Справа №2-620/2007р.

категорія справи 25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2007 року              Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді                      Тітова М. Б.,

при секретарі                              Ткаченко Н. А.,

з участю позивача                      ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитренківської сільської ради Богуславського району про визнання права власності на нерухоме майно,  -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1,  звернувшись до суду з даним позовом до Дмитренківської сільської ради Богуславського району,  просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок з господарськими спорудами біля нього,  що знаходяться в АДРЕСА_1. Обґрунтовуючи свої вимоги,  позивач посилається на те,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба - ОСОБА_2,  яка заповіла йому все своє майно. Після смерті баби його батько,  як непрацюючий пенсіонер має право на обов'язкову долю у спадщині,  але відмовився від свого права на спадщину на його користь. Він фактично прийняв його спадщину,  що відкрилася після смерті баби,  однак отримати свідоцтво про право на спадщину на вищевказаний будинок він не може,  оскільки у баби був відсутній правовстановлюючий документ на будинок.

В судовому засіданні позивач позов підтримав,  посилаючись на обставини викладені в позовній заяві,  і пояснив,  що оформити в адміністративному порядку своє право на спадщину на будинок він не може,  оскільки його баба за життя не оформила документально своє право власності на належний їй вищевказаний будинок.

Представник відповідача - сільський голова Дмитренківської сільської ради ОСОБА_3  позов визнав і просив справу розглядати без участі їх представника в судовому засіданні,  про що надіслав суду письмову заяву.

Згідно з ч.4  ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із доданих до позовної заяви доказів вбачається,  що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 79 років в с. Дмитренки Богуславського району померла ОСОБА_2. Після її смерті відкрилася спадщина,  до якої входить і житловий будинок та господарські споруди біля нього,  які знаходяться в АДРЕСА_1.

У відповідності до ч. 1  ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи,  визначені у заповіті.

Такий же порядок спадкування був передбачений і ЦК України в редакції 1961 року,  який діяв на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2.

Згідно із заповітом,  посвідченим 19.11.1993 року секретарем виконавчого комітету Дмитренківської сільської ради ОСОБА_2 заповіла все своє майно своєму онуку ОСОБА_1.

Із свідоцтва про народження ОСОБА_1 та із свідоцтва про народження його батька ОСОБА_4 вбачається,  що ОСОБА_1 є онуком ОСОБА_2.

Із заяви ОСОБА_4,  посвідченої 24.07.2007 року секретарем виконавчого комітету Дмитренківської сільської ради Богуславського району вбачається,  що

2

ОСОБА_4 відмовився від свого права на спадщину,  що відкрилася після смерті його матері ОСОБА_2 на користь свого сина - позивача по справі.

Згідно довідки №548,  виданої 24.07.2007 року Дмитренківською сільською радою відповідно до запису в погосподарській книзі №1 виконавчого комітету Дмитренківської сільської ради ОСОБА_2 була головою домогосподарства і їй належав житловий будинок із господарськими спорудами в АДРЕСА_1.

Згідно технічного паспорта,  виданого 16.07.2007р. Білоцерківським МБТІ домогосподарство АДРЕСА_1 складається із жилого будинку 1902 року забудови загальною площею 37, 30 кв.м. ,  двох сараїв,  літньої кухні,  вбиральні та огорожі.

Згідно довідки Богуславської держнотконтори від 20.07.2007 року свідоцтво про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 видано бути не може,  оскільки відсутній факт належності померлому правовстановлюючого документу.

Інших осіб,  що претендують на спадкове майно,  не встановлено.

Таким чином,  визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону,  не порушує права,  свободи чи інтереси інших осіб.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись  ст. ст. 130 ч. 4,  174 ч.4 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок 1902 року забудови загальною площею 37, 30 кв.м,  що складається із жилої кімнати площею 16, 1 кв.м. ,  кухні площею 6, 6 кв.м. ,  коридору площею 8, 4 кв.м. ,  кладової площею 6, 2 кв.м. ; сарай 1999 року забудови,  сарай 2004 року забудови,  літню кухню 2006 року забудови,  вбиральню,  огорожу,  що розташовані поАДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  або в порядку ч.4  ст.295 ЦПК України.