ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
19 грудня 2011 року 15:34 № 2а-15548/11/2670
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шарпакова В.В., при секретарі судового засідання Висоцькій Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Національного банку України
до Публічного акціонерного товариства "Акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"
про стягнення штрафних санкцій в розмірі 3 400,00грн.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 19 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Національний банк України (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції на загальну суму 3400,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2011 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 листопада 2011 року, яке відкладалось на 06 грудня 2011 року та на 19 грудня 2011 року.
У судовому засіданні 19 грудня 2011 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування адміністративного позову зазначили, що за порушення вимог валютного законодавства, а саме: перекручення статистичної звітності про валютні операції за формами № 555 та № 538, позивачем притягнуто Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за постановами № 59 та № 60 (за кожною окремо).
При цьому, представниками позивача у судовому засіданні 19 грудня 2011 року зазначено та не спростовано представниками відповідача, що рішення на підставі яких заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій у судовому або адміністративному порядку не оскаржені та не скасовані.
Представники відповідача у судовому засіданні 19 грудня 2011 року адміністративний позов не визнали, з посиланням на безпідставність позовних вимог просили суд відмовити у їх задоволенні.
Мотивуючи заперечення зазначили, що 25 березня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» за дорученням клієнта ТОВ «МОНТ» здійснив переказування коштів на користь нерезидента за зовнішньоекономічним договором. Переказування здійснене реквізитами, зазначеними в зовнішньоекономічному договорі, на рахунок нерезидента в іноземному банку - investment Bank JSC» та помилково у звіті за формою № 555 зазначене найменування іноземного банку посередника – Raiffeisen zentralbank.
Крім цього, зазначили, що 18 лютого 2011 року відповідач здійснив купівлю іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за дорученням клієнта ЗАТ «Фундамент» з метою виконання зобов’язань перед нерезидентом щодо оплати поставленої продукції за зовнішньоекономічним договором. При відображені у звіті за формою № 538 інформації про пункти Положення № 280, на підставі якого банк здійснив купівлю іноземної валюти, відповідач зробив посилання на пункт 1.1. - «розрахунки з нерезидентами за торговельними операціями», тоді і як, на думку Національного банку України, правильним є посилання на пункт 3.1.6. - «виконання зобов’язань резидентів за товарними кредитами».
На думку відповідача, вищезазначені свідчить про безпідставність притягнення Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до відповідальності.
Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Постановами Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 59 та № 60 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» притягнено до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як підстави для притягнення до відповідальності відповідача, Національним банком України у вищезазначених постановах вказано порушення валютного законодавства.
Постановою Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 59 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства встановлено порушення Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»вимоги пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» щодо подання встановленої Національним банком України звітності про валютні операції.
Так, Банком допущено перекручення звітності про валютні операції за формою № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти», яку згідно з правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року № 124 подано до Національного банку України 25 березня 2011 року.
Позивачем встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» 25 березня 2011 року переказало на користь компанії «S&A Electronics L.L.C.» (США) 109 642,00 дол. США на виконання умов контракту № SA2010UA від 01 лютого 2010 року, укладеного між ТОВ «МОНТ» та компанією «S&A Electronics L.L.C.», копія якого міститься в матеріалах справи.
Відповідачем при відображені у формі звітності № 555 інформації про зазначену операцію з купівлі іноземної валюти у якості іноземного банку бенефіціара зазначено банк посередник – Raiffeisen zentralbank.
Таким чином, на думку позивача, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» порушило вимоги пункту 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» в частині перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції, що тягне за собою, згідно з пунктом 2 статті 16 Декрету, наслідки, передбачені пунктом 2.8 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08 лютого 2000 року № 49.
Пунктом 2 статті 10 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» вiд 19 лютого 1993 року № 15-93 встановлено, що несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету.
Відповідно до пункту 2.8 Положення про валютний контроль, затверджене постановою Правління Національного банку України від 8 лютого 2000 року № 49, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2000 року за № 209/4430 встановлено, що перекрученням звітності про валютні операції є допущення банками, іншими фінансовими установами та національним оператором поштового зв'язку помилки під час складання форм звітності про валютні операції та невиправлення її у строки, визначені Правилами, за умови, що така помилка призвела до зміни розміру на 5 % і більше будь-якого з показників (але не менше ніж сума, еквівалентна 25000 гривень за однією формою звітності за звітний період), передбачених у формі звітності.
При цьому, слід зазначити, що за загальними правилами, при винесенні оскаржуваних рішень, Національний банк України керувався приписами Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»та Положенням про валютний контроль, в редакції які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме вчинення порушення валютного законодавства.
Судом встановлено, та не спростовано сторонами, що звітність за формою № 538 «Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку, інших банків уповноваженими банками»подана позивачу 21 лютого 2011 року, а звітність за формою № 555 «Звіт про переказ безготівкової іноземної валюти» - 25 березня 2011 року, тобто до набрання чинності змін, постановою Правління Національного банку України від 26 квітня 2011 року № 118, в частині надання визначення поняттю перекручення звітності про валютні операції.
У судовому засіданні представниками відповідача не спростовано невірне зазначення у формі звітності № 555 банка посередника – Raiffeisen zentralbank, замість іноземного банку бенефіціара, що в розумінні Національного банку України є перекрученням звітності про валютні операції та тягне за собою відповідальність, а тому суд не бере до уваги посилання представників відповідача на механічну помилку при складання форми звітності № 555 та вважає обґрунтованою постанову Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 59 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства.
Крім цього, відповідно до постанови Національного банку України від 07 вересня 2011 року № 60 про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, відповідачем допущено перекручення звітності про валютні операції за формою № 538 «Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку, інших банків та уповноваженими банками», в результаті чого Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»притягнено до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено, що 18 лютого 2011 року Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» було придбано на міжбанківському валютному ринку України 38 500,00 євро за дорученням клієнта ЗАТ фірма «Фундамент»на виконання умов контракту №U-18-10/07 від 18 жовтня 2007 року, укладеного з нерезидентом – компанією S.p.A» (копія договору міститься в матеріалах справи).
У звітності за формою № 538 «Інформація про купівлю безготівкової іноземної валюти за дорученням клієнтів банку, інших банків уповноваженими банками», яка визначена Правилами організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року № 124, що була подана відповідачем 21 лютого 2011 року у колонці 14 «пункт та підпункт Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2005 року № 281»зазначено – 1.1 (розрахунки з нерезидентами за торговельними операціями), тоді як зазначена операція повинна мати код – 3.1.6 (виконання зобов’язань резидентів за товарними кредитами).
Представники позивача зазначили, що постанови Національного банку Укаїни № 59 та № 60 від 07 вересня 2011 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства направлені Публічному акціонерному товариству «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» рекомендованим листом від 07 вересня 2011 року № 28-212/3575, у якому відповідачу було запропоновано протягом п’яти днів добровільно сплатити штраф до Державного бюджету України.
Вищезазначене твердження не спростовано представниками відповідача у судових засіданнях та підтверджено, що оскаржувані постанови були отримані відповідачем поштовою кореспонденцією, але в судовому або адміністративному порядку не оскаржені та не скасовані.
Відповідно до пункту 3.5 Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою постанова, що складена за формою, наведеною в додатку 2, і підписана однією з посадових осіб відповідно до вимог пункту 3.4 розділу 3 цього Положення, або постанова Правління Національного банку, що складена за формою, наведеною в додатку 3, надсилається поштою з повідомленням про вручення порушнику, який протягом п'яти робочих днів після отримання постанови або постанови Правління Національного банку має перерахувати суму штрафу до Державного бюджету України.
У разі несплати порушником штрафу в зазначений строк він підлягає стягненню в судовому порядку.
Представниками відповідача у судовому засіданні не надано, а ні доказу сплати штрафів, визначених постановами Національного банку України № 59 та № 60 від 07 вересня 2011 року про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, а ні доказу неправомірності та необгрнунтованості винесення зазначених постанов.
Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позивачем доведено правомірність рішень, на підставі яких заявлено вимогу про стягнення штрафних санкцій та підтверджено позовні вимоги, а тому, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Національного банку України підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 –163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов Національного банку України задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (01001, місто Київ, пров. Шевченка, 12) на користь Державного бюджету України штрафні санкції на загальну суму 3400,00 грн. (три тисячі чотириста гривень).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Шарпакова В.В.