Справа   2/0537/46/2012

                                                                                                                                   2012 рік                                                                                Р І Ш Е Н Н Я

                                                  іменем України

 "16" березня 2012 р.  Олександрівський районний суд Донецької області                          

               у складі: головуючий суддя Молчанов В.А.

               при секретарі Рєзнік Г.О.,

               з участю представників:

               позивача –адвоката ОСОБА_1,

               відповідача –Масло А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду с. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма «Агротіс»про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування неодержаного доходу,

В С Т А Н О В И В:

          В уточненій позовній заяві позивач вказав, що вона є власником земельної ділянки площею 4,02 гектари на підставі державного акту серії ЯА № 723731, кадастровий номер 1420383800:01:000:0030, яку на даний час використовує відповідач - філія «Криниці»ТОВ «Агротіс»на підставі договору оренди, який не пройшов державну реєстрацію. Вважає, що відповідач незаконно, порушуючи вимоги ч. 1 ст. 78 Земельного Кодексу України та ст. 23 Закону України «Про оренду землі» самовільно зайняв та почав використовувати земельну ділянку до реєстрації договору оренди, тому вважає, що відповідач на підставі ч. 1 ст. 212 Земельного Кодексу України повинен повернути йому вказану самовільно зайняту ним земельну ділянку, а також відшкодувати йому шкоду за недоодержаний ним врожай, яку оцінює в 20000 гривень.

          Просить зобов*язати відповідача повернути вказану самовільно зайняту земельну ділянку та стягнути на його користь з відповідача недоотриманий прибуток з цієї земельної ділянку 20000 гривень та витрати по справі.

          У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та підтвердила доводи позовної заяви.

          Представник відповідача позов не визнала і пояснила, що позивач уклав договір оренди належної йому земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма «Агротіс” у 2008 році. Позивач добровільно передав свою земельну ділянку у користування, а товариство з свого боку виконує умови договору –регулярно і у відповідних розмірах сплачує позивачу орендну плату. Договір на даний момент зареєстровано.

          Згідно копій паспорту, державного акту на право власності на земельну ділянку та довідки держкомзему, позивач є власником земельної ділянки площею 4,02 гектари на підставі державного акту серії ЯА № 723731, кадастровий номер 1420383800:01:000:0030.

          В довідці Держкомзему в Олександрівському районі Донецької області вказано, що до 2012 року договір оренди земельної ділянки між ТОВ «Агрофірма «Агротіс»  та позивачем не було зареєстровано.

          До справи додано копії заяв позивача до відповідача та Держкомзему про розірвання договору оренди земельної ділянки, повернення належної йому земельної ділянки та призупинення реєстрації договору оренди землі.

          Як видно з договору оренди землі та матеріалів реєстраційної справи, позивач у 2008 році уклав договір оренди вказаної земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма «Агротіс”, у п. 8 цього договору типографським способом вказано, що договір укладено на 12 років, на другій сторінці є відмітки з підписами позивачки про зміну розміру орендної плати, остання –01 січня 2010 року –до 3% від нормативної грошової оцінки, договір підписано сторонами, складено акт прийому-передачі орендованих саме на 12 років земельних ділянок між позивачем та представником відповідача, підготовлено інші документи, необхідні для реєстрації договорів оренди землі, на даний момент –у 2012 році договір оренди зареєстровано.

          Судом встановлено, що позивач є власником спірної земельної ділянки. У 2008 році позивач уклав договір оренди вказаної належної йому земельної ділянки з Товариством з обмеженою відповідальністю “Агрофірма «Агротіс” строком на 12 років, сторони домовились про всі істотні умови договору, неодноразово –останній раз 01 січня 2010 року за взаємною згодою змінювали розмір орендної плати, договір підписано сторонами, також позивач за актом передав відповідачеві орендовану земельну ділянку на 12 років. Відповідач виконує умови договору –регулярно і у відповідних розмірах сплачує позивачу орендну плату. Договір даний момент –у 2012 році зареєстровано.

          Таким чином судом встановлено, що позивач добровільно розпорядився належною йому земельною ділянкою –уклав з відповідачем договір її оренди, який вже зареєстровано, по акту передав орендовану земельну ділянку відповідачу, отримує орендну плату, факт самовільного зайняття відповідачем спірної земельної ділянки у встановленому законом порядку не встановлено, тому суд не вбачає підстав для застосування ст. 212 Земельного Кодексу України і повернення земельної ділянки.

З тих же підстав суд вважає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про відшкодування відповідачем позивачу недоотриманого прибутку зі спірної земельної ділянки.

          Керуючись ст. 23 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 78 та 212 Земельного Кодексу України та ст.ст.10, 60 та 212 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

          У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агрофірма «Агротіс»про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та відшкодування неодержаного доходу відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          На рішення може бути подано апеляційну скаргу у Апеляційний суд Донецької області через Олександрівський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

          Повний текст рішення виготовлено 21 березня 2012 року.

Суддя                         В.А.Молчанов

                    В.А. Молчанов