КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-7750/11/2670                                   Головуючий у 1-й інстанції:  Винокуров К.С.     

Суддя-доповідач:  Степанюк А.Г.

У  Х  В  А  Л  А

Іменем України

"21" лютого 2012 р.                                                                                                 м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

          головуючого  судді           - Степанюка А.Г.,

          суддів         - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

          при секретарі                            - Ліневській В.В.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дій; визнання протиправним листа від 11.02.2010 року № 14/57-П-12 заступника начальника СУ ГУ МВС України в Київській області Сакала В.М.; зобов’язання вчинити дії.

Ухвалою від 06 червня 2011 року Окружний адміністративний суд м. Києва відмовив у відкритті провадження у справі в частині визнання протиправним листа від 11 лютого 2010 року №14/57-П-12 у зв’язку з тим, що лист у розумінні ст. 17 КАС України не є рішенням суб’єкта владних повноважень, а тому не може бути визнаний протиправним.

Не погоджуючись із викладеним в ухвалі рішенням, Позивач оскаржив його в апеляційному порядку. При цьому звернув увагу суду апеляційної інстанції на допущені порушення норм процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважного представника апелянта, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції виходив з того, що лист від 11 лютого 2010 року №14/57-П-12 у розумінні приписів ст. 17 КАС України є ні нормативним актом, ні актом індивідуальної дії, а тому не породжує прав та обов’язків для позивача, що, у свою чергу, виключає можливість його судового оскарження.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Зі змісту приписів наведеної статті вбачається, що предметом оскарження до адміністративного суду може бути: 1) нормативно-правовий акт; 2) правовий акт індивідуальної дії. При цьому, обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії є створення юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Однак оскаржуваний лист від 11.02.2010 року №14/57-П-12 за своєю суттю є інформаційним повідомленням суб’єкта владних повноважень щодо стану розгляду заяви Позивача від 10 січня 2011 року. Відтак інформація, викладена у вищезазначеному листі, не є актом реалізації правоохоронними органами повноважень у сфері управлінської діяльності у тому розумінні, в якому цей термін вжито в Кодексі адміністративного судочинства України, що виключає можливість перегляду цього листа адміністративним судом.

Крім того, з наведених норм ст. 17 КАС України випливає, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушено його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дія або бездіяльність мають бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Водночас інформування Позивача про стан розгляду заяви ОСОБА_2 не породжують для останньої настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на її права та обов'язки.

Таким чином, оскаржений позивачем лист неможливо вважати рішенням, що породжує, змінює або припиняє права та обов'язки громадянина у сфері публічно-правових відносин, а відтак не підпадає під дію ст. 17 КАС.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку що судом першої інстанції не допущено порушення норм процесуального права. Отже підстав для скасування ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року немає.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 109, 195, 199, 200, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -  

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 червня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління МВС України в Київській області про визнання протиправними дій та зобов’язання вчинити дії –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п’ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя                                                                       Степанюк А.Г.

Судді:                                                                                              Кузьменко В. В.
                                                                                                              Шурко О.І.