Справа № 2-1859/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

В складі: головуючого, судді - Хільчука І.І.,

секретаря- Олексюк Г.І.,

з участю : представника позивача- Луцака І.В.,

представника третьої особи - ОСОБА_4,

представника відповідача- ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коломиї справу за позовом Великокам'янської сільської ради, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про перебудову господарської споруди та позову третьої особи із самостійними вимогами на стороні позивача ОСОБА_4, що представляє інтереси ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Інспекція Державного архітектурного будівельного контролю про приведення самочинного будівництва у відповідність із будівельними нормами, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач по першому позову звернувся до суду 11.06.2009 р. і його представник, підтримуючи позов пояснив, що відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_2 є власниками суміжних земельних ділянок АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Великокам'янської сільської ради від 18.03.2008 р. відповідачу було надано дозвіл на проведення реконструкції господарської споруди, на підставі цього рішення відділом архітектури та містобудування Коломийської райдержадміністрації видано будівельний паспорт.

Згідно схеми обміру в натурі осей будівель, господарська споруда, розташована вздовж межі з земельною ділянкою третьої особи, розміром 5,4 м х 10,4 м мала бути знесена, а на її місці побудована господарська споруда розміром 5,4 м х 36,36 м, за умови подовження вглиб земельної ділянки.

Однак відповідно до схеми фактичної забудови, відповідач значно відхилився від умов будівельного паспорта та побудував нову господарську споруду, яка на 7,5 м. відносно знесеної виступає наперед, у бік вул. Івасюка. В результаті відстань між новозбудованою господарською спорудою відповідача та житловим будинком третьої особи замість запланованих згідно технічної документації 6 м. фактично складає лише 2 м., що не відповідає протипожежним нормам і порушує права ОСОБА_2.

Третя особа ОСОБА_2 неодноразово під час будівництва відповідачем нової господарської споруди звертав увагу відповідача на те, що новобудівля розміщена неправильно, з порушенням протипожежних норм, що в разі пожежі існує реальна загроза того, що вогонь перейде на його житловий будинок.

15.10.2008 р. інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю /надалі ДАБК/ в Івано-Франківській області відповідачу ОСОБА_3 видано припис про припинення робіт на об'єкті та усунення виявленого правопорушення, а 16.10.2008 р. притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.96 КУпАП. Але незважаючи на це відповідач продовжує будівельні роботи, тому просить суд зобов'язати ОСОБА_3 провести відповідну перебудову новозбудованої господарської споруди за адресою АДРЕСА_1, та привести її у відповідність до вимог будівельного паспорта і стягнути з відповідача на користь Великокам'янської сільської ради судові витрати в сумі 46 грн.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 підтримали позов, а також звернулися до суду з додатковим позовом, який підтримала ОСОБА_4 в судовому засіданні та пояснила, що під час розгляду справи ОСОБА_2 вирішив заявити самостійні вимоги до відповідача ОСОБА_3 в даній справі відповідно до ст. 34 ЦПК України, тому що є всі підстави для заявлення нею вимог в інтересах довірителя про приведення самочинного будівництва у відповідність із будівельними нормами.

Її батько, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки та житлового будинку і господарських споруд, що розміщені в АДРЕСА_2. Тут же проживає і вона, представник ОСОБА_2

По сусідству з їхнім господарством розміщена садиба відповідача ОСОБА_3, якому відповідно до рішення виконкому Великокам'янської сільської ради від 18.03.2008 року надано дозвіл на реконструкцію господарської споруди відповідно до проекту, що розроблений у будівельному паспорті. Даним рішенням ОСОБА_3 попереджено про те, що до одержання будівельного паспорта, реєстрації його у сільській раді та розбивки будівель в натурі заборонено починати проводити будівництво.

Як вбачається із будівельного паспорта, знесенню підлягає господарська споруда під номером три, яка складається із двох частин меншої та більшої. При цьому менша частина господарської споруди, котра частково знаходилася навпроти їхнього будинку підлягає знесенню повністю, а більша частина, котра знаходиться навпроти їхньої господарської споруди підлягає реконструкції із добудовою в глибину земельної ділянки. Вказане підтверджується копією будівельного паспорта, що є у справі.

Відповідач в порушення даного проекту побудував господарську споруду на власний розсуд, що призвело до істотного відхилення від проекту. Господарська споруда, яка повинна була знаходитися від будинку ОСОБА_2 на відстані 6 м. фактично знаходиться на відстані 2 м.

На початку будівництва вона звернулася із скаргою в ДАБК Івано-Франківської області на порушення будівельних норм відповідачем, тому ОСОБА_3 було видано припис про припинення робіт на об'єкті та притягнуто його до адміністративної відповідальності. Не дивлячись на заборону, відповідач продовжив будівництво і повністю добудував господарську споруду всупереч затвердженому проекту.

Відповідач подав до справи розписку, підписану ОСОБА_2 про те, що він дає згоду ОСОБА_3 проводити будівництво на відстані 1 м. від межі і дана розписка посвідчена сільським головою. Не заперечують змісту даної розписки та не просять проводити експертизи, однак вважають, що відповідачем частково порушено будівельні норми, оскільки відповідно до схеми фактичної забудови ОСОБА_3 господарська споруда розміщена від межі на відстані 0,75 см, а від будинку - 1,95м, а згідно проекту ці відстані мають становити 1м та 6 м від будинку.

В силу ст.376 ЦК України будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована без належного дозволу та належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

ОСОБА_3 збудував господарську споруду з істотним відхиленням від проекту, а це значить, щоб без належного проекту та з порушенням будівельних норм та правил. Зокрема, відповідно додатку 3.1.таблиці 1 ДБН 360-92** "Планування та забудова міських та сільських населених пунктів" протипожежні відстані між господарською спорудою та житловим будинком повинні становити не менше 8 м. Вказане самочинне будівництво порушує право власності її довірителя, яке полягає в наступному: порушені протипожежні норми, які створюють загрозу загорання їхнього будинку, так як їхні дахи знаходяться на відстані меншій 1 м. Відповідно до рельєфу місцевості їхній будинок розміщений нижче по відношенню до будинку та господарських споруд відповідача, а тому всі стічні води із даної споруди попадають на їхню земельну ділянку та стікають під їх будинок, а це не сприяє його належному збереженню. Дощова вода також стікає і на їхню земельну ділянку, затоплюючи її при дощовій погоді. З приводу цього вона зверталася зі скаргами в сільську раду. Після її звернення до суду ринви забрали зовсім, а тому на даний час ніякого відводу води від її земельної ділянки з даної господарської споруди не зроблено, хоча відповідно до ст.,ст. 103,104 ЗК України відвід води відповідач зобов'язаний зробити.

Вважає заперечення відповідача по справі необґрунтованим з таких мотивів:

Відповідач вважає, що його будівництво проведено без порушень будівельних норм і правил, мотивуючи це висновком №668 експертного будівельно-технічного дослідження від 04.11.2011 року. Однак, це дослідження зроблено в інтересах відповідача, який навіть не поставив запитання експерту, про те чи відповідає проведене ним будівництво будівельному паспорту, якщо є відхилення від наданого проекту, то в чому вони полягають. Зважаючи на те, що дане питання не ставилося - то відповіді на нього спеціаліст не давав. Відповідач, аналізуючи норми ДБН стверджує, що розриви допустимі і такими мають бути, але допустимість розривів не є предметом даного позову. Предметом даного позову є те, що відповідач всупереч проекту і заборони інспекції ДАБК збудував споруду там де вона не повинна бути відповідно до проекту, а тому дана споруда є самочинною.

Відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" органом, що здійснює контроль за будівництвом є інспекція ДАБК і саме інспекція своїм приписом та постановою про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 визначила, що господарська споруда збудована із порушенням будівельних норм та правил і ніякий експерт у своєму дослідженні не уповноважений спростовувати даний висновок.

Як вбачається із схеми фактичного розміщення самочинної господарської споруди її можна перебудувати та привести у відповідність із вимогами проекту, який розроблений в будівельному паспорті, а тому вона підтримує вимоги позивача і вважає, що відповідач зобов'язаний знести частину господарської споруди з таким розрахунком, щоб відстань від їхнього будинку до господарської споруди становила 8 м.

В силу ст.392 ЦК України власник майна має право вимагати усунення порушень його права власності, які не пов'язані з позбавленням володіння.

Відповідно до ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачати порушення його права власності в майбутньому має право звернутися в суд з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.

Відповідно до ст.34 ЦПК України вона подала до суду в інтересах довірителя ОСОБА_2 позовну заяву про приведення самочинного будівництва у відповідність із будівельними нормами та правилами і просить суд зобов'язати ОСОБА_3 знести частину новозбудованої господарської споруди в АДРЕСА_1 таким чином, щоб стіна господарської споруди знаходилася на відстані 8 м. від передньої стіни будинку АДРЕСА_2, зобов'язати ОСОБА_3 зробити в решті господарської споруди відвід води і звести снігозатримувачі, які б унеможливлювали поступлення води на її земельну ділянку та стягнути судові витрати по справі.

Відповідач не визнав позову та пояснив його представник в судовому засіданні, що вважає позовні заяви безпідставними, такими що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з додаткової позовної заяви підставою для звернення до суду з вимогами про приведення самочинного будівництва у відповідність із будівельними нормами є ст., ст.386, 392 ЦК України, оскільки, на думку позивача, відповідачем було допущено порушення законних прав ОСОБА_2

Так, позивач стверджує, зокрема, що самочинне будівництво порушує протипожежні норми, так як дахи будинків АДРЕСА_1 знаходяться на відстані менше 1 м., що всі стічні води із господарської будівлі відповідача попадають на земельну ділянку позивача та стікають під його будинок.

Однак, наведене спростовує, оскільки відповідність новозбудованої господарської споруди ДБН та іншим нормам знайшло своє підтвердження у висновку № 668 «експертного будівельно-технічного дослідження, складеного Спільним підприємством «Західно-Українеький Експертно-Консультативний Центр» від 04 липня 2011 року.

Щодо твердження позивача в додатковому позові про затоплення стічними водами його земельної ділянки та будинку, то воно не відповідає дійсності, так як не підтверджене відповідними доказами і як вбачається з фототаблиці, що міститься у висновку № 668, то саме з сторони позивача дощові води стікають під новозбудовану господарську споруду відповідача.

Вважає, що не знайшло свого підтвердження посилання позивача в додаткові заяві про порушення відповідачем яких-небудь прав ОСОБА_2, а тому в позивача відсутні підстави на звернення до суду з даними позовними вимогами. Наведене підтверджується також тією обставиною, що позивач звернувся до суду з вимогами про знесення господарської споруди, однак, суб'єктом звернення до суду із зазначеними вимогами є інспекція ДАБК, а не позивач - фізична особа.

Крім того, факт відхилення від проекту при будівництві не може бути підставою для прийняття рішення про знесення нерухомого майна, так як будівництво здійснюється на земельній ділянці, яка належить на праві приватної власності відповідачу, а відповідно до ч. З ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнано за ним рішенням суду.

На безпідставність зазначеного позову вказують також вимоги ст.376 ч. 7 ЦК України, які не були дотримані позивачем.

Так, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб істотного порушення будівельних норм і правил, суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню.

Вищезазначена норма закону передбачає, що питання про знесення самочинного будівництва може бути поставлено тільки у випадку, якщо особа, яка його здійснює, відмовляється від проведення відповідної перебудови за рішенням суду або проведення такої перебудови є неможливим.

На даний час, відсутнє рішення суду про проведення перебудови господарської споруди, а тому позов про її знесення є безпідставним.

Щодо пояснень позивача по додатковій заяві на висновок № 668 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного Спільним підприємством «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 04 липня 2011 року, то вважає твердження позивача нібито висновок зроблено в інтересах відповідача, оскільки ним не поставлено питання про те, чи відповідає проведене ним будівництво будівельному паспорту безпідставним, оскільки відповідачем ставилось питання про те, чи відповідає розташування новозбудованої господарської споруди вимогам ДБН та іншим нормам. Саме у відповіді на дане питання експерт зазначив, що відхилення від проекту не спричинило порушення ні прав будь-яких осіб, ні ДБН та інших норм, а також позивач зазначає, що предметом розгляду справи є факт побудови господарської споруди з порушенням ДБН, а не допустимість розривів.

На спростування вищезазначених позовних вимог, відповідачем надано відповідні докази, які також підтверджують правомірність та допустимість дій відповідача, а тому таке твердження також не заслуговує на увагу як і посилання позивача, що експерт спростовує висновки інспекції ДАБК. Навпаки експерт в жодній мірі не спростовує висновків ДАБК, а вказав про допустимість зменшення містобудівних розривів, які передбачені ДБН, чим підтвердив законність дій відповідача. Натомість інспекція ДАБК не зазначила в чому саме полягає порушення відповідачем вимог ДБН.

Тому вважає, що третя особа - ОСОБА_2, в інтересах якої діє ОСОБА_4 не мали об'єктивних підстав для звернення до суду з позовними вимогами про знесення частини новозбудованої господарської споруди в АДРЕСА_1, так як відповідачем не було порушено жодних ДБН та інших норм, а також не порушено і прав інших осіб і просить суд відмовити в задоволенні позовів в повному обсязі.

Від третьої особи ДАБК поступило письмове пояснення про те, що в жовтні 2010 року гр. ОСОБА_4 звернулась до Інспекції ДАБК в Івано-Франківській області для з'ясування питання відповідності будівництва господарської споруди ОСОБА_3. вимогам будівельних норм. 15.10.2008р. Інспекцією видано припис про зобов'язання зупинення будівельних робіт та притягнуто до адміністративної відповідальності. Проте, незважаючи на заборону, господарську споруду збудовано з істотним відхиленням від проекту та з порушенням будівельних норм та правил.

Зокрема, відповідно додатку 3.1. таблиці 1 ДБН 360-92** «Планування та забудова міських та сільських населених пунктів» протипожежні відстані між господарською спорудою та житловим будинком повинні становити не менше 8 м. Вказане підтверджується листом ПНПД Коломийського РВ УМНП № 3067/04-22 від 05.09.2011р.

В силу ст.376 ЦК України будівля вважається самочинним будівництвом, якщо вона збудована без належного дозволу та належно затвердженого проекту або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Як вбачається із будівельного паспорта, менша споруда підлягає знесенню повністю. Причому відповідач самовільно побудував господарську споруду.

Відповідно до ч.7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або орану місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Тому інспекція ДАБК в Івано-Франківській області, вважає наявність достатньо підстав для перебудови господарської споруди по АДРЕСА_1 , а також просять слухати справу у їх відсутності.

Вислухавши пояснення сторін, третіх осіб, дослідивши письмові докази, суд вважає, що в задоволенні позовів слід відмовити з таких підстав.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_3 та третя особа ОСОБА_2 є власниками суміжних земельних ділянок АДРЕСА_1.

Рішенням виконкому Великокам'янської сільської ради від 18.03.2008 р. відповідачу було надано дозвіл на проведення реконструкції господарської споруди/а.с.5/, на підставі цього рішення відділом архітектури та містобудування Коломийської райдержадміністрації видано будівельний паспорт у відповідності до якого та з письмової згоди ОСОБА_2/а.с.127/ відповідач ОСОБА_3 здійснив будівництво господарської споруди на території свого подвір'я./а.с.4-8/

Позивачем та представником третьої особи з самостійними вимогами Врубель звертається увага суду на будівельний паспорт та листи інспекції ДАБК в Івано-Франківській області від 20 жовтня 2008 року, 27 жовтня 2008 року та від 12 грудня 2008 року/а.с.13-15/, в яких зазначено, що «перебудова господарської споруди здійснена з відхиленням від погодженої документації. Проектом передбачено розміщення гаражу здійснити на віддалі 6 м. від сусіднього житлового будинку НОМЕР_1, а фактично віддаль становить близько 2 м., що є порушенням будівельних норм і правил», при цьому, в зазначених листах не зазначається в чому саме полягає порушення будівельних норм та правил.

Викладені обставини в зазначених листах не підтверджують порушення відповідачем законних прав та інтересів будь-яких осіб, в тому числі і власника житлового будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_2. Відповідно і позивач - Великокам'янська сільська рада безпідставно звернулися до суду з даним позовом.

09 липня 2011 року відповідачем отримано висновок №668 експертного будівельно-технічного дослідження, складеного Спільним підприємством «Західно-Український Експертно-Консультативний Центр» від 04 липня 2011 року/а.с.66-76/, в якому зазначено, що: - господарська будівля по АДРЕСА_1 збудована в межах земельної ділянки наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 09 березня 2005 року і наведене відповідає вимогам встановленим ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень»; - збудована господарська цегляна будівля на місці старої господарської будівлі в домоволодінні АДРЕСА_1 відповідає п. 3.25 ДБН 360-92, примітки 7 ДБН 360-92, п. 4.5. ДБН В.2.6-14-95, 3.13; 3.21 ДБН Б.2.4-1-94; - господарська будівля, яка розташована в домоволодінні АДРЕСА_1 не є перешкодою освітлення кімнат житлового будинку АДРЕСА_2 і відповідає п.п. 3.1,3.2,3.3 ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення. Будинки і споруди».

З вимог пункту 3.21 ДБН Б.2.4-1-94 «Житлова забудова» вбачається, що «відстань від стін індивідуального будинку з вікнами житлових кімнат і кухонь, а також від головних входів в будинок (квартиру) до інших житлових будинків має бути не менше 6 м. Містобудівні розриви можуть бути зменшені у межах 20% за умов додержання норм інсоляції та освітленості, якщо виключається можливість проглядання житлових кімнат з вікна у вікно». Так як стіна житлового будинку АДРЕСА_2 орієнтована на господарську будівлю домоволодіння НОМЕР_2 з стіною без вікон і є глухою містобудівні розриви можуть бути зменшені.

Таким чином, посилання позивачем на порушення відповідачем протипожежних норм, що порушує права третьої особи - ОСОБА_2 не відповідає дійсності та суперечить вимогам п. 3.21 ДБН Б.2.4-1-94 «Житлова забудова» і судом не беруться до уваги.

Згідно ч.,ч. 1,3 ст. 375 ЦК України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

В зв'язку з тим, що при будівництві господарської споруди відповідачем було виконано будівельні роботи з відхиленням від проекту його було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог абз. 4 ст. 24 Закону України «Про основи містобудування» (виконання будівельних робіт з відхиленням від проекту), однак, наведене жодним чином не свідчить про порушення відповідачем прав інших осіб і в матеріалах справи відсутні докази того, що допущене відхилення від проекту є істотним та порушує права інших осіб, тобто позивачем і представником третьої особи не доведені позовні вимоги.

А відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень і згідно ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що під час судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження порушень зі сторони відповідача прав будь-яких осіб , так як відсутній причинний зв'язок між відхиленням від проекту та спричиненою шкодою будь-яким особам а також істотне порушення будівельних норм та правил, оскільки в жодному із досліджених судом доказів не зазначено в чому саме полягає істотне порушення будівельних норм та правил, то суд вважає справедливим відмовити в задоволенні позовів.

На підставі ст.,ст. 376,386,391,392 ЦК України, ст.,ст.103,104 ЗК України, ст.24 Закону України «Про містобудування» та керуючись ст.,ст. 213-216, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовів Великокам'янської сільської ради, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про перебудову господарської споруди та третьої особи із самостійними вимогами на стороні позивача ОСОБА_4, що представляє інтереси ОСОБА_5 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача Інспекція Державного архітектурного будівельного контролю про приведення самочинного будівництва у відповідність із будівельними нормами - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Коломийський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.

Суддя: ХільчукІ. І.