Справа №  2-2045/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 березня 2012 року                                                                                  м. Синельникове

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

                                 головуючого –судді Завальнюк О.О.

                                 при секретарі –Ноздріній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Синельникове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області, третя особа: ОСОБА_2- про  визнання права приватної власності на частину земельних ділянок, площею 0,45 га  в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилася спадщина у вигляді трьох земельних ділянок загальною площею 1,04 га., а саме:

-земельна ділянка площею 0,59 га розташована в АДРЕСА_1, цільове призначення: 0,25 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, 0,34 га для ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцю на підставі державного акту ДП СВ №006055, виданого Михайлівською сільською радою народних депутатів; земельна ділянка площею 0,26 га. розташована в с.Василівка-2 Синельниківського району Дніпропетровської області, цільове призначення: ведення особистого підсобного господарства, що належала спадкодавцю на підставі державного акту серії ДП СВ № 006055, виданого Михайлівською сільською радою народних депутатів, вартість земельної діялнки становить 3166,59 грн.; земельна ділянка площею 0,19 га. в с.Павлівка, Синельниківського району, цільове призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, що належала спадкодавцю на підставі державного акту серії ДП СВ № 006057, виданого Михайлівською сільською радою народних детутатів, вартість земельної ділянки становить 3228,02 грн.

Заповіту ОСОБА_3 не складав. Крім позивача, спалкоємцем першої черги в розумінні статті 1261 ЦК України, є її рідний брат ОСОБА_2, оскільки дружина спадкодавця ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Інших спадкоємців немає.

Позивач зазначила, що на час смерті батька, вона проживала разом з ним в АДРЕСА_1, але від прийняття спадщини у вигляді житлового будинку та земельної ділянки на якій він розташований, площею 0,59 га. вона відмовилася на користь свого рідного брата ОСОБА_2. Вони з братом дійшли згоди, що вона приймає спадщину на дві земельні ділянки: площею 0,26 га, розташованої в с.Василівка-2 Синельниківського району та земельної ділянки площею 0,19 га. розташованої в с.Павлівка Синельниківського району Дніпропетровської області.

Позивач вважає себе належним спадкоємцем, оскільки у відповідності до вимог ст.1273 ЦК України від спадщини не відмовилася.

Однак 22 жовтня 2011 року державним нотаріусом Другої синельниківської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3, у зв»язку з відсутністю адреси в державному акті на право приватної власності на землю площею 0,26 га. розташованої в с.Василівка-2 Синельниківського району, цільове призначення: для ведення особистого підсобного господарства. Рішенням №53 від 30.12.1999 року 3 сесії Михайлівської сільської ради народних депутатів ХХІІ скликання  вказана адреса: Синельниківський район, с.Василівка-2. Зазначена земельна ділянка згідно цього рішення була передана у  приватну власність ОСОБА_3. Також, рішенням 3 сесії Михайлівської сільської ради народних депутатів передана у  приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,19 га. розташована в с.Павлівка Синельниківського району цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, але ОСОБА_3 не мав можливості збудувати на земельній ділянці житловий будинок, тому використовував її для ведення особистого підсобного господарства.

Просить визнати за нею право приватної власності на земельні ділянки площею 0,26 га.  розташовану в с.Василівка-2 Синельниківського району призначену для ведення особистого підсобного господарства та 0,19 га. розташовану в с.Павлівка Синельниківського району призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  батька ОСОБА_3.

Позивач  ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задовольнити, дала суду пояснення аналогічно обставинам викладеним вище.

До початку слухання справи в судовому засіданні в.о. голови Михайлівської сільської ради Синельниківського району надав суду письмову заяву якою просить суд розглядати  справу без їх участі, не заперечують проти задоволення позовних вимог.

Третя особа по справі ОСОБА_2 в судовому засіданні також не заперечував проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог ОСОБА_1 необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) та спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

          Частиною 1 статті 1220 ЦК України передбачено відкриття спадщини внаслідок смерті особи та часом відкриття спадщини є день смерті особи. Останнє місце проживання спадкодавця є місцем відкриття спадщини, що передбачено ч.1 ст.1221 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер спадкодавець  ОСОБА_3, що доводиться копією свідоцтва про смерть серії 1-КИ № НОМЕР_1, виданого виконкомом Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області (а.с.6).

Відповідно до ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.

Факт родинних відносин між спадкодавцем та спадкоємцем підтверджується копією свідоцтва про народження Серії ІІІ-КИ №НОМЕР_2, виданого 18 квітня 1979 року Іларіонівською сільською радою Синельниківського району Дніпропетровської області з якого вбачається, що батьком ОСОБА_6, народженої ІНФОРМАЦІЯ_2 року є: ОСОБА_3 (а.с.8). Згідно копії свідоцтва про одруження серії І-КИ № НОМЕР_3, 30 січня 1999 року зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_6. Прізвище дружини після одруження : «ОСОБА_1»(а.с.8). Як вбачається  із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії І-КИ № НОМЕР_4, виданого відділом РАЦС Синельниківського районного управління юстиції Дніпропетровської області, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 розірвано, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу  08 червня 2004 року зроблено запис за № 37. (а.с.8 зв.).

Згідно довідки  Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області від 08.11.2011 року за № 432, померлий  ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 по Михайлівській сільській раді заповіту не залишив. (а.с.9).

Постановою державного нотаріуса Другої синельниківської державної нотаріальної контори від 22.10.2011 року № 1630/02-31, ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована в с.Павлівка Синельниківського району Дніпропетровської області, відмовлено в зв»язку з тим, що в держаному акті на право приватної власності на землю не вказана адреса, а це є неналежним чином оформлення даного документа (а.с.12).

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовними вимогами про визнання права приватної власності на частину земельних ділянок після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однак на а.с.31 є письмова заява ОСОБА_1 від 16 червня 2006 року за № 396, яка долучена до спадкової справи № 306/2006, згідно до якої ОСОБА_1 відмовилася від належної їй частини спадщини, що залишилася після смерті батька ОСОБА_3 на користь дружини померлого ОСОБА_4. Дана заява завірена у нотаріальній конторі і факт відмови від спадщини на користь іншого спадкоємця, в судовому засіданні позивач не заперечувала.

З матеріалів  спадкової справи  після смерті ОСОБА_3 згідно до письмової заяви від 13.06.2006 року на  а.с.30, вбачається, що ОСОБА_2  прийняв спадщину після смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_3, яка складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 земельної ділянки, що розташована на території Михайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно до положень ч.5 ст.1273 ЦК України відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною.

Згідно до ч.2 ст.1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за законом з тієї черги, яка має право на спадкування, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за законом тієї ж черги і розподіляється між ними порівну.

             Згідно до копії письмової заяви  на а.с.47 від 08 червня 2007 року, ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року матері ОСОБА_4. Однак за видачею свідоцтва про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 року матері ОСОБА_8, позивач ОСОБА_1 до державної нотаріальної контори, не зверталася, постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій  винесено не було.

             Згідно до заяви від 08.06.2007 року на а.с.46 вбачається, що після смерті матері позивача ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_3 року, з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори також звернувся рідний брат ОСОБА_1 Наталії ОСОБА_9.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування»належним відповідачем у такому позові має бути лише інший спадкоємець або , за його відсутності, територіальна громада, в межах якої   розташовано спадкове майно. Зі змісту позовної заяви та  доданих до неї документів вбачається існування  іншого спадкоємця за законом окрім позивача.

            З урахуванням вищевикладеного, суд вважає безпідставними вимоги позивача ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Синельниківського району про визнання права приватної власності на частину земельних ділянок, площею 0,45 га. у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 року батька ОСОБА_3, оскільки від прийняття спадщини після його смерті позивач відмовилася письмовою заявою,  завіреною нотаріально, у строк передбачений ст.1270 ЦК України, на користь дружини спадкодавця, тобто, своєї матері ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 року і після якої ОСОБА_1, як спадкоємець першої черги,  прийняла спадщину, однак свідоцтва про прийняття спадщини, не отримала. У зв»язку з наявністю іншого спадкоємця, клопотання про заміну неналежного відповідача належним, від позивача суду не надходило.

            У відповідності до вимог ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

            Таким чином, установивши дійсні обставини справи, суд приходить до обгрунтованого висновку, що позовні вимоги позивачем не доведені, не обґрунтовані, а тому підстав для їх задоволення немає.

            На підставі викладеного, керуючись ст.10,11,60,212-214,215 ЦПК України, ст. 1216,1217,1220,1261, 1273,1275 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права приватної власності на частину земельних ділянок, площею 0,45 га, в порядку спадкування за законом- відмовити.

          Рішення може бути бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами,  які не були  присутні  у  судовому  засіданні  під  час проголошення судового рішення протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

            Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Суддя:


О. О. Завальнюк