КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 березня 2012 року 2а-827/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Брагіної О.Є.;
при секретарі судового засідання –Літовченко Д. Ю.;
за участю:
представника позивача –ОСОБА_1 (довіреність від 15.12.2011 р. № 8797);
представника відповідача –не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:
за позовом ОСОБА_2
до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області
про скасування розпорядження № 3771 від 01.12.2011 р. та поновлення чинності розпорядження № 2721 від 20.09.2011 р.,
в с т а н о в и в:
до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 (далі по тексту –позивач) з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області (далі по тексту –відповідач) про скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 3771 від 01.12.2011 р. та поновлення чинності розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 2721 від 20.09.2011 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване розпорядження є невмотивованим, винесеним на підставі протесту заступника Бориспільського міжрайонного прокурора, висновки, зроблені у протесті є безпідставними та ґрунтуються на власній суб’єктивній оцінці прокуратурою фактичних обставин справи, які спростовуються наявністю висновків спеціально уповноважених органів у сфері містобудування, земельних ресурсів, охорони навколишнього середовища.
Ухвалою судді Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2012 р. було відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду на 05.03.2012 р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, вказавши, що дії Бориспільської районної державної адміністрації щодо скасування розпорядження від 20.09.2011 р. № 2721 є неправомірними, оскільки здійснені на виконання вимог прокурора Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області, щодо скасування вказаного розпорядження, вважає доводи прокурора, викладені у протесті Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області від 29.11.2011 р. № 7587 безпідставними, необґрунтованими такими, що спростовуються наявними у справі доказами, зокрема, висновком державного комітету земельних ресурсів та висновком відділу містобудування та архітектури Бориспільської районної державної адміністрації. З викладених підстав просила позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи судом був повідомлений. Згідно довідки оператора поштового зв’язку за вказаною позивачем адресою Бориспільська районна державна адміністрація не знаходиться. Поштове відправлення із повісткою повернуто до суду. Відповідно до частини 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:
20.09.2011 р., Бориспільською районною державною адміністрацією було видане розпорядження № 2721 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) гр. ОСОБА_2 для сінокосіння на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»(далі по тексту –розпорядження № 2721).
Вказаним розпорядженням був узгоджений проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки в довгострокову оренду гр. ОСОБА_2 для сінокосіння, який затверджений висновком державної експертизи землевпорядної документації від 18.10.2011 р. № 178-11
Проект був погоджений з управлінням Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, відділом містобудування і архітектури Бориспільської районної державної адміністрації, державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області.
29.11.2011 р., заступником Бориспільського міжрайонного прокурора було внесено протест до Бориспільської районної державної адміністрації з вимогою скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 2721 від 20.09.2011 р. «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду (строком на 49 років) гр. ОСОБА_2 для сінокосіння на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області»
На виконання вимог протесту прокурора 01.12.2011 р., Бориспільська районна державна адміністрація своїм розпорядженням № 3771 скасувала розпорядження № 2721 від 20.09.2011 р.
Надаючи правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами суд зважає на наступне:
статтями 18, 19 Земельного кодексу України (далі –ЗК України) визначено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, які мають особливий правовий режим.
Згідно пункту «а» частини 1 статті 17 ЗК України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 87 Водного кодексу України (далі –ВК України) та частини 2 статті 58 ЗК України для створення сприятливого режиму водних об’єктів уздовж морів, навколо озер, водосховищ та інших водойм встановлюються водоохоронні зони, розміри яких визначаються за проектами землеустрою.
Статтями 88, 89 ВК України та статтями 60, 61 ЗК України визначено: що вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 га –25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 га –50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер –100 метрів.
Статтями 4 ВК України, 58 ЗК України встановлено, що землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами, прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них, береговими смугами водних шляхів, належать до земель водного фонду.
Згідно статті 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»№ 1264-ХІІ від 25.06.1991 р. державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.
За результатами проведеної перевірки Бориспільською міжрайонною прокуратурою Київської області встановлено, що земельна ділянка, яка була відведена позивачу, розташована в прибережній захисній смузі Канівського водосховища.
Позивачем всупереч вимогам статей 17, 19, 25, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статей 59, 125, 126 ЗК України та статті 89 ВК України був побудований кам’яний фундамент для встановлення на ньому паркану, що призвело до порушення цільового використання землі для якого вона відводиться.
Згідно із частинами 1 та 3 статі 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»від 09.04.1999 р. № 586-XIV акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду; розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Тобто, законодавством чітко обумовлено коло суб’єктів, яким надано повноваження скасовувати розпорядження голови державної адміністрації. Такими суб’єктами є Президент України, голова місцевої державної адміністрації вищого рівня або суд.
Проте, відповідно до статті 1 Закону України «Про прокуратуру»від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ (далі –Закон № 1789-ХІІ) прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління і контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості, та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.
Згідно із пунктом й частини 2 статті 20 Закону № 1789-ХІІ при виявлені порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право опротестувати акти Прем’єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об’єднань, а також рішення і дії посадових осіб.
Відповідно до статті 21 вищезазначеного Закону протест на акт, що суперечить закону приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи; у протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність із законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права; протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов’язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
Тобто, прокурор, виконуючи прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів головою місцевої державної адміністрації, на підставі вимог Конституції України, Закону № 1789-ХІІ має право звернутися до цієї посадової особи з протестом.
Таким чином, з підстав та у порядку, визначеному Законом № 1789-ХІІ, не виключається можливість перегляду головою місцевої державної адміністрації власних рішень, що збігається з практикою Вищого адміністративного суду України, викладеною в його Роз’яснювальному Листі від 16.11.2010 р. № 93/11/13-11.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють: чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тощо. Враховуючи всі зазначені критерії, які мають використовуватись судами при розгляді адміністративних справ, суд дійшов висновку, що заступник Бориспільського міжрайонного прокурора діяв ц відповідності з Конституцією України та Законом № 1789-ХІІ, в межах визначених повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством, а тому не вбачає підстав для визнання протесту безпідставним.
Виходячи із конституційного принципу законності, відповідач обов’язково повинен був розглянути протест прокурора та прийняти відповідне рішення за наслідками цього розгляду. Враховуючи відсутність правових підстав для відмови в задоволенні протесту прокурора, відповідач розпорядженням № 3771 від 01.12.2011 р. скасував розпорядження № 2721 від 20.09.2011 р.
Таким чином, суд вважає дії відповідача правомірними, а ухвалене ним рішення законним, тому не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного та, керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 –163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
В задоволенні адміністративного позову,- відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Брагіна О.Є.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 07 березня 2012 р.