ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" березня 2012 р. Справа № 2a-338/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Грицюк П.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач більш ніж протягом року, всупереч вимогам ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” та статті 16 Податкового кодексу України не подавав податкову звітність з будь-якого податкового платежу, що у відповідності до ч.2 ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо припинення за зверненням суб’єкта владних повноважень юридичних осіб чи фізичних осіб –підприємців у випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.3 ст. 183-2 КАС України про відкриття скороченого провадження суд виносить ухвалу, копія якої невідкладно надсилається відповідачу разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів. В ухвалі в обов'язковому порядку зазначаються строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення. Відповідач у десятиденний строк з дня одержання такої ухвали та копій документів може подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Згідно із п. 2 ч. 5 ст. 183-2 КАС України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Судом 02.02.2012 року винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку разом із копією позовної заяви та доданими до неї документами направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову (а.с. 9).
Дані матеріали 21.02.2012 року повернуто на адресу суду із довідкою підприємства поштового зв`язку, якою зазначено причини повернення: „за закінченням терміну зберігання”.
Частина 4 статті 33 КАС України передбачає, що у разі відсутності осіб, які не беруть участь у справі, за адресою місцезнаходження (місце проживання) зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Відповідно до вимог частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Заперечення або заяви про визнання позову від відповідача на адресу суду, у строки передбачені ст. 183-2 КАС України, не надходили.
Суд, розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі –прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.12.2005 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради проведено державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані були вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Частиною 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Частиною 2 статті 46 даного Закону передбачено, що підставами для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.
Згідно ч.3 ст.46 вказаного Закону фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до п.п.20.1.12 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися у передбачених законом випадках до суду із позовною заявою про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Права, передбачені п.п.20.1.12-20.1.22 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, надаються головам державних податкових адміністрацій і начальникам державних податкових інспекцій та їх заступникам (п.п.20.1.40 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України).
Виходячи із змісту пункту 16.1.3 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно положень пункту 49.2 статті 49 Податковим Кодексом України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений Податковим Кодексом України звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є відповідно до Податкового Кодексу України незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Таким чином, судом встановлено, що відповідно до довідки позивача за № 409/10/17-113/126 від 03.01.2012 (а.с.6) відповідач не подає податкову звітність, починаючи з 04.01.2007 року по даний час.
Заборгованість зі сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відсутня (а.с.8).
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з 04.01.2007 року органам державної податкової служби документів фінансової звітності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 вчинені всупереч ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” та пп.16.1.3 п. 16 статті 16 Податкового кодексу України і у відповідності до пункту 3 частини 1 статті 46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (76018, АДРЕСА_1, реєстраційний номер фізичної особи - підприємця ЄДР НОМЕР_1).
Постанову звернути до негайного виконання.
Направити копію постанови державному реєстратору виконавчому комітету Івано-Франківської міської ради для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи –підприємця.
Відповідно до ч.9 ст.183-2 постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її складення.
Відповідно до ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарження не підлягає.
Суддя: Грицюк П.П.