Справа № 2 - 208 /07 р

РІШЕННЯ

 іменем України

2 серпня 2007 року                                          Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області в складі:   головуючої судді - Чабаненка В.О.

при секретарі - Гусак А.О.ДІІрейтер С.О.

з участю: позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4, Лубенська міська рада,

представника ОСОБА_3, ОСОБА_5. - ОСОБА_6

представника Лубенської міської ради - Мякоти В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Лубенської міської ради, про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку та реальне її виділення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Лубенської міської ради, про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку та реальне її виділення.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він з 1987 по 2006 рік перебував у шлюбі з ОСОБА_3 Під час спільного проживання сім'єю вони побудували житловий будинок по АДРЕСА_1 Житловий будинок побудований на земельній ділянці площею 600 кв. м, яка була виділена ОСОБА_4.- синові дружини від першого шлюбу. Відповідач ОСОБА_4. був також замовником на будівництво житлового будинку. Будинок будували всі разом, власними силами та з допомогою найманих працівників, які в основному наймав він, з залученням коштів сім'ї. В даний час будинок завершений будівництвом, але в експлуатацію не зданий.

В зв'язку з розлученням з відповідачкою ОСОБА_1, він проживає в найманому житлі. Вважає, що йому належить 1/3 частина житлового будинку, який є спільною сумісною власність його та відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Просить суд визнати його право власності на 1/3 частину житлового будинку, розташованого вАДРЕСА_1 та виділити йому в натурі 1/3 частину будинку.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, прохає їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_4. та ОСОБА_3 позов не визнали проти його задоволення заперечують, вважають, що земельна ділянка для будівництва видавалася саме ОСОБА_4. і те, що будинок являється спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_5. нічим не підтверджується.

Представник відповідача - Лубенської міської ради в судовому засіданні позов ОСОБА_1 не визнав, вважає, що будинок не повинен ділитися, так як земельну ділянку отримував ОСОБА_4. для будівництва будинку саме йому, участь в будівництві його матері і вітчима не дає права визнавати будинок спільною сумісною власністю.

Заслухавши сторони, допитавши свідків,дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ОСОБА_3 отримав земельну ділянку для індивідуального житлового будівництва у АДРЕСА_1відповідно до рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів 12 грудня 1990 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с-9-13). На отриманій ділянці ОСОБА_4. разом з вітчимом ОСОБА_1 і матір'ю ОСОБА_3 сумісними зусиллями почали будувати будинок.

ОСОБА_4в період будівництва працював в АТП-15355 слюсарем . Позивач добре усвідомлював, що будівництво проводиться на земельній ділянці ОСОБА_4 і будинок будувався для проживання ОСОБА_4

У період з 1991р. по 1997р. на земельній ділянці був збудований житловий будинок і господарські будівлі.В 1992 році в новозбудований будинок перейшов жити ОСОБА_3 і прописався в ньому в 1996 році. ОСОБА_3 і ОСОБА_5 теж прописалися в новозбудованому будинку в 1996 році. 7.08.1998 року ОСОБА_1. також прописався в новозбудованому будинку по АДРЕСА_1 і зареєстрований в ньому по теперішній час.

Позивач ставить питання про визнання за ним права власності на 1/3 частину житлового будинку з господарськими спорудами і реальний виділ йому цієї частки.

У відповідності ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеного законом.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 4 жовтня 1991 року №7 "Про практику застосування судами законодавства ,що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" "... Оскільки згідно ст.17 ЗК України і ст.14 Закону України "Про власність" земельна ділянка для будівництва жилого будинку і господарських будівель надається громадянину в приватну власність, участь інших осіб у будівництві не створює для них права приватної власності на жилий будинок, крім випадків, коли це передбачено законом.

Згідно зі статтями 16 і 17 Закону України "Про власність" таке право, зокрема, виникає, коли будівництво велося подружжям у період шлюбу- жилий будинок у зв'язку з цим є їх спільною сумісною власністю, або велося за рахунок спільної праці ч.1енів сім'ї -жилий будинок стає їх спільною власністю, якщо інше не було встановлено письмовою угодою між ними.

Інші особи, що брали участь у будівництві жилого будинку (його купівлі) не на підставі угоди про створення спільної власності, яка відповідає законодавству, вправі вимагати не визнання права власності на будинок, а відшкодування своїх затрат на будівництво (купівлю будинку),якщо допомогу забудовнику (покупцю) вони надавали не безоплатно.

Таке ж право за цих умов належить ч.1енам сім'ї власника жилого будинку, якщо вони брали участь лише у будівництві підсобних будівель(літньої кухні, сараю, тощо) і підсобних приміщень або коли їх затрати на ремонт жилого будинку перевищували покладений на них ст.156ЖК обов'язок".

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1. разом з відповідачами, приймав участь в будівництві жилого будинку по АДРЕСА_1, хоча в матеріалах справи практично немає документів про придбання будівельних матеріалів та заказів на проведення будівельних робіт на ім.'я ОСОБА_1,крім сумнівного заказ-договора з рем-буд. кооперативом "Будівельник" від 17.07.1991 рокудак як на той час такої юридичної особи згідно матеріалів справи не існувало. Але участь ОСОБА_1 у будівництві не створює для нього права приватної власності на вищезазначений будинок, так як земельну ділянку в АДРЕСА_1 відповідно до рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради народних депутатів 12 грудня 1990 року отримав ОСОБА_3. В протоколі засідання земельної комісії по виділенню земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва Лубенського міськвиконкому від 7 грудня 1990 року вказано, що склад сім'ї заявника ОСОБА_4 - один чоловік. На момент отримання земельної ділянки ОСОБА_4. було 21 рік,він працював слюсарем АТП15355,по клопотанню саме цього підприємства ОСОБА_5 була виділена земельна ділянка.

Суд бере до уваги,що ОСОБА_1. згідно рішення Лубенського міськвиконкому №105 від 23 травня 2001 року отримав дозвіл на житлове будівництво в АДРЕСА_1 побудував житловий будинок, який був визнаний спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1. і ОСОБА_3, який після їхнього розлучення рішенням Лубенського міськрайонного суду від 16 січня 2007 року був поділений між ними. Факт побудови нового будинку ще раз свідчить, ОСОБА_1 чітко, усвідомлював, що будинок по АДРЕСА_1 належить самеОСОБА_5 і будувався він саме для нього, а не для всієї сім'ї, як стверджує позивач.

Позивач при подачі позову не надав достатніх і переконливих доказів, що будинок по АДРЕСА_1 будувався для потреб всієї сім'ї Ткаченків, а не для дорослого сина _ОСОБА_4, який в 1992 році перейшов жити в новозбудований будинок, коли там, ще не було опалення та незакінчені внутрішні роботи, не було їх добуто і в ході судового розгляду справи.

Суд вважає, що будинок по АДРЕСА_1не можна визнавати спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_5. і ОСОБА_1. Позивач ОСОБА_1. може ставити питання про грошове відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу ОСОБА_4. він надав не безоплатно. Але позивач і його представник цього питання не ставлять і тому суд відповідно до ст. 11 ЦПК України розглядає позов в межах заявлених позовних вимог.

Суд бере до уваги і той факт,що на даний час новозбудований будинок в експлуатацію не введений.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.17 Земельного Кодексу України, ст.ст.14,16,17 Закону України "Про власність" ст.ст. 328 ч.1 ЦК України, ст.ст.10,11,57,60, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Лубенської міської ради, про визнання права власності на 1/3 частину жилого будинку та реальне її виділення - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 діб з дня проголошення рішення.