ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
12 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/806/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи
за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора Вінницької області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області
до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про: стягнення 878 грн. 34 коп.
ВСТАНОВИВ :
Заявлено позов про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості в сумі 878 грн. 34 коп.
Судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.
Так, ухвалою суду від 22.02.2012р. відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв’язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Відповідач у строк, передбачений частиною третьою статті 183-2 КАС України заперечень суду не направив. Ухвала про відкриття скороченого провадження у адміністративній справі від 22.02.2012р. направлялась йому за адресою, внесеною до державного реєстру, проте конверт з вказаною ухвалою повернувся до суду з відміткою поштового відділення зв’язку: “за зазначеною адресою не проживає".
Положенням частини 11 статті 35 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Беручи до уваги те, що відповідач своїм правом заперечити проти позовних вимог не скористався, справа розглянута судом в порядку скороченого провадження за наявними в ній доказами в межах строку, визначеного пунктом 2 частини 5 статті 183-2 КАС України.
Згідно наданих прокурором доказів встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в управлінні ПФУ в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області за № 0229033887/02293 та є платником до 01.01.2011р. страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011р. платником єдиного внеску.
Статтею 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон) визначено коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, до яких відповідно до пункту 3 частини 1 статті 11 даного Закону відносяться фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
8 липня 2010 року прийнято Закон України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" викладено у наступній редакції: "фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески".
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Всупереч вимогам статті 20 Закону, відповідач не сплатила суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим виникла недоїмка в сумі 878 грн. 34 коп., що підтверджується повідомленнями-розрахунками (а.с. 8).
Позивачем вживались заходи для погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків, а саме: направлялась вимога про сплату боргу № 448 від 17.02.2011р. (а.с. 7). Однак, боржник протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив зазначену у ній суму боргу.
Таким чином, за відповідачем рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області в розмірі 878 грн. 34 коп., що підтверджується вимогою про сплату боргу, повідомленнями-розрахунками та розрахунком ціни позову.
В силу ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи та вищезазначені положення чинного Законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача та прокурора є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, відповідно до положень ст. 94 КАС України, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного та керуючись ст.ст. 60, 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 183-2, 255, 257 КАС України, Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 36 Законом України “Про прокуратуру”, ст. 124 Конституції України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області (вул. 3-тя Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область, р/р 25607323390103 в філії ВОУ АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 37865377, МФО 302076) заборгованість в сумі 878 грн. 34 коп. (вісімсот сімдесят вісім грн. 34 коп.).
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович
Копія вірна:
суддя:
секретар: