Справа № 0670/1002/12
Категорія 10.2.1
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 березня 2012 р. 12 год. 50 хв. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Данилишина В.М., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області до приватного підприємства «Коростень-ПродПромсервіс» про стягнення заборгованості.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До суду 20 лютого 2012 р. надійшов позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області (також далі за текстом – позивач) до приватного підприємства «Коростень-ПродПромсервіс» (також далі за текстом – відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 501,07 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув. Надав до суду письмову заяву про підтримання позову у повному обсязі та про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заяви про розгляд справи за його відсутності від нього не надійшло. До суду повернулось рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу з відміткою «за відсутності адресата» разом із судовою повісткою.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі за текстом – КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оцінивши докази, які є справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд –
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство «Коростень-ПродПромсервіс» (ідентифікаційний код 34855440) як юридична особа зареєстровано виконавчим комітетом Коростенської міської ради Житомирської області 06 лютого 2007 р. за № 10003444892 та як платник страхових внесків (єдиного внеску) перебуває на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області з 14 лютого 2007 р. за № 0612000736.
На момент пред’явлення до суду позову за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 501,07 грн., яка виникла за наступних обставин.
Так, 19 січня 2011р. відповідачем до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області подано розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 р., у якій зазначено заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 501,07 грн.
Відповідно до п.п. 2, 10 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01 січня 2011 р. (також далі за текстом – Закон), єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування.
Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов’язані сплачувати єдиний внесок.
Згідно з абзацом 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Відповідно до підпункту 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Згідно з ч.ч. 8, 11, 12 ст. 9 Закону, платники єдиного внеску зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах 3 та 4 п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону, – календарний рік.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону, у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону, посадові особи платників єдиного внеску несуть адміністративну відповідальність за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску.
Відповідно до п.п. 3, 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011р., в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011р., в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011р. не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 3 ст. 6 та ч. 2 ст. 7 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», який набрав чинності з 01 квітня 2001 р., страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках – застраховані особи.
Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається власник підприємства або уповноважений ним орган та фізична особа, яка використовує найману працю.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 вказаного Закону, страхування від нещасних випадків здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків – некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 45 вказаного Закону, роботодавець як страхувальник зобов’язаний подавати звітність робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строки, в порядку та за формою, що встановлені цим Фондом.
Позивачем 13 грудня 2011р. до приватного підприємства «Коростень-ПродПромсервіс» направлено акт звірки розрахунків від 12 грудня 2011р., у якому зазначено, що станом на 01 грудня 2011 р. за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 501,07 грн., однак вказаний акт повернуто позивачу без підписання та сплати вказаної заборгованості.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
У ході судового розгляду справи відповідач будь-яких заперечень проти позову та доказів, які у нього є, не подав.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області до приватного підприємства «Коростень-ПродПромсервіс» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 501,07 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони – суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 122, 128, 158-163 КАС України,–
ПОСТАНОВИВ:
Позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області до приватного підприємства «Коростень-ПродПромсервіс» про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з приватного підприємства «Коростень-ПродПромсервіс» (ідентифікаційний код 34855440; вул. Доватора, 61, м. Коростень, Житомирська область, 11500) на користь держави в особі відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Коростені Житомирської області (р/р 37174401900230, одержувач – УДК у Житомирській області, код 25924076, МФО 811039) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 501,07 грн. (П’ятсот одна гривня сім копійок).
Копії постанови направити сторонам, роз’яснивши, що відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Крім того, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Крім того, роз’яснити, що згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя В.М. Данилишин