ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
16 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/819/12
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом: Могилів-Подільського міжрайпрокурора в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення боргу
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся Могилів-Подільський міжрайпрокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок порушення порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ та ІV квартали 2010 року у загальній сумі 1744,80 грн. На адресу відповідача були направлені вимоги про сплату боргу від 29.11.2010 року №430 та від 03.02.2011 року №138, який відмовився від отримання 04.12.2010 року та 18.02.2011 року.
Оскільки, в добровільному порядку відповідач суму заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплатив, прокурор в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі звернувся до суду з зазначеними позовними вимогами.
Так як сума позову ґрунтується на рішенні суб’єкта владних повноважень, щодо якого завершився встановлений строк оскарження, судом в порядку статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справу розглянуто в скороченому провадженні.
Ухвалою суду від 22.02.2012 року відповідачу встановлено 10-денний строк з дня одержання даної ухвали через відділ прийому суду або через відділення поштового зв’язку подати письмові заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.
Однак, конверт разом з повідомленням про вручення поштового відправлення повернуто відділом зв’язку на адресу суду із відміткою, “за закінченням терміну зберігання”.
Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відтак, у відповідності до ст.36 КАС України, суд відраховує десятиденний строк для подачі заперечень, з часу зазначеного відділом зв'язку на довідці щодо причин повернення поштового відправлення, а саме: від 03.03.12 р.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 КАС України - без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оцінивши подані докази, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає повному задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець, є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування до 01.01.2011 року, а з 01.01.2011 року - платником єдиного внеску.
Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до статті 1 Закону, страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов’язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 3 частини 1 статті 11 Закону визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
08.07.2010 року прийнято Закони України "Про внесення змін до законів України "Про державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який набрав чинності 17.07.2010 року. Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу 15 "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.
Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому, сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Мінімальний страховий внесок визначається як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановленого Законом на день отримання заробітної плати (доходу).
Відповідно до пункту 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .
Судом з'ясовано, що всупереч вимог ст. 20 Закону, відповідач не сплатив суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, в зв’язку з чим, станом на день подання позову до суду виникла недоїмка в сумі 1744,80 грн.
Частиною 3 ст. 106 Закону (чинного до 01.01.2011 року) передбачено, що органи Пенсійного фонду України можуть направляти платникам внесків вимоги щодо сплати заборгованості перед Пенсійним фондом, які є обов’язковими до виконання. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування" рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов’язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Частина 2 цієї ж статті передбачає, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов’язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. А частиною 4 даної статті визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
На підставі зазначених норм, УПФ в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі відповідачу направлено за ІІІ та IV квартал 2010 року вимоги від 29.11.2010 року №430 та від 03.02.2011 року №138 (а.с.7,8). Однак, боржник боргу не сплатив та не оскаржив вимоги до суду.
Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" у випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Статтями 11, 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.
Враховуючи встановлені обставини справи та вищезазначені положення чинного законодавства України, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а тому підлягають задоволенню.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Могилеві-Подільському та Могилів-Подільському районі Вінницької області (вул. 3-я Гвардійська, 19, м. Могилів-Подільський, Вінницька область) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1744,80 (одна тисяча сімсот сорок чотири) гривні 80 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст.ст. 183-2, 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України
Суддя: Дмитришена Руслана Миколаївна