сторони уклали договір оренди приміщення ( кімнати НОМЕР_2) площею 75 кв.м. в АДРЕСА_1 для розміщення магазину, кафе, Інтернет - салону, грального салону, терміном на один рік, на підставі якого позивач продовжував користуватись переданим майном.
Відповідно до умов п.7.1 Договору від 01.12.2002 р. орендар зобов'язався здійснювати за власний рахунок поточний ремонт приміщення, що орендується, не проводити без письмової згоди орендодавця перебудову та перепланування приміщення , що орендується.
При цьому, слід зазначити, що одним із доводів скарги є те, що фактично така згода міститься в договорі від 01.12.2002 р. ( пункт 7.2 ), що не враховано судом першої інстанції .
З цього приводу судова колегія вважає за необхідне зазначити, що пунктом 7.2 договору оренди від 01.12.2002 р. орендарю надано право обладнати та оформити приміщення, що орендується, на власний розсуд, як вбачається з матеріалів справи, а саме : акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об"єкта до експлуатації від 25.08.2004 р., договору про надання послуг від 25.09.2002 р., який укладено між позивачем та ОСОБА_5 на проведення капітального ремонту, в орендованому нежитловому приміщенні за адресою :АДРЕСА_1 проводилось перепланування, а не обладнання та оформлення, як стверджує скаржник.
З"ясуванням наявних у справі доказів судовою колегією встановлено, що в подальшому користування майном відповідача мало місце на підставі договорів від 01.12.2003 р. та від 01.12.2004 р.
Слід зазначити, що умови вказаних договорів не містять згоди орендодавця на проведення поліпшення орендованого майна.
Відповідно до умов п.6.5 Договору від 01.12.2003 р. та Договору від 01.12.2004р. орендар зобов'язався проводити з письмової згоди орендодавця реконструкцію, технічне переозброєння приміщення , що орендується.
Відповідно до ст. 272 ЦК УРСР ( чинного на момент укладання та дії договору від 01.12.2002р. та на момент укладання договору від 01.12.2003 р.) в разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.
Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця, і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.
Відповідно до ст. 778 ЦК України ( чинного на момент укладання та дії договору від 01.12.2004 р. та частково на час дії договору від 01.12.2003 р. ) наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця ( ч.1 ст. 778 ЦК України ).
Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості. (ч.5 ст. 778 ЦК України )
Апеляційним судом встановлено, що відповідач не надавав позивачу письмової згоди на проведення капітального ремонту та реконструкції в орендованих приміщеннях. Докази, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, в порушення вимог ст.33 ГПК України позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а, отже, відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Такого ж висновку дійшов суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись.
Твердження позивача ( скаржника ) про наявність усної згоди на проведення капітального ремонту та реконструкції орендованого майна не може бути прийняте судом, як таке, що суперечить вимогам п. п.7.1 Договору від 1.12.2002 р. , п.6.5 Договору від 1.12.2003 р. та п. 6.5 Договору від 1.12.2004р., які передбачають наявність лише письмової згоди орендодавця на проведення таких робіт.
Акт державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації від 25.08.2004 р. , на який позивач посилається як на доказ надання згоди відповідача на перепланування приміщення, не може бути прийнятий апеляційним судом з огляду на таке.
Акт складений щодо перепланування нежитлових приміщень ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 і не містить відомостей про перепланування кімнат НОМЕР_2 зданих в оренду підприємцю ОСОБА_1. Зазначена в акті площа перепланованих приміщень ПП „Шанс” ( 124,6 кв.м.) не відповідає площі, вказаній у договорі оренди з підприємцем ОСОБА_1 ( 75 кв. м.).
Технічне обстеження стану конструктивних елементів , виготовлене ПМ НВВП „Екран-С ”на замовлення підприємця ОСОБА_1, не містить будь - яких підтверджень згоди власника на проведення такої реконструкції.
З врахуванням викладеного судова колегія вважає, що оскаржене рішення законне і обґрунтоване, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Крім вищенаведеного, слід зазначити про безпідставність посилань скаржника на порушення місцевим судом норм процесуального права ( прийняття рішення за відсутності повноважного представника позивача ), у зв"язку з наявністю якого слід скасувати рішення від 21.03.2006 р. Таке порушення відповідно до п.2 ч.3 ст. 104 ГПК України є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду в будь - якому випадку лише при умові, що справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
Присутність в засіданні суду першої інстанції громадян Крота В.О. та ОСОБА_7 свідчить про обізнаність сторін щодо дати, часу та місця проведення судового засідання. В матеріалах справи докази, що свідчать про протилежне, відсутні.
Апеляційним судом не приймаються до уваги доводи скарги про безпідставність відхилення клопотання позивача з приводу призначення судової будівельно - технічної експертизи, оскільки під час розгляду справи за заявленими позовними вимогами необхідності в роз"ясненні питань, що потребують спеціальних знань, не виникало.
Враховуючи вищенаведене, доводи скарги не є переконливими.
Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Вінницької області від 21 березня 2006 року у справі №6/78-06 залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( м. Козятин Вінницької області ) - без задоволення.
2. Матеріали справи №6/78-06 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 4 прим.
1 - до справи
2, 3 - сторонам
4 - в наряд