№  2-261/2007   p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

10 серпня 2007 року                                                                  м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді ЩЕНЮЧЕНКА С.В., при секретареві ХИМЕНКО І.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, його представника - адвоката ОСОБА_2, представників відповідачів: головного спеціаліста юридичного відділу апарату Новомиргородської райдержадміністрації 3., Й. сільського голови О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Й. сільської ради, Новомиргородської райдержадміністрації про витребування земельної частки,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2007 р. у Новомиргородський районний суд надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Й. сільської ради, Новомиргородської райдержадміністрації про витребування земельної частки (паю).

Заявник вказав, що із 02.09.1989 р. по 08.08.1996 р. працював у колгоспі "Ж.", КСП "Ж.", а також був членом цих підприємств.

Державний акт на право колективної власності КСП "Ж." на землю було видано 25.07.1995 р.

Виготовлення сертифікатів проводилось згідно розпорядженню голови райдержадміністрації від 11.12.1996 р. за № 495-р, а видача громадянам - із 29.05.1997 р.

Під час розпаювання земель підприємства його прізвище помилково не було включено до списків осіб, що додавався до державного акту на право колективної власності на землю, які мають право на отримання сертифікату на земельну частку (пай).

У подальшому при зверненні позивача до керівництва господарства його включили до списку-додатку за № 80.

Рішенням від 29.10.2002 р. комісія з врегулювання земельних відносин при Й. сільській раді без будь-якого мотивування відмовила у наданні дозволу на одержання сертифікату на право на земельну частку (пай).

У жовтні 2004 р. обласне управління земельних ресурсів запропонувало звернутися до районного відділу земельних ресурсів для виділення земельної частки.

Проте 31.07.2007 р. Новомиргородський районний відділ земельних ресурсів відмовив видати сертифікат, бо у даний час відсутні відповідні бланки, і рекомендував пред'явити позов до суду.

Посилаючись на ст. 14 Конституції України, ст. 2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. ст. 1, 5, 9-10 Закону України "Про колективні сільськогосподарські підприємства",

2

ст. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 p. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", просить суд зобов'язати відповідачів передати йому у приватну власність земельну частку (пай) із земель колишнього КСП "Ж.".

У попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2 підтримали позов, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представники відповідача 3. та О. визнали позов повністю.

Наслідки такої процесуальної дії, передбачені ст. 174 ЦПК України, тобто ухвалення рішення про задоволення позову, їм роз'яснені.

Заслухавши зазначені пояснення та безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне задовольнити позов із таких міркувань.

За правилами ч. 4 ст. 130, ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

У даному випадку суд вважає, що визнання представниками відповідачів позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до положень ст. ст. 5, 9-10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю члена підприємства. Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Згідно згаданим поясненням, позивач працював протягом зазначеного періоду у колгоспі "Ж.", КСП "Ж.", був членом цих підприємств і його прізвище обґрунтовано було включено до списків осіб, що мають право на одержання сертифікату на земельну частку (пай) станом на 25.07.1995 р.

Ці ж обставини підтверджуються:

списками осіб, що мають право на земельну частку (пай) в КСП

довідкою начальника районного відділу земельних ресурсів про наявність прізвища позивача у вище згаданих списках за № 80;

записами в трудовій книжці, що ОСОБА_1 працював у згаданих господарствах із 02.09.1989 р. по 08.08.1996 р.

Таким чином, у судовому засіданні безспірно з'ясовано, що прізвище позивача обґрунтовано було включено до списків членів КСП "Ж.", які додаються до державного акту на право колективної власності на землю зазначеного КСП.

Згідно ст. 2 Указу Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва" кожному члену підприємства, кооперативу, товариства видається сертифікат на право приватної власності на земельну частку (пай) із зазначенням у ньому розміру частки (паю) в умовних кадастрових гектарах, а також у вартісному виразі.

За ст. 2 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" право на земельну    частку     (пай)     мають    члени    колективного

3

сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. При паюванні вартість і розміри в умовних кадастрових гектарах земельних часток (паїв) всіх членів підприємства, кооперативу, товариства є рівними.

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай)  єдиного в Україні  зразка  та  їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією (ст. 5 зазначеного Указу).

Ураховуючи наведене, в наявності є передбачені законом підстави для надання позивачеві у приватну власність земельної частки (паю) у колективній власності колишнього КСП "Ж.".

Тому на підставі вимог ст. ст. 13, 41 Конституції України та вище перелічених Указів Президента України позов підлягає безспірному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 13, 41 Конституції України, п. 2 постанови Верховної Ради України від 18.12.1990 р. "Про земельну реформу", ст. 2 Указу Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94 "Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва", ст. ст. 2, 5 Указу Президента України від 08.08.1995 р. № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих   у   колективну   власність    сільськогосподарським підприємствам і організаціям", ст. ст. 5, 9-10, 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство",  ст. ст. 12, 17, 115, 158, пп. 10, 12 Перехідних положень ЗК України, ст. ст. 1-2 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", ст. ст. З, 8, 10, 208-215, 223, 292, 294, 296 ЦПК України, суд

ВИРІ-Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Й. сільської ради, Новомиргородської райдержадміністрації про витребування земельної частки задовольнити.

Зобов'язати Новомиргородську районну державну адміністрацію та Й. сільську раду Новомиргородського району Кіровоградської області передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_1, як членові колишнього КСП "Ж." Й. сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, земельну частку (пай) розміром 3,57 умовних кадастрових гектарів вартістю 37.968 грн. та видати йому відповідний документ єдиного в Україні зразка і провести його реєстрацію у встановленому законом порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

4

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Кіровоградської області через Новомиргородський районний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.