ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2012 р. м. Вінниця Справа № 2а/0270/1055/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Віятик Наталії Володимирівни,
за участю:
секретаря судового засідання: Вівсяної Інни Василівни
позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю
відповідача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_3
до: Вінницької обласної державної хлібної інспекції Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України
про: зобов'язання виплати належних звільненому працівникові коштів в сумі 43 058, 68 грн.
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_4 (далі - позивач) із адміністративним позовом до Вінницької обласної державної хлібної інспекції Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - відповідач) про зобов’язання виплатити належних звільненому працівникові кошти в сумі 43 058,68 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що листом Вінницької обласної державної хлібної інспекції Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України позивача було повідомлено, що виплата розрахунку при його звільнені не проводилась, загальна заборгованості складає 43 058,68 грн., що порушує його права.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала щодо стягнення коштів з Вінницької обласної державної хлібної інспекції Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь позивача належні йому виплати при звільнені та в обґрунтування посилалася на відсутність видатків на виплату заробітної плати по спеціальному фонду згідно кошторису на 2012 рік (а.с. 23-24). Щодо суми заявленої в позові, між сторонами спір відсутній.
13 березня 2012 року в судовому засіданні було проголошено ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду про відмову в забезпечені позову.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав.
Як вбачається, з позовної заяви, позивача 04 жовтня 2005 року призначено на посаду начальника Вінницької обласної державної хлібної інспекції Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України за наказом № 117-к. Між позивачем та Державною інспекцією сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України було укладено трудовий договір (контракт), який було зареєстровано за № 18 від 05 жовтня 2010 року.
Відповідно до наказу Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України № 76-к від 21 лютого 2012 року «Про розірвання контракту та звільнення з посади ОСОБА_4» позивача звільнено з займаної посади та зобов'язано провести відповідні розрахунки у зв’язку зі звільненням.
Представником позивача в судовому засіданні зазначено, що ОСОБА_4 звернувся до відповідача з вимогою розрахуватися відповідно до наказу №76-к від 21.02.2012 р. (а.с. 29), але йому було відмовлено.
Згідно відповіді Вінницької обласної державної хлібної інспекції від 02 березня 2012 року за № 207 виплата розрахунку при звільненні позивача не проводилася, загальна заборгованість складає 43 058 (сорок три тисячі п'ятдесят вісім) гривень 68 копійок.
У вищезазначеній відповіді йде мова про те, що причиною виникнення заборгованості є відсутність фінансування Вінницької державної хлібної інспекції.
Відповідно до статті 47 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в день звільнення, як це зазначено в статті 116 КЗпП України, а якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
При вирішені даного спору суд також керується положеннями частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо виплати належних при звільнені коштів, прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому є протиправною.
Згідно з частиною 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Мотивація та докази, надані відповідачем у власних запереченнях, не дають суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували доводи позивача, а встановлені у справі обставини не підтверджують позиції відповідача покладеної в основу оскаржуваної відмови.
Беручи до уваги вищенаведене та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин позивачі звільняються від сплати судового збору, крім того, іншого документального підтвердження понесених позивачем витрат зі сплати судового збору в матеріалах справи немає, тому питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішувалось.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, Вінницький окружний адміністративний суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Вінницької обласної державної хлібної інспекції Державної інспекції сільського господарства України Міністерства аграрної політики та продовольства України на користь ОСОБА_3 АДРЕСА_1) належні при звільнені кошти в сумі 43 058 (сорок три тисячі п'ятдесят вісім) гривень 68 копійок.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Віятик Наталія Володимирівна