КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 січня 2012 року           2а-5576/11/1070

Київський окружний адміністративний суд  в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області  до Комунального підприємства „Міська друкарня Києво-Святошинського району”

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

УПФУ у Києво-Святошинському районі Київської області звернулось з позовною заявою до суду та просить стягнути КП „Міська друкарня Києво-Святошинського району” заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій   по списку №2 в сумі 609,78 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач є платником страхових внесків, відповідно до  п.1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»  та виходячи з норм абз. 4 п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»повинно відшкодовувати 100% фактичних витрат  на виплату і доставку пенсій, призначених  відповідно до пунктів  „б” –„з”  ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».  За період з 01.08.2011 р. по 31.10.2011 р. відповідач має  заборгованість по збору на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій у розмірі 609,78 грн. Відповідач у добровільному порядку  заборгованість не  сплатив, тому позивач звернувся до суду.

В судове засідання представник позивача не з’явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не надав, будь-яких заяв  чи клопотань  про відкладення розгляду справи  не заявляв.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від  09.07.2003 р. № 1058-ІV страхувальниками визнаються роботодавці –підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру. Ч. 1 ст. 15 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІV визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у ст. 14 Закону.

Судом встановлено, що КП „Міська друкарня Києво-Святошинського району” є юридичною особою, зареєстрованою Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області, як платник в Управлінні Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі Київської області являється страхувальником та платником страхових внесків.

Відповідно до ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється за рахунок коштів ПФУ. Відшкодуванню підлягають витрати ПФУ на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно  „б”-„з”  ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, значеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно абз. 4  п.1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів “б” —“з” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення".

Відповідно до абз. 3 п. 1 ст 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР, для платників збору, визначених п.п.1 та 2 ст. 1 цього Закону встановлюються ставки збору в  розмірі  100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим п. 1 ст. 2 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з пунктом 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 “Прикінцевих положень” Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.  

За період 01.08.2011 р. по 31.10.2011 р. відповідач має  заборгованість по збору на відшкодування фактичних витрат на  виплату  і доставку пільгових пенсій в сумі 609,78 грн., в результаті не внесення плати, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій особі, що набула на КП „Міська друкарня Києво-Святошинського району” трудовий стаж відповідно до пунктів „б”-„з” ст. 13 „Про пенсійне забезпечення”.

В підтвердження права на пільгову пенсію відповідно до списку№2 ОСОБА_1 відповідачем надано уточнюючу довідку про пільговий характер роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, сума нарахувань підтверджується розрахунками сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника та мають пріоритет перед всіма іншими зобов'язаннями, у тому числі із сплати  податків та інших обов'язкових платежів.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги, що сума боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 609,78 грн. не погашена вона підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідач –фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 69,70,71, 72,94,158-163,167 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1.   Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Міська друкарня Києво-Святошинського району”  на користь у Києво-Святошинському районі Київської області  заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат  на виплату і доставку пільгових пенсій по списку №2 в сумі 609 (шістсот дев’ять) грн. 78 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України.

.

Суддя                                                                                 Щавінський В. Р.