№ 2-0-85

2007 рік

РІШЕННЯ

Іменем України

4 вересня 2007 року                                                                                                        м.  Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області

в складі:        головуючого судді Хорунжого І. Д.

народних засідателів Болгарова В. В. Давидовій З.П. при секретарі Дятловій А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1,  заінтересована особа ОСОБА_2 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,

встановив:

ОСОБА_1 у серпні 2007 року звернувся до суду з заявою про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.

У заяві вказано,  що 6 квітня 1985 року був зареєстрований шлюб між заявником та ОСОБА_3,  останні роки дружина заявника зловживала спиртними напоями,  не працювала,  вела бродячий спосіб життя.

6.06.2006 року,  ОСОБА_33абрала своє майно,  документи та поїхала у невідому напрямку з того часу про неї нічого не відомо,  про те,  де вона знаходиться та проживає відомостей не має.

Тривала відсутність дружини створила невизначеність у шлюбно - сімейних відносинам заявника,  а її реєстрація в будинку ОСОБА_2,  за адресою АДРЕСА_1 позбавляє останнього права користуватися пільгами по оплаті житлово - комунальних послуг.

Заявник у судовому засіданні наполягав на задоволенні заяви посилаючись на обставині викладені в ній.

Заінтересована особа ОСОБА_2 просив задовольнити заяву,  зазначив,  що ОСОБА_3 не проживає у його будинку з 2006 року,  місце її знаходження не відоме,  тривала відсутністі останньої завдає шкоди його інтересам.

Суд вислухавши пояснення заявника,  заінтересованої особи,  дослідивши матеріали справи дійшов наступного:

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини:

Актом від 6.06.2007 року за участю депутатів Таранівської сільської ради підтверджується факт того,  що ОСОБА_3,  1960 року народження зареєстрована в АДРЕСА_1,  але у вказаному будинку н проживає з 6.06.2006 року,  її особисті речі в будинку відсутні. ( а.с. 15).

Відповідно довідки виконавчого комітету Таранівської сільської ради Зміївського район Харківської області ОСОБА_3 з 6.06.2006 року не проживає на території Таранівської сільської ради. (а.с. 16).

Допитані судом свідки ОСОБА_4 таОСОБА_5 показали,  що починаючи з 2006 року,  тобто більш ніж один рік,  ОСОБА_33а місцем проживання відсутня.

З урахуванням наведеного,  у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів,  повідомлених свідками. Даних про їх заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні,  показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказами.

Задоволення заяви ОСОБА_1 має для нього юридичне значення,  так як дозволить йому реалізувати своє право на розірвання шлюбу у відсутність ОСОБА_3

У відповідності зі  ст. 43 ЦК України фізична особа може бути визнана судом безвісно відсутньою,  якщо протягом одного року в місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування.

Відповідно до ч. 2  ст.  43 ЦК України у разі неможливості встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи початком її безвісної відсутності вважається перше число місяця,  що йде за тим,  у якому були одержані такі відомості,  а в разі неможливості встановити цей місяць - перше січня наступного року.

Оскільки матеріали справи свідчать про те,  що останні відомості про ОСОБА_3 були 6 червня 2006 року. То початком безвісної відсутності слід вважати 6 червня 2006 року.

Таким чином,  зібрані у справі докази та їх оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_3 безвісно відсутньою.

На підставі викладеного,  керуючись  ст. 43 ЦК України,   ст.  248, 249 ЦПК України,  суд

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою задовольнити.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженку м.  Харків безвісно відсутньою.

Початок безвісної відсутності ОСОБА_3 вважати з 6 червня 2006 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 - ти днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4  ст.  295 ЦПК України.