ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" березня 2012 р. справа № 2a-332/12/0970
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності, -
ВСТАНОВИВ:
01.02.2012 року Державна податкова інспекція в м. Івано-Франківську звернулася в суд з адміністративним позовом до суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в період з 03.02.2010 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом, всупереч вимогам підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України не подавав до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську податкову звітність, що у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
01.02.2012 року судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
Поштове відправлення із відміткою поштового зв’язку "за закінченням терміну зберігання" 24.02.2012 року повернулося на адресу суду разом із копією ухвали суду про відкриття скороченого провадження в даній адміністративній справі (а.с. 14). Згідно із даних витягу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №11-15/2364 від 15.11.2011 року місце проживання відповідача значиться: АДРЕСА_1, тобто адреса, за якою відправлено ухвалу про відкриття скороченого провадження (а.с. 9). Згідно із частиною 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. З огляду на вказане відповідача належним чином повідомлено про відкриття судом скороченого провадження у справі за позовом Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності та про можливість подання заперечення проти адміністративного позову.
Заперечення проти адміністративного позову, у відповідності до вимог частини 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження у справі, відповідач до суду не подав.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було надано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську адміністративний позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк визначений пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що відповідач 01.03.2005 року зареєстрований Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 14.11.2011 року (а.с. 9).
Згідно із статтею 58, частиною 1 статті 128 Господарського кодексу України, статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України відповідач являється суб’єктом господарювання та платником податків і зборів (обов’язкових платежів).
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин –підприємець зобов’язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов’язкових платежів, сплачувати податки та інші обов’язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом (в тому числі декларацію про майновий стан з 02.12.2010 року).
Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем були врегульовані положеннями Законів України "Про систему оподаткування" та "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в редакції чинній на час їх дії. Частина правовідносин з приводу наявності у позивача права на звернення до суду із позовними заявами про припинення підприємницької діяльності врегульовані нормами Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року, та Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", який визначає підстави припинення підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця.
За змістом частини 2 статті 67 Конституції України усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Закон України "Про систему оподаткування", на час дії частини спірних правовідносин, встановлював принципи побудови системи оподаткування в Україні, податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" на платників податків покладено обов’язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Податковий кодекс України, починаючи із 01.01.2011 року, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
За змістом підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16 вказаного Кодексу платник податків зобов’язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
У відповідності до пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Згідно пунктів 177.5, 177.11 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці подають до органу державної податкової служби податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Фізичні особи-підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5. пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.
Неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, дає право органам Державної податкової служби на підставі підпункту 20.1.12. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатись до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Як встановлено судом, в період з 02.10.2008 року до часу звернення позивача з адміністративним позовом (01.02.2012 року), відповідач не подавав податкову звітність, про що свідчить довідка позивача за №27422/10/17-113/8009 від 01.11.2011 року (а.с. 8). Із вказаного вбачається, що відповідач як фізична особа-підприємець більше одного року не подає податкову звітність, подання якої до 01.01.2011 року було передбачено пунктом 1 статті 19 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян", статтею 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", підпунктом 4.1.4. пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", а з 01.01.2011 року та на даний час статтею 16 і пунктом 177.5 статті Податкового кодексу України.
Судом також встановлено відсутність у відповідача заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами зі сплати податків та обов'язкових платежів, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську за №141/10/19-012/70 від 04.01.2012 року (а.с. 7).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 вказаного Закону неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби у встановленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.
За змістом підпункту 11.10 пункту 11 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 22.12.2010 року за №979, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання з 02.10.2008 року до моменту звернення позивача до суду (01.02.2012 року), тобто більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинене всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункту 16.1.3. пункту 16.1 статті 16, пункту 49.2 статті 49 Податкового кодексу України, і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Беручи до уваги наведене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Враховуючи вищевикладене, на підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14, 86, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (місто Івано-Франківськ) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Постанову суду у відповідності до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Чуприна О.В.
Постанова складена 05.03.2012 року.