Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 03 серпня 2011 р.                                                                       справа № 2а/0570/11173/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  11:30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді  Дмитрієва В.С.

при секретарі                                                  Старостенко О.А.

           Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області  (далі - УПФУ) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних  випадків на виробництві та професійних захворювань України в Гірницькому районі  м. Макіївки Донецької області  (далі – Фонд) про стягнення з відповідача суми витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року у сумі 2894 грн.

          Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним. Відповідно до ст.ст. 37, 38, 91 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 № 1788 - ХІІ (далі – Закон № 1788-ХІІ) УПФУ виплачено пенсію у зв`язку з втратою годувальника ОСОБА_1 на загальну суму 2894,00 грн. ОСОБА_1 є дитиною-сиротою, а відповідно до ст. 36 Закону України “Про загальнообов`язкове  державне пенсійне страхування”(далі Закон № 1058-IV) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається дітям-сиротам – до досягнення ними 23 років, незалежно від того навчаються вони чи ні. УПФУ було складено акти щомісячних звірок витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв`язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року, проте Фонд відмовився від підписання актів звірки на суму витрат по ОСОБА_1 Тому УПФУ просить стягнути з відповідача кошти сплачені ОСОБА_1

          Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила задовольнити позов.     

           Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на наступне. Відповідно до ст. 33 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”від 23.09.1999 № 1105 –ХІV (далі - Закон № 1105-ХІV) у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання. Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився 02.03.1989 року, тобто на період розрахунку заявленої пенсії йому було більше, ніж вісімнадцять років. ОСОБА_1 навчався в Донецькому гірничому технікумі з 01.09.2006 року та був відрахований  з четвертого курсу 12.01.2010. Таким чином, ОСОБА_1 не має права отримувати страхові виплати, так як є працездатним, повнолітнім, та не навчається за денною формою навчання.

             В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

             Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

             За період з 01.01.2011 року по 30.04.2011 року УПФУ здійснило  виплату пенсії  ОСОБА_1 у розмірі 2894,00 грн. у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Позивачем за вказаний період були складені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які він надав відповідачеві для заліку.

             Фондом був складений список осіб, по яким суми виплачених пенсій не прийняті до заліку за вказаний період. Згідно зазначених списків відповідачем не прийняті до заліку суми  пенсій, сплачених ОСОБА_1 у розмірі 2894,00 грн. у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві. Фонд пояснив це тим, що ОСОБА_1 не має право отримувати страхові виплати, так як є працездатним, повнолітнім та не навчається за денною формою навчання.

             З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 народився 2 березня 1989 року, що підтверджується свідоцтвом про народження.

             Відповідно до ст. 37, 39 Закону № 1058-IV ОСОБА_1 виплачувалася пенсія у зв`язку з втратою годувальника, оскільки він дитина сирота: ОСОБА_2  - батько ОСОБА_1 помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом № 5 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом,  та свідоцтвом про його смерть НОМЕР_1 від 13.02.1996 року; ОСОБА_3 – мати ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2

             Згідно довідки Донецького гірничого технікуму ім. Є.Т.Абакумова від 02.02.2010 року  ОСОБА_1 навчався в даному навчальному закладі з 01.09.2006 (наказ про зарахування № 81 від 02.08.2006 року), відрахований 12.01.2010 року з четвертого курсу як такий, що не виконав навчальний план 7-го семестру (наказ № 2с від 12.01.2010 року).

             Відповідно до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), загальнообов’язкове державне соціальне страхування є системою прав, обов’язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян  у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин,  а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових  фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

               Згідно ст. 4 Основ в Україні, залежно від виду страхового випадку, передбачені відповідні види загальнообов’язкового державного соціального страхування, які регулюються окремими законами, прийнятими згідно цих Основ. У ст. 25 Основ викладений перелік  соціальних послуг та матеріального забезпечення.

               На підставі ч. 4 ст. 26 Основ, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

               Пенсійне забезпечення громадян України відповідно до ст. 10 Закону № 1788-ХІІ здійснюється органами  Пенсійного фонду України. Статтею 81 цього Закону визначено, що  призначення та  виплата пенсій здійснюється органами Пенсійного фонду України.

               З набранням чинності Закону № 1105-ХІV обов’язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок  ушкодження його здоров`я або у разі його смерті при настанні страхового випадку, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

               Відповідно до п. 5 ст. 24 Закону № 1105-ХІV,  якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

               Статтею 36 Закону № 1058-IV визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника.

               Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

               До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника та одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

               Пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, призначаються відповідно до Закону № 1105-ХІV.

                Відповідно до статті 33 Закону № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

                Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років; 

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

               Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.                

                З наведеного вбачається, що виплата пенсій у зв`язку з втратою годувальника призначається дітям, які не досягли 16 років, дітям з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років.

Таким чином, у 2011 році ОСОБА_1 досяг 21-річного віку (є повнолітнім), не є учнем, студентом (курсантом, слухачем, стажистом) навчального закладу денної форми навчання, отже, не відноситься до категорії непрацездатних осіб у розумінні Закону № 1105-ХІV.    

               З огляду на зазначене, позивач не має права на відшкодування сум пенсій сплачених ОСОБА_1 у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, оскільки відсутні правові підстави для їх відшкодування, відповідно позовні вимоги не можуть вважатися обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

              На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про стягнення витрат по виплаті пенсії у зв’язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві за період 01.01.2011 року по 30.04.2011 року у сумі 2894 грн. – відмовити.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 03 серпня 2011 року за участю представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 05 серпня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                                                Дмитрієв В.С.