Справа № 344/3388/23

Провадження № 1-кп/344/321/25

У Х В А Л А

23 червня 2025 року                                                             м. Івано-Франківськ

  Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді                            ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря                          ОСОБА_2 ,

прокурора                                          ОСОБА_3 ,

захисників                                         ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених                                  ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

                                                            ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України, -

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області розглядається кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від  28 квітня 2025 року продовжено щодо обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 26 червня 2025 року включно.

Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_7 на строк 60 днів, яке попередньо вручено обвинуваченому та захиснику, підтримав подане клопотання з підстав, наведених у ньому.

Захисник ОСОБА_4 вважав, що упродовж судового розгляду не доведено винуватість ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України. Вважав обвинувачення необґрунтованим, а ризики, передбачені ст.177 КПК України, що зазначені у клопотанні прокурора, - відсутніми. Просив змінити запобіжний захід на більш м`який – домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку захисника, вказав, що не буде переховуватися від суду. Просив змінити запобіжний захід.

Обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , захисник ОСОБА_5 підтримали думку захисника ОСОБА_4 .

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_7 , його вік, стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_7 , який раніше неодноразово судимий, востаннє вироком Івано-Франківського міського суду від 22.06.2022 за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_7 є особливо тяжкими злочинами (ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 307 КК України), а також те, що ОСОБА_7 інкримінується вчинення кримінальних правопорушень під час відбування покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком суду, а тому на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо можливого переховування від суду, незаконного впливу на учасників судового провадження, вчинення іншого або продовження вчинення кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово звертав увагу на те, що «суворість покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів» («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини»). Суд також враховує, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Так, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим, беручи до уваги вірогідність переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, суд вважає, що наявні обґрунтовані підстави для продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та відсутність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу щодо обвинуваченого, зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і основоположних свобод.

Обставини, що слугували підставою обрання щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не змінилися, інших обставин, котрі давали б підстави до зміни чи скасування запобіжного заходу, судом не встановлено, також не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити більш м`який запобіжний захід.

З огляду на викладене, суд вважає застосування більш м`якого запобіжного заходу недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_7 покладених на нього обов`язків, а тому запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_7 слід продовжити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до 21 серпня 2025 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя                                                                                             ОСОБА_9