ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
13 березня 2012 р. Справа № 2-а-2747/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Свентуха Віталія Михайловича,
за участю:
секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.
представників сторін:
позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
третьої особи: не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Вінницької районної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3
про: визнання незаконними та скасування розпорядження
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Вінницької районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування розпорядження № 486 від 23.03.2009р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 07.11.2008р. № 2176 позивачу надано дозвіл на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки № НОМЕР_1, 30 загальною площею 0, 0800 га для ведення садівництва в садовому товаристві "Автомобіліст", на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту.
Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 23.03.2009р. № 498 затверджено технічну документацію по складанню державного акту на право власності на земельну ділянку та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку № НОМЕР_1, 30 загальною площею 0, 0800 га для ведення садівництва в садовому товаристві "Автомобіліст", на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту. Після отримання вказаних розпоряджень Вінницької РДА позивач звернулась в ПП ЦЕП "Сервіс-Центр", з метою подальшого оформлення права власності на земельну ділянку.
01 липня 2009 року позивач отримала відповідь за підписом директора ПП ЕПЦ "Сервіс-Центр", в якій зазначалося, що при вивчені планово-катографічних матеріалів виявлено наявність розпорядження Вінницької РДА від 23.03.2009р. № 486 (із змінами згідно розпорядження № 921 від 27.05.2009р.) про надання дозволу на виготовлення технічної документації по передачі у власність громадянину ОСОБА_3 земельної ділянки № НОМЕР_1, площею 0,0400 га для ведення садівництва в кооперативі "Автомібіліст" садівничо-дачного товариства "Писарівський", на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту. На письмове звернення позивача головне управління держкомзему у Вінницькій області надало відповідь, в якій зазначено, що виготовлення правовстановлюючих документів на ім'я позивача призупинено в зв'язку з необхідністю визначення правового статусу земельної ділянки № НОМЕР_1 в СТ "Автомобіліст".
На думку позивача, вказане розпорядження є незаконним та неправомірним і підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_3 жодного відношення до спірної ділянки не має, він ніколи не працював на підприємствах, які були включені в товариство "Писарівський" рішення про прийняття його в члени товариства не приймалося.
В судовому засіданні позивач підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі та надала суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та доповнень до неї (а.с. 158,159). Також зазначила, що розпорядження №486 від 23.03.2009 року перешкоджає отримати їй державний акт на право власності на землю, тому порушує її права, інтереси і змушує звертатись до суду з даним позовом.
Представник відповідача в судовому засіданні не погодився із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (а.с. 87,88). Крім того, зазначив, що відповідач діяв згідно із нормами чинного законодавства, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Ухвалою суду від 12.07.2010р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - ОСОБА_3.
Так, представник третьої особи в письмових запереченнях (а.с. 37-40) не погодився із заявленими позовними вимогами та просив відмовити у задоволенні позову в зв'язку з його необґрунтованістю та безпідставністю.
В судове засідання 01.03.2012 року та 13.03.2012 року третя особа ОСОБА_3, його представник не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 206, 224). На адресу суду представником третьої особи направлялись заяви про відкладення розгляду справи.
Враховуючи повторність неявки в судове засідання третьої особи та її представника, а також, що положення статті 128 КАС України не визначають як перешкоду у розгляді справи, неявку третьої особи без самостійних вимог на предмет спору (в матеріалах справи містяться відомості, що ОСОБА_3 вручено ухвалу, повістки), суд прийшов до висновку розглянути справу у відсутність третьої особи на підставі наявних у справі доказів.
Слід зазначити, що ухвалою суду від 01.11.2010р. провадження у справі зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі №2-1123/10 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів уповноважених садівничого кооперативу "Автомобіліст" садівничого товариства «Писарівський»від 18 липня 2005 року, яка знаходиться в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області. Ухвалою суду від 20.02.2012 р. провадження у справі поновлено.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, повно, всебічно, об’єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1987 року є членом садівничого кооперативу "Автомобіліст", що знаходиться на території Писарівської сільської ради, що підтверджується відповідною книгою обліку СДТ "Писарівський" та членською книжкою садовода (а.с. 7).
18.07.2005р., згідно поданої заяви ОСОБА_1, на зборах уповноважених СТ "Автомобіліст" було прийнято рішення про передачу земельної ділянки № НОМЕР_1, яка раніше належала ОСОБА_4, яка вибула на постійне місце проживання в іншу країну, члену СТ "Автомобіліст" ОСОБА_1.
В подальшому земельну ділянку за № НОМЕР_1 було вписано до книжки садовода ОСОБА_1, після чого остання сплатила внески за ділянку та розпочала оформлення права власності на земельні ділянки № НОМЕР_1 і № 30.
Відповідно до рішення 24 сесії 4 скликання Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області від 21.07.2005р. (а.с. 10) ОСОБА_1 надано у власність земельні ділянки № НОМЕР_1, 30, які розташовані в садових товариствах масиву "Писарівський" в селі Щітки за межами населеного пункту для ведення садівництва загальною площею 0,08 га тов. "Автомобіліст". Пунктом 2 даного рішення внесено зміни в земельно-кадастрові книги.
Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 07.11.2008р. № 2176 (а.с. 13) надано дозвіл громадянці ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки № НОМЕР_1, 30 загальною площею 0,0800 га для ведення садівництва в садовому товаристві "Автомобіліст" на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту.
Згідно з довідкою управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області від 25.12.2008р. (а.с. 15) земельній ділянці, розташованій на території садового товариства "Автомобіліст", діл. № НОМЕР_1, 30, Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту, присвоєно кадастровий номер, а її власником зазначено ОСОБА_1
23.03.2009р. Вінницькою районною державною адміністрацією видано розпорядження № 498, яким затверджено технічну документацію по складанню державного акта на право власності на земельну ділянку громадянці ОСОБА_1 в садовому товаристві "Автомобіліст" на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту. Передано громадянці ОСОБА_1 у власність земельну ділянку для ведення садівництва площею 0,0800 га за № НОМЕР_1, 30 в садовому товаристві "Автомобіліст" на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту та видано державний акт на цю земельну ділянку.
Водночас, 23.03.2009р. Вінницькою районною державною адміністрацією видано розпорядження № 486 про надання дозволу громадянину ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га № НОМЕР_1 для ведення садівництва в садовому товаристві "Писарівський", на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту.
Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації № 921 від 27.05.2009р. (а.с. 21) внесено в розпорядження голови Вінницької РДА від 23.03.2009р. № 486 такі зміни: замість слів "в садовому товаристві "Писарівський", слід читати "в кооперативі "Автомобіліст" садівничо-дачного товариства "Писарівський".
Вирішуючи спір по суті суд визнає заявлені вимоги позивача обґрунтованими виходячи з наступного.
Як доказ на підтвердження прийняття ОСОБА_3 в члени СДТ «Писарівський»представник третьої особи посилається на членську книжку садовода (а.с. 42,43), виписану на ім’я ОСОБА_5, 1958 року народження, видану 23 липня 1987 року, в якій прізвище останньої закреслене та внесено «ОСОБА_7». Площа садової ділянки, згідно з цією книжкою, складає 400 кв. м., а її номер –«НОМЕР_1», проте цей номер містить незастережні виправлення.
Так, в матеріалах справи міститься ухвала апеляційного суду Вінницької області від 31 січня 2012 року №22ц-3873/11, якою залишено без змін рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 09 листопада 2011 року в цивільній справі № 2-48/11 (№2-1123/10) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, за участю третіх осіб: Громадської організації "Садівничо-дачне товариство "Писарівський", садового товариства "Автомобіліст" про визнання незаконним та скасування рішення зборів уповноважених садівничого кооперативу "Автомобіліст".(а.с. 197-201)
Даною ухвалою встановлено, що введення ОСОБА_3 в члени товариства приймалось протоколом від НОМЕР_1.03.2009 року в зв’язку з переоформленням ділянки його батьком ОСОБА_6 на ОСОБА_3. Окреме рішення про це не приймалося.
Згідно з довідками СДТ «Писарівське»даних про протоколи загальних зборів про прийняття в члени СДТ «Писарівський»(СТ «Автомобіліст») ОСОБА_5, ОСОБА_7 чи ОСОБА_6 в товаристві немає.
З письмових пояснень голови СТ «Автомобіліст»ОСОБА_8, судом встановлено, що ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 ніколи членами СТ «Автомобіліст»не були, заяв та рішень про їх членство в даному товаристві немає. Земельні ділянки виділялись на той час лише працівникам обласного виробничого об’єднання «Вінницяавтотехобслуговування», а вищезазначені особи ніколи не працювали на даному підприємстві і відношення до працівників автосервісу не мають. ОСОБА_5 книжку якої представив ОСОБА_3, займала ділянку № 1. В цій книжці виправлено номер ділянки з «1»на «НОМЕР_1». Це та інші виправлення –прізвище, ім’я та по-батькові садовода, печаткою садового товариства «Автомобіліст»не засвідчені, а тому книжка є недійсною.
Дублікат книжки садовода, виданий 21 вересня 2005 року на ім’я ОСОБА_9, 1956 року народження, із закресленням цього імені та внесенням 17 січня 2009 року ОСОБА_3, 1987 року народження, на бланку СТ «Автомобіліст», проте із засвідченням цих записів печаткою СДТ «Писарівський».
Сплата 12 вересня 2005 року ОСОБА_6 членських внесків за 1993-2005 роки СДТ «Писарівський»нібито за земельну ділянку в СТ «Автомобіліст»не може бути достатнім доказом для визнання за його сином ОСОБА_3 прав на земельну ділянку № НОМЕР_1 в СТ «Автомобіліст».
Таким чином, апеляційним судом Вінницької області встановлено, що ОСОБА_3 не надав суду достатніх та достовірних доказів, які б свідчили про виникнення у нього права власності чи права користування спірною земельною ділянкою.
У відповідності до ст. 319 Цивільного процесуального кодексу України, рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.
Враховуючи вказану норму, рішення по цивільній справі № 22ц-3873/11 набрало законної сили.
В силу частини першої статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до частини першої статті 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватись в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Окремо слід зазначити, що відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), особи, зацікавлені у вилученні (викупі), виборі земельних ділянок, зобов'язані погодити з власниками землі і землекористувачами та органами державної влади або органами місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, розміри земельних ділянок, передбачені для вилучення (викупу), умови їх вилучення (викупу), а також розміри земельної ділянки, передбачені для її передачі (надання), умови її передачі (надання) з урахуванням комплексного розвитку території, який би забезпечував нормальне функціонування на цій ділянці і прилеглих територіях усіх об'єктів та умови проживання населення і охорону довкілля.
Особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок, звертаються із заявою (клопотанням) про вибір місця розташування земельних ділянок до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Клопотання щодо вибору місця розташування земельних ділянок за рахунок земель, вилучення (викуп) яких провадиться Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою Автономної Республіки Крим, подаються відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
03 лютого 2009р. ОСОБА_3 подано відповідачу заяву про передачу у власність земельної ділянки №НОМЕР_1 в кооперативі "Автомобіліст" на території Писарівської сільської ради, площею 0,04 га для ведення садівництва. (а.с. 233)
До заяви долучено довідку виконкому Писарівської сільської ради Вінницького району Вінницької області №67 від 22.01.2009 року про те, що земельна ділянка 0,04 га належить ОСОБА_3; рішення про приватизацію на земельну ділянку не надавалось. (а.с. 234).
З пояснень представника відповідача в судовому засіданні з'ясовано, що вказана довідка стала однією із підстав задоволення заяви ОСОБА_3 та прийняття оскаржуваного розпорядження.
Однак, як встановлено в судовому засіданні, відповідачем при прийнятті оскаржуваного розпорядження не враховано, що у змісті даної довідки відсутнє посилання саме на земельну ділянку №НОМЕР_1 в кооперативі "Автомобіліст" садівничо-дачного товариства "Писарівський" (в садовому товаристві "Писарівський") на території Писарівської сільської ради за межами населеного пункту.
Аналізуючи зміст даної довідки неможливо визнати, що вона видана відносно земельної ділянки, яка зазначена в розпорядженні №486 від 23.03.2009р.
Що стосується довідки СДГ "Писарівський" від 17 січня 2009 року щодо належності ОСОБА_3, як члену товариства, земельної ділянки №НОМЕР_1 в кооперативі "Автомобіліст" садівничо-дачного товариства "Писарівський", то вказані у ній обставини були предметом розгляду у цивільній справі №2-48/11 і спростовані як рішенням Вінницького районного суду Вінницької області, так і суду апеляційної інстанції.
Отже, розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №486 від 23.03.2011 року прийняте у відсутність достовірних даних, які б свідчили про виникнення у ОСОБА_3 права користування земельною ділянкою №НОМЕР_1 в кооперативі "Автомобіліст" садівничо-дачного товариства "Писарівський", що суперечить положенням статті 118 ЗК України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Частиною 1 статті 118 Земельного кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.
Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель (ч. 6 ст. 118 ЗК України).
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність (ч. 10 ст. 118 ЗК України).
При цьому, районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада зобов'язана перевірити відповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Однак, Вінницька районна державна адміністрація, при прийнятті розпорядження від 23.03.2009р. № 486 про надання дозволу громадянину ОСОБА_3 на виготовлення технічної документації по передачі у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,0400 га № НОМЕР_1 для ведення садівництва в садовому товаристві "Писарівський", на території Писарівської сільської ради, за межами населеного пункту не перевірила та не взяла до уваги, ту обставину, що місце розташування земельної ділянки збігається із місцем розташування земельної ділянки на яку вже раніше наданий відповідний дозвіл та в подальшому передано у власність.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Частиною1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Враховуючи вищенаведене, відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією України, не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження не є обґрунтованим та правомірним, а тому наявні підстави для його скасування.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям щодо правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, в контексті статті 2 КАС України, з боку відповідача не надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржуване розпорядження прийнято в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв’язку з чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 70, 71, 79, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про місцеві державні адміністрації", Земельним кодексом України, Цивільним процесуальним кодексом України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження Вінницької районної державної адміністрації № 486 від 23.03.2009р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) судовий збір в розмірі 3 грн. 40 коп. шляхом його безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Вінницької районної державної адміністрації (вул. Хмельницьке шосе, 17, м. Вінниця, 21100).
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя (підпис) Свентух Віталій Михайлович
Копія вірна:
суддя:
секретар: