Справа №2-а-43/2007р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2007 року Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді ТітоваМБ.
при секретарях Ткаченко НА., Ведмеденко І.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
третьої особи ОСОБА_4
представника третьої особи ОСОБА_5
представника третьої особи ОСОБА_6
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Богуславської міської ради про визнання незаконним рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради від 18.02.2004 року про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку та під садівництво,
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1, звернувшись до суду із даним позовом, просить визнати незаконним рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради №49/2 від 18 лютого 2004 року про передачу у власність земельної ділянки розміром 0, 1019 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та під садівництво ОСОБА_4 та скасувати дане рішення, як таке, що ухвалене з порушенням вимог чинного законодавства України. Також просить визнати недійсними державні акти про право власності на землю серії ЯБ №367635 та серії ЯБ №367636 видані на ім'я ОСОБА_4 та визнати право спільної власності на земельну ділянку в розмірі 0, 1019 га за ним та третьою особою ОСОБА_4 в рівних частках.
В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він під час шлюбу із третьою особою ОСОБА_4 побудували в АДРЕСА_1 житловій будинок, якій є незавершеним будівництвом. На вказаний житловий будинок він має право спільної часткової власності разом із ОСОБА_4 і відповідно їх частки становлять 48/100 та 52/100 частини. Його право власності на частину даного будинку визнано рішенням Богуславського районного суду від 25 січня 2007 року, яке набрало чинності 16 квітня 2007 року після постановленім ухвали апеляційним судом Київської області.
Третя особа ОСОБА_4 без його на те згоди оформила на себе всю земельну ділянку, на якій розташований будинок та яка необхідна для його обслуговування і не бажає передати йому у власність частину земельної ділянки для обслуговування його частини будинку, що явилось причиною звернення до суду.
Про те, що земельна ділянка приватизована третьою особою ОСОБА_4 він дізнався в 2006 році, коли в суді розглядалась справа про поділ будинку.
Його не було повідомлено про розгляд заяви ОСОБА_4 про передачу у власність земельної ділянки, на якій знаходиться житловий будинок, що є спільною сумісною власністю колишнього подружжя. Він вважає, що виконавчий комітет Богуславської міської ради безпідставно передав всю земельну ділянку ОСОБА_4, порушивши вимоги ст. ст. 60, 61 СК України, ст. 120 ЗК України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 вимоги
2
викладені в позовній заяві підтримали. Також вони уточнили підстави для задоволення позову, зазначивши, що виконавчий комітет Богуславської міської ради не мав повноважень на вирішення питань про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_4, так як право надавати громадянам земельні ділянки у власність відноситься до виключної компетенції сесії міської ради.
Представник відповідача ОСОБА_3 позов не визнав і пояснив, що виконавчому комітету Богуславської міської ради рішенням першої сесії двадцять четвертого скликання Богуславської міської ради від 23 травня 2002 року були делеговані повноваження щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що перебувають у власності територіальної громади м. Богуслава. Скасовані такі повноваження були лише 11 жовтня 2005 року. Тому на час прийняття рішення про передачу у власність земельної ділянки ОСОБА_4 в лютому 2004 року виконавчий комітет мав достатні повноваження щодо передачі земельних ділянок у власність громадянам. Окрім того, виконавчий комітет Богуславської міської ради керувався рішенням від 17 вересня 1996 року, яким спірна земельна ділянка була надана у постійне користування ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування будинку. Житловий будинок не був прийнятий в експлуатацію, а тому у виконавчого комітету не було відомостей про те, що до будівництва будинку причетні інші особи, які можуть претендувати на земельну ділянку. Також було відомо, щоОСОБА_4, яка звернулась із заявою про надання земельної ділянки перебуває у шлюбі із ОСОБА_1, що було видно із її паспорта, а тому виконавчий комітет вважав, що не порушуються права другого з подружжя. На думку представника відповідача лише в разі розірвання шлюбу виникла б необхідність запросити колишнього із подружжя, щоб не порушувати його прав на земельну ділянку, на якій було незавершене будівництво.
Третя особа ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_5 позов не визнали і пояснили, що виконавчий комітет прийняв законне рішення щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_4 для обслуговування житлового будинку та під садівництво, так як станом на 18.02.2004 року мав такі повноваження. Також третя особа ОСОБА_4 вважає, що позивач може отримати лише ту земельну ділянку, на якій розташована його частина будинку та для проходу до його частини будинку. Позивач не має права на отримання половини частини земельної ділянки, так як земельна ділянка 17 вересня 1996 року надавалась їй в постійне користування і ОСОБА_1 не має до неї відношення. Вона весь час після розірвання шлюбу із позивачем користувалась земельною ділянкою біля будинку та приводила її до належного стану, вкладавши свої кошти.
Представник третьої особи Богуславського районного відділу земельних ресурсів Вергелес В.В. позов не визнав і пояснив, що земельна ділянка ОСОБА_4 була надана на законних підставах, так як саме вона 17.09.1996 року отримала земельну ділянку під забудову. Позивач не звертався про надання йому земельної ділянки та були відсутні дані що він має право на будинок. Державні акти булл видані ОСОБА_4 відповідно до чинного законодавства.
Суд, заслухавши позивача, його представника, представника міської ради, третю особу ОСОБА_4, її представника, представника відділу земельних ресурсів вважає за необхідне позов задовольнити частково, виходячи із наступних підстав.
Виконавчий комітет Богуславської міської ради 8 лютого 2004 року прийняв рішення про передач} у власність ОСОБА_4 земельної ділянки розміром 0, 1019 га по АДРЕСА_1 для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та під садівництво.
24 грудня 2004 року на підставі вищевказаного рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради ОСОБА_4 були видані державні акти про право власності на землю серії ЯБ №367635 та серії ЯБ №367636.
Перевіряючи законність рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради щодо передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_4 суд приходить до висновку, що виконавчий комітет міської ради постановив зазначене рішення всупереч чинного законодавства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
3
Відповідно до ч2 ст.59 Закону України "Про землеустрій" врахування приватних інтересів при здійсненні землеустрою на місцевому рівні полягає у забезпеченні фізичним та юридичним особам рівних можливостей набуття у власність або користування, у тому числі на умовах оренди, земельних ділянок і в захисті їхніх прав на землю.
Вищевказані положення Конституції України та Закону України "Про землеустрій" не були дотримані виконавчим комітетом Богуславської міської ради при прийнятті рішення про передачу земельної ділянки ОСОБА_4 у власність.
Достовірно знаючи, що на земельній ділянці поАДРЕСА_1 розташоване недобудоване нерухоме майно, виконавчий комітет міської ради в повній мірі не з'ясував його походження та причетність до зведення будинку колишнього з подружжя ОСОБА_1
Згідно ч.1 ст. 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу, в зв'язку з чим третя особа ОСОБА_4 мала повідомити виконавчий комітет про право інших осіб на недобудоване нерухоме майно.
Виконавчий комітет Богуславської міської ради вирішуючи питання про задоволення заяви ОСОБА_4 про передачу їй у власність земельної ділянки для обслуговування будинку та під садівництво, отримавши від заявниці дані паспорта, із яких вбачалось, що вона перебуває в шлюбі із ОСОБА_1, повинен був з'ясувати у останнього щодо його прав на незавершене будівництво і повідомити ОСОБА_1 про розгляд заяви ОСОБА_4
Як наслідок позивач ОСОБА_1, будучи співвласником недобудованого будинку поАДРЕСА_1, що підтверджено рішенням Богуславського районного суду Київської області від 25 січня 2007 року, позбавлений права на земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування його частини житлового будинку та господарських споруд.
Також у виконавчого комітету Богуславської міської ради не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 являється належним землекористувачем згідно рішення виконкому від 17.09.1996 року, поскільки у ОСОБА_4 був відсутній правовстановлюючий документ на зазначену земельну ділянку, так як відповідно до ст. 22 ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року, який був чинним на час прийняття зазначеного рішення, право власності на землю або користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі на місцевості і одержання документа, що посвідчує це право. Відповідно до ч.1 ст. 23 ЗК України в редакції від 13 березня 1992 року право власності або право постійного користування землею посвідчувалось державними актами, які видавались і реєструвались сільськими, селищними, міськими, районними радами.
Рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради від 18 лютого 2004 року суперечить вимогам ст. ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування" та ст. 12 ЗК України, згідно яких до виключної компетенції сесії міської ради відноситься вирішення питання про надання у власність земельних ділянок.
Усуваючи порушення закону сесія міської ради 11 жовтня 2005 року скасувала своє попереднє рішення про делегування повноважень виконавчому комітету щодо вирішенні питань про надання у власність земельних ділянок громадянам від 23 травня 2002 року, як таке, що не відповідає чинному законодавству.
Як наслідок мали бути скасовані всі рішення виконавчого комітету, які були прийняті в період, коли діяло незаконне рішення сесії міської ради від 23.05.2002 року.
Оскільки порушення закону при винесенні рішення виконавчим комітетом Богуславської міської радії від 18.02.2004 року суттєво вплинуло на виникнення прав і обов'язків позивача щодо належного користування його частиною будинку поАДРЕСА_1 та отримання ним у власність земельної ділянки необхідної для обслуговування його частини будинку, то таке рішення підлягає скасуванню.
Поскільки державні акти про право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку поАДРЕСА_1 видані на підставі незаконного рішення виконавчого комітету міської ради, то вони є недійсними.
Для усунення порушень закону та відновлення прав позивача на отримання у власність земельної ділянки необхідної для обслуговування його частини будинку на відповідача необхідно покласти обов'язок прийняти рішення про передачу у власність земельної ділянки поАДРЕСА_1 співвласникам будинку відповідно до порядку встановленого
4
ст. 118 ЗК України.
Вимоги позивача про визнання за ним і третьою особою ОСОБА_4 права спільної власності на земельну ділянку поАДРЕСА_1 не може бути задоволено, поскільки надання земельної ділянки у власність належить до компетенції сесії міської ради.
Строк звернення позивача із позовом до адміністративного суду необхідно поновити, так як він не був повідомлений про рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради, яке було прийняте 18.02.2004 року в його відсутність.
З урахуванням викладеного та керуючись ст. ст. 17, 20, 159-163 КАС України, ст. ст. 12, 118 ЗК України, ст. 14 Конституції України, ст. 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст. 59 Закону України "Про землеустрій", суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення із даним позовом до адміністративного суду.
Визнані незаконним рішення виконавчого комітету Богуславської міської ради №49/2 від 18 лютого 2004 року про передачу у власність земельної ділянки розміром 0, 1019 га поАДРЕСА_1 для обслуговування будинку та під садівництво ОСОБА_4 та скасувати дане рішення, як таке, що ухвалене з порушенням чинного законодавства.
Визнати недійсними державні акти про право власності на землю серії ЯБ №367635 та серії ЯБ 367636 видані на ім'я ОСОБА_4
Зобов'язати Богуславську міську раду на сесії вирішити питання про передачу земельної ділянки поАДРЕСА_1 у власність ОСОБА_1 та ОСОБА_4, як співвласників будинку та господарських будівель, відповідно до порядку встановленого ст. 118 ЗК України.
В решті позовні вимоги залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.