КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

09 лютого 2012 року                                                                  Справа № 2а-165/12/1070

Приміщення суду за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, зал судових засідань    № 1018  

Київський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді -                                        Леонтовича А.М.

при секретарі -                                        Воронюк М.М.

за участю представників сторін

від позивача:                                                  ОСОБА_1 (за довіреністю)

від  відповідача:                                        ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до

про Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області

Публічного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ»

стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві (далі по тексту - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ»(далі по тексту - відповідач) про стягнення з Публічного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ»суми заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 на користь управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві в загальному розмірі 100496 (сто тисяч чотириста дев’яносто шість) гривень 12 копійок.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач всупереч вимогам пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-1V, пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64 не сплачує фактичні витрати на виплату та доставку  пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими  і важкими умовами  праці за Списком №1, за  червень, липень та серпень  2011 року у загальній сумі 100496 гривень 12 копійок.

Територіальні органи Пенсійного фонду України  в силу закону здійснюють  функції з контролю за правильністю, повнотою нарахування і своєчасністю  сплати страхувальниками  внесків на загальнообов’язкове  державне пенсійне  страхування, а також  стягнення заборгованості  за страховими внесками, тому позивач звернувся до суду  з позовом про стягнення  з відповідача  сум заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1.

У судовому засіданні представник позивача  позовні вимоги підтримав, підтвердив обставини, викладені у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні  заперечив проти позову  в частині  стягнення 89685,53 грн., позов у частині стягнення 10810,53 грн. - визнав. В обґрунтування заперечень  проти позовних вимог відповідач зазначив, що   докази понесення Управлінням Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області фактичних витрат на виплату і доставку пенсій пенсіонерам відсутні, окремі розрахунки витрат складено за неповного з’ясування фактичних обставин, що впливають на визначення сум таких витрат, з порушенням вимог чинного законодавства. Відтак, на думку представника відповідача, позов в цій частині є необґрунтованим, безпідставним і задоволенню не підлягає.

Так, до розрахунку включено осіб, яким призначено пенсії до 1 січня 2004 року, тобто, до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV. Представник відповідача вважає, що законодавчі підстави для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на користь таких осіб відсутні.

До розрахунку також включено осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким законом знижено вік виходу на пенсію на п’ять років. У зв’язку з чим, на думку представника відповідача, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам в силу закону здійснюються за рахунок державного бюджету і не можуть покладатися на відповідача.

Крім того, представник відповідача зазначив, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій визначено Управлінням Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області  виходячи не тільки з розміру основної пенсії, призначеної кожному пенсіонеру, але й з урахуванням додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень, що здійснюються відповідно до законодавства. На думку представника відповідача, фактичні витрати на виплату і доставку вказаних доплат, надбавок та підвищень не підлягають відшкодуванню відповідачем, а мають відшкодовуватись за рахунок коштів Державного бюджету України.

Розглянувши подані документи і матеріали, оригінали пенсійних справ, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,  суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Акціонерне товариство «ТЕХМАШРЕМОНТ»зареєстроване державним реєстратором Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області  10.06.1993 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 759321 (т. 1 а.с. 21).

У відповідності до довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) № 160268 державним реєстратором 28.04.2011 року внесено зміни до ЄДРПОУ відповідно до яких змінено тип Акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ»з відкритого акціонерного товариства на Публічне акціонерне товариство.

Згідно статуту Публічного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ», зареєстрованого Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради народних депутатів 10.06.1993 року за № 1-3-149, відповідач є правонаступником прав та обов’язків Білоцерківського орендного ремонтного підприємства, яке створене та зареєстроване відповідно до рішення  виконавчого комітету Білоцерківської міської ради народних депутатів від 27.11.1990 року № 401. (т. 1 а.с. 26).

Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV.

Відповідно до матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України у                 місті Білій Церкві Київської області, на підставі розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»(крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників), визначено розмір витрат, які підлягають відшкодуванню відповідачем за списком № 1: за червень 2011 року у сумі 32809,21 грн. (т. 1 а.с. 10-12); за липень 2011 року у сумі 29368,90 грн. (т. 1 а.с. 13-15); за серпень 2011 року у сумі 38318,01 грн. (т. 1 а.с. 16-17).

Під час судового розгляду справи встановлено, що позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій включено осіб, яким пенсії призначено до 1 січня 2004 року (до набрання чинності Законом України № 1058-IV) та осіб, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, вік виходу на пенсію яких знижено на п’ять років.

Крім того,  за кожний місяць фактичні витрати на виплату і доставку пенсій щодо кожної особи визначено органом Пенсійного фонду виходячи з повної суми пенсійних виплат (основної пенсії, додаткової пенсії, доплат, надбавок та підвищень, що здійснювались відповідно до законодавства).

Зокрема, судом встановлено, що у червні, липні та серпні 2011 року до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, включено 26 осіб, з яких: 10 осіб набули право на пенсію до 01.01.2004 року (ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13.); 8 осіб мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21.); 8 осіб, які набули  право на пенсію  після  01.01.2004 року (ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28,ОСОБА_29.).

У ході судового розгляду справи встановлено відсутність між сторонами спору щодо наявності у відповідача  заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених 8 особам на пільгових умовах за червень, липень та серпень 2011 року на суму 10810,53 грн.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи –суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»страхувальниками визнаються роботодавці –підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення»виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення»Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі по тексту –Закон України № 1058-IV), пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року  № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004  року , тобто до набрання чинності цим Законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення»набрав чинності 1 січня 1992 року , на його умовах та з цієї дати і розпочалось призначення пільгових пенсій.

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення»було збережено пільгове  пенсійне забезпечення  для осіб, які мали  право на пенсію за попереднім законом. До набрання чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення»пільгові пенсії  призначались  у відповідності до Положення  про порядок  призначення та виплати державних пенсій, затвердженого Постановою Ради Міністрів СРСР  від 03.08.1972 року.

Згідно з абзацом 4 підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, починаючи з 01.01.2004 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»(далі по тексту - Інструкція).

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників - підприємств, установ й організацій, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Згідно з пунктом 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Разом з тим, статтею 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Однак, суд звертає увагу на те, що норми Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»є спеціальними для відносин, що склались у системі  пенсійного забезпечення. Так у Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»прямо передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених  цим законом, або в частині, що не суперечить  цьому з Закону ( частина 1 статті 5 Закону України № 1058-IV)  та до приведення законодавства України  у відповідність  із цим Законом,  закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються  в частині, що не суперечить  цьому Закону (пункт 16  Прикінцевих  положень Закону України № 1058-IV).

Згідно абзацу 6 прикінцевих положень Закону України № 1058-IV  відшкодування  відбувається до набуття  права  на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

За правилами, пункту 6.7. Інструкції фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, які призначені з додатковим зниженням пенсійного віку, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відшкодовуються протягом періоду цього додаткового зниження.

Таким чином, застосування  норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»до спірних  правовідносин суд вважає недопустимим.

Тому, відповідач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача до 1 січня 2004 року, оскільки в пункті  2 «Прикінцеві положення»Закону України № 1058-IV не міститься норми про те, що момент призначення пенсії (чи набуття права на пенсію) і момент початку відшкодування витрат на  виплату та доставку цих пенсій (чи момент набуття обов’язку підприємством по її відшкодуванню) є тотожними поняттями та зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам, які мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до протоколів про призначення пенсій з моменту призначення особам пенсій до моменту відшкодування фактичних витрат на виплату пенсій та їх доставку відбулось декілька перерахунків, проте доводи  відповідача про неправомірність вимог сплачувати відповідні суми з урахуванням перерахунків є безпідставними, в зв’язку з наступним.

На думку відповідача, збільшення  розмірів  пенсії  внаслідок перерахунків за нормами Закону України № 1058-IVє її підвищенням у розумінні  підпункту 6.6.  пункту 6 Інструкції №21-1 і ці суми не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до вимог пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з  п. 6.8 Інструкції у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування, органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Позивач надсилав на адресу відповідача  розрахунки  фактичних витрат  на доставку  на виплату  пільгових пенсій, де міститься інформація, як щодо  новопризначених пенсій, так і щодо  перерахованих пенсій.

Відповідачем не враховано, що підпункт 6.6 Інструкції стосуються  додаткових надбавок  та підвищень, які згідно  пунктом 6 Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV встановлюються та виплачуються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення»за рахунок коштів Державного бюджету, але таких підвищень  та надбавок  позивачем не було включено до  відшкодування, а вищезазначені  перерахунки  здійснюються за нормами  Закону України № 1058-IV.

Таким чином, відповідачем помилково віднесено збільшення розміру  пенсії  внаслідок її перерахунку, що становить  її основний розмір, до додаткових доплат, надбавок, підвищень, які обліковуються окремим кодом та до відшкодування не виставляються.

Суд також зазначає, що відповідачем, на виконання вимог Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, видавались уточнюючі довідки особам, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, для підтвердження їх спеціального трудового стажу.

За поясненнями представника позивача, наданими у судовому засіданні, відомості про стаж роботи громадян внесено до їх пенсійних справ на підставі уточнюючих довідок на підтвердження відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Згідно абзацу 1 пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії  на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального  трудового  стажу приймаються  уточнюючі  довідки підприємств, організацій або їх правонаступників.

Отже,  видаючи довідки про підтвердження  пільгового характеру  робіт відповідач  визнав факт роботи осіб, які мають право на пільгову пенсію на його підприємстві, або на підприємстві, правонаступником  якого  являється ПАТ «ТЕХМАШРЕМОНТ».

Оскільки такі довідки були видані відповідачем, стаж роботи зазначених осіб,  підлягає включенню до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції, для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.10 Інструкції).

Зазначеними нормами законодавства Пенсійному фонду України, як органу, наділеному владними повноваженнями в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, делеговано повноваження з виплати пільгових пенсій, які в майбутньому здійснюватимуться згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Це свідчить про те, що витрати на виплату і доставку пільгових пенсій не належать до витрат бюджету Пенсійного фонду України, і підприємства, проводячи атестацію робочих місць та відносячи певні роботи до списку № 1, беруть на себе відповідальність щодо пенсійного забезпечення своїх працівників, які працюють на роботах з особливо шкідливими або особливо важкими умовами праці.

Позивачем направлені відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій. Зазначені розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення та не були оскаржені в адміністративному чи судовому порядку.

При вирішенні справи, суд дійшов висновку про включення до розрахунку витрат на виплату додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень з метою їх відшкодування за рахунок відповідача, виходячи з того, що поняття надбавки та підвищення, які встановлюються та виплачуються згідно норм Закону України «Про пенсійне забезпечення»є тотожним поняттю збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», що робить правильним віднесення збільшення розміру пенсії внаслідок її перерахунку, що становить її розмір, до додаткових виплат.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду не надано.

Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, врахувавши ту обставину, що позивачем доведена правомірність призначення громадянам пенсій на пільгових умовах та обґрунтованість заявлених вимог, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві Київської області підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони –суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.  

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ТЕХМАШРЕМОНТ» заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно Списку № 1 на користь управління Пенсійного фонду України у місті Білій Церкві у розмірі 100496 (сто тисяч чотириста дев’яносто шість) гривень 12 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні –протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя                                                                                 Леонтович А.М.

Повний текст постанови буде виготовлено до 14 лютого 2012 року.