ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" жовтня 2006 р. Справа № 12/411-04
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шкляр Л.Т.
суддів: Гулової А.Г.
Пасічник С.С.
при секретарі Підковенко О.С. ,
за участю представників сторін:
від позивача: не з"явився
від відповідача: Кащука О.С. - представника за довіреністю №45-НЮ від 13.01.2006р.
-ТОВ комерційного центру "Юнайдес": не з'явився;
- ПП "Оксітек": нез'явився;
- ТОВ "МЕТАЛ - СОЮЗ ПЛЮС": не з'явився;
від державної виконавчої служби : не з"явився,
розглянувши апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у м. Жмеринка та
Жмеринському районі Вінницької області, м. Жмеринка
на ухвалу господарського суду Вінницької області ( в редакції ухвали від06.05.2006 р. )
від "19" квітня 2006 р. у справі № 12/411-04 ( суддя М. Кожухар )
за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, м. Вінниця
до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця"
( м. Київ ) в особі Жмеринської дирекції залізничних перевезень, м. Жмеринка
треті особи на стороні відповідача : 1) Товариство з обмеженою відповідальністю
комерційний центр "Юнайдес", м. Дніпропетровськ
2) Приватне підприємство "Оксітек",
м. Дніпропетровськ
3) Товариство з обмеженою відповідальністю
"МЕТАЛ - СОЮЗ ПЛЮС", м. Бар Вінницької області
про вилучення майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.04.2006 р. ( в редакції ухвали від 06.05.2006 р. ) скаргу ДТГО "Південно - західна залізниця" в особі Жмеринської дирекції залізничних перевезень задоволено частково : визнано незаконними дії головного державного виконавця ДВС у м. Жмеринка та Жмеринському районі Лаврової І.П. щодо незупинення виконавчого провадження за рішенням суду у господарській справі №12/411 - 04 і складення акту НОМЕР_1 вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу від 28.03.2003 р.
Відмовлено в задоволенні вимог про зобов"язання головного державного виконавця ДВС у м. Жмеринка та Жмеринському районі Лаврової І.П. зупинити виконавче провадження.
Зобов"язано головного державного виконавця ДВС у м. Жмеринка та Жмеринському районі Лаврову І.П. усунути порушення, допущені при виконанні рішення суду, з урахуванням вимог Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, п.10 ч.1 ст.34 та ст.36 вказаного закону.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ДВС у м. Жмеринка та Жмеринському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржену ухвалу скасувати з підстав, зазначених у скарзі.
Мотивуючи свою апеляційну скаргу, виконавча служба зазначила, що
- суд першої інстанції оскарженою ухвалою зобов"язав державного виконавця усунути порушення, допущені при виконанні рішення суду, безпідставно, оскільки не встановив факт направлення касаційного подання прокурора до Вищого господарського суду України та його прийняття до розгляду;
- місцевий суд в резолютивній частині ухвали від 19.04.2006 р. визнав незаконними дії посадової особи органу, якого фактично не існує;
- скаржник вважає, що його дії вчинялись у відповідності з приписами Закону України "Про виконавче провадження" ;
- має місце порушення господарським судом Вінницької області норм процесуального права, оскільки скаргу на дії державного виконавця прийнято безпідставно; фактично скаргу подано за межами встановленого ст.121-2 ГПК України строку.
Державна виконавча служба ( скаржник ), позивач та треті особи своїх представників у судове засідання не направили ; останні письмового відзиву та пояснень щодо апеляційної скарги не подали.
Відповідач у відзиві НОМЕР_2 на скаргу та його представник у засіданні суду проти доводів і вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржену ухвалу законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у м. Жмеринка та Жмеринському районі - без задоволення.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 06.02.2006 р. частково задоволено позов суб"єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Державного територіально - галузевого об"єднання "Південно-західна залізниця" ( м. Київ ) в особі Жмеринської дирекції залізничних перевезень ( м. Жмеринка ) про спонукання до передачі майна, вилучено із незаконного володіння відповідача 13 пасажирських та багажних вагонів, в решті позову відмовлено. На виконання вказаного рішення видано наказ, з яким стягувач ( позивач ) звернувся до відповідного органу Державної виконавчої служби. вбачається, що у даній справі прийнято про часткове задоволення позовних вимог позивача, на виконання якого 03.03.2006 р. видано відповідний наказ.
27.03.2006 р. надійшло касаційне подання прокурора Вінницької області на рішення суду, яке разом з матеріалами справи №12/411-04 ( 1 - 3 т.т. ) спрямовано до Вищого господарського суду України ( супровідний лист за підписом голови господарського суду Вінницької області М. Баранова - арк.1, т.4 ).
Судовою колегією встановлено, що 10.04.2006 р. на адресу суду першої інстанції від відповідача надійшла скарга НОМЕР_3 на дії державного виконавця Державної виконавчої служби у м. Жмеринка та Жмеринському районі Лаврової І.П., яка мотивована наступним.
Головним державним виконавцем Державної виконавчої служби у м. Жмеринка і Жмеринському районі Лавровою І.П. 20.03.2006 року відкрито виконавче провадження за наказом суду у справі № 12/411-04 і запропоновано Жмеринській дирекції залізничних перевезень до 27.03.2006 року добровільно виконати рішення господарського суду і передати вагони суб"єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1.
Жмеринською дирекцією залізничних перевезень листом НОМЕР_4( врученим особисто ДВС 24.03.06 р.) Державна виконавча служба була повідомлена про внесення касаційного подання прокуратурою Вінницької області і що на підставі п.10 ч. 1 ст.34 Закону України " Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню до вирішення питання по суті. Належно завірена копія касаційного подання прокуратури Вінницької області вручена державній виконавчій службі 27.03.06 р. під розписку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 Закону України " Про виконавче провадження" державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду, який видав виконавчий документ.
В порушення зазначених вимог головним державним виконавцем Лавровою І.П. виконавче провадження не зупинено і 28.03.2006 року без повідомлення Жмеринської дирекції залізничних перевезень і визначення конкретного часу проведення виконавчих дій, без участі представників дирекції був складений акт НОМЕР_1 про вилучення у дирекції та передачу ОСОБА_1. 13 вагонів згідно з наказом господарського суду Вінницької області. Зазначений акт отримано представником залізниці 04.04.2006 року у Державній виконавчій службі у м. Жмеринка і Жмеринському районі.
Фактично майно, належне ОСОБА_1 згідно з рішенням суду, у дирекції не вилучено і продовжує знаходитись на коліях вантажного двору станції Жмеринка, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 60 Закону України " Про виконавче провадження", згідно з якою у разі присудження стягувачеві предметів , зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачеві, про що складає акт.
Посилаючись на наведене, заявник просив визнати дії державного виконавця Лаврової І.П. по незупиненню виконавчого провадження та складанню фіктивного акту від 28.03.2006 року про вилучення і передачу майна, зазначеного у наказі господарського суду від 03.03.2006 року у справі №12/411-04 , згідно з рішенням суду від 06.02.2006 року такими , що не відповідають вимогам закону; зобов'язати державного виконавця Лаврову І.П. зупинити зазначене виконавче провадження на підставі п.10 ч. 1 ст. 34 Закону України " Про виконавче провадження " до розгляду Вищим господарським судом України касаційного подання прокуратури Вінницької області про скасування рішення господарського суду Вінницької області від 06.02.2006 року у справі № 12/411-04 .
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-ХІУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню, зокрема, у разі внесення касаційного подання прокурора на рішення суду.
Судом першої інстанції вірно зазначено, що дана норма закону пов'язує зупинення виконавчого провадження саме з моментом внесення касаційного подання, а не з моментом прийняття його до розгляду судом касаційної інстанції.
За таких обставин безпідставними є доводи апеляційної скарги про невстановлення місцевим судом факту прийняття до розгляду Вищим господарським судом України касаційного подання прокурора.
Частина 1 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 34 цього Закону, державний виконавець виносить не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови надсилається у 3-денний строк сторонам та суду або іншому органу ( посадовій особі ), які видали виконавчий документ.
Отримавши 27.03.2006 р. дані про внесення такого подання прокурором Вінницької області у даній справі, державний виконавець не вчинив дії відповідно до вимог названих норм закону.
Натомість 28.03.2006 р. ним складено акт НОМЕР_5 вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду та передачі їх стягувачу.
Доводи заявника щодо фіктивності цього акту документально не підтверджені, у наявних матеріалах відповідні докази відсутні.
Разом з тим, відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5.9.3 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України N 74/5 від 15.12.99 р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 р. за N 865/4158, далі - Інструкція), якщо боржник не виконав рішення суду щодо передачі стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, добровільно, то державний виконавець вилучає у нього в присутності понятих ці предмети і передає їх стягувачеві, про що складає акт вилучення у боржника предметів, зазначених у рішенні суду, та передачі їх стягувачу (додатки 29, 29-1) у трьох примірниках. Перший примірник залишається у виконавчому провадженні, інші вручаються стягувачеві та боржникові під розписку на першому примірнику.
Зі змісту названих норм законодавства випливає, що виконавчі дії по вилученню майна на користь стягувача мають здійснюватись з відома боржника та за участю його представника. Це також передбачено ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження», що визначає права і обов'язки сторін та інших осіб у виконавчому провадженні.
Доказів дотримання вищенаведених вимог законодавства (зокрема, повідомлення боржника про час і місце проведення виконавчих дій, вручення йому примірника акту вилучення) орган ДВС не надав.
З урахуванням наведеного господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку, що вимоги заявника щодо визнання незаконними дій державного виконавця підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 121-2 ГПК України у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд зобов'язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника. При цьому суд не вправі зобов'язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби (п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 N 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»).
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що наведені у скарзі вимоги щодо зобов'язання державного виконавця зупинити виконавче провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 34 Закону «Про виконавче провадження» задоволенню не підлягають. Такого ж висновку дійшов і суд першої інстанції, з яким не можна не погодитись.
Разом з тим, колегія суддів вважає правомірними дії місцевого суду по зобов'язанню державного виконавця усунути порушення, допущені при виконанні рішення суду, з урахуванням вимог Закону України «Про виконавче провадження», зокрема п. 10 ч. 1 ст. 34 та ст. 36 цього Закону.
В апеляційній скарзі скаржник зазначив, що місцевий суд в резолютивній частині ухвали від 19.04.2006 р. визнав незаконними дії посадової особи органу, якого фактично не існує, а саме : Відділу державної виконавчої служби.
З цього приводу слід зазначити, що ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.05.2006 р. виправлено описку, допущену в назві органу державної виконавчої служби.
Такі дії місцевого суду відповідають приписам ст.89 ГПК України.
За таких обставин вищезазначений довід скарги не заслуговує на увагу.
Посилання виконавчої служби на порушення господарським судом Вінницької області норм процесуального права ( оскільки скаргу на дії державного виконавця прийнято безпідставно; фактично скаргу подано за межами встановленого ст.121-2 ГПК України строку ) недоречне з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Оскаржувана дія ( в даній справі це складення акту НОМЕР_1 ) була вчинена 28.03.2006 р. Отже, у відповідності з приписами ч.1 ст.121-2 ГПК України десятиденний строк, протягом якого може бути подана відповідна скарга, закінчився 07.04.2006 р., а скаргу фактично подано 05.04.2006 р., що підтверджується датою на відтиску штемпеля відділення зв"язку на поштовому конверті, в якому на адресу господарського суду Вінницької області була надіслана скарга на дії органу ДВС.
Згідно зі ст.255 ЦК України якщо строк встановлено для вчинення дій, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв"язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Доводи апеляційної не є переконливими.
Підстави для скасування оскарженої ухвали відсутні, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103,105,106 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 19.04.2006 року у справі №12/411-04 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної виконавчої служби у м. Жмеринка та Жмеринському районі Вінницької області - без задоволення.
2. Справу №12/411-04 повернути до господарського суду Вінницької області.
Головуючий суддя Шкляр Л.Т.
судді:
Гулова А.Г.
Пасічник С.С.
Віддрук. 10 прим.
1 - до справи
2 - 4 - сторонам
5 - 7 - третім особам
8 - ДВС у м. Жмеринка та Жмеринському районі
9 - прокуратура Вінницької області ( 21050 м. Вінниця, вул. Володарського,33 )
10 - в наряд