Справа №2-621/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Тітова М. Б.
при секретарі Ведмеденко І.В.
з участю представника ВАТ "Державний ощадний банк України" Михайлик О.А.,
відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі справу за позовом ВАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по кредитному договору,
ВСТАНОВИВ:
Позивач у позовній заяві просить стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору в сумі 3698 грн. 28 коп. та судові витрати в сумі 81 гривні, посилаючись на те, що на порушення вимог ч.2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, п.п. 2.4, 3.2.3, 3.2.4 та п. 1.1 укладеного 26.07.05. між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 кредитного договору №394, відповідач ОСОБА_1 своєчасно не погашає кредит, не сплачує плату за користування ним та пеню за прострочення платежів, внаслідок чого має заборгованість перед ВАТ "Державний ощадний банк України" в сумі 3698 гривень 28 коп. станом на 01.07.2007 року.
Пунктом 3.3.7 вищевказаного кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником умов даного договору банк має право стягнути всю суму заборгованості по кредиту.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вищевказаним договором 26.07.2005 року ВАТ "Державний ощадний банк України" уклало договори поруки із ОСОБА_2 (поручителем) за № 1049 та із ОСОБА_3 (поручителем) за№ 1050.
На порушення п.п. 2.4, 2.5 зазначених договорів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не виконали зобов'язань щодо погашення несплачених божником сум за кредитним договором, а тому згідно п.2.11 договорів поруки несуть відповідальність перед банком разом із ОСОБА_1, як солідарні боржники.
Невиконання ОСОБА_1 умов вищевказаного договору негативно впливає на фінансову стабільність в державі, гальмує розвиток її економіки, завдає збитків державному банку, що зачіпає інтереси держави і є підставою для звернення до суду з даним позовом.
В судовому засіданні представник ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_4 позов підтримала і просила стягнути з відповідачів заборгованість по кредитному договору в сумі 3698 грн. 28 коп. та судові витрати по справі в сумі 81 гривні на загальну суму 3779 грн. 28 коп.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав і не заперечував проти його задоволення.
Відповідачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 позов визнали і пояснили, що дійсно вони виступили поручителями ОСОБА_1 по його кредитним зобов'язанням перед ВАТ "Державний ощадний банк України", підписали договір поруки і були впевнені, що ОСОБА_1 буде сумлінно виконувати свої зобов'язання.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення
2
в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Суд, заслухавши представника ВАТ "Державний ощадний банк України", відповідачів та дослідивши письмові докази, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи із слідуючих підстав.
26.07.2005 року між ВАТ "Державний ощадний банк України" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №394, по якому він отримав 5000 гривень згідно видаткового касового ордера від 26.07.2005 року.
Із довідки-розрахунку по кредитному договору №394 від 26 липня 2005 року вбачається, що прострочена заборгованість ОСОБА_1 станом на 01.07.07. складає 3698 гривень 28 коп.
Пунктом 3.3.7 кредитного договору передбачено, що в разі невиконання позичальником умов даного договору банк має право стягнути всю суму заборгованості по кредиту.
З метою забезпечення своєчасного та повного виконання ОСОБА_1 зобов'язань за вищевказаним договором 26.07.05. ВАТ "Державний ощадний банк України" уклало договори поруки із ОСОБА_2 (поручителем) за № 1049 та із ОСОБА_3 (поручителем) за № 1050.
На порушення п.п. 2.4, 2.5 зазначених договорів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не виконали зобов'язань щодо погашення несплачених божником сум за кредитним договором, а тому згідно п.2.11 договорів поруки несуть відповідальність перед банком разом із ОСОБА_1, як солідарні боржники.
Таким чином, визнання відповідачами пред'явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст. ст. 130, 174 ЦПК України, ст. 1054 ч.2 ЦК України, ст.56 Закону України "Про національний банк України", суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 солідарно на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» заборгованість по кредитному договору №394 від 26.07.2005 року в сумі 3698 (три тисячі шістсот дев'яносто вісім) гривень 28 коп. та судові витрати по справі 81 (вісімдесят одну) гривню.
Звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 від сплати державного мита відповідно до ст. 4 п.18 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.