ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"20" березня 2012 р.Справа № 5024/2230/2011

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.    

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 21.04.2011р.

ОСОБА_2, довіреність від 10.10.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 13.01.2012р. №01-8/09

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність від 12.12.2011р. №01-02/41

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Зерновик” в особі арбітражного керуючого Шахова Володимира Анатолійовича

на рішення господарського суду Херсонської області від 24 січня 2012 року

у справі №5024/2230/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Зерновик”

до відповідача Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічного акціонерного товариства „Судноплавна компанія „Укррічфлот”

про стягнення 16636900,29 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ТПК Зерновик” звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Дочірнього підприємства „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” про стягнення 16636900,29 грн., з яких: 11615000 грн. основного боргу, 3949100 грн. інфляційних та 1072800,29 грн. трьох відсотків річних.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 22.12.2011р. до участі у справі №5024/2230/2011 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Публічного акціонерного товариство „Судноплавна компанія „Укррічфлот”.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24 січня 2012 року у справі №5024/2230/2011 (суддя Чернявський В.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог ТОВ „ТПК Зерновик”.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що за відсутності зобов’язань відповідача зі сплати будь-яких коштів, у тому числі в сумі 11615000 грн., боргу в сумі 11615000 грн. за неіснуючими зобов’язаннями у нього в спірних відносинах не виникло, а тому відсутні підстави для стягнення заявлених як 11615000 грн. боргу, так і нарахованих на цю суму втрат від інфляції та відсотків річних.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ТОВ „ТПК Зерновик”) в особі арбітражного керуючого Шахова Володимира Анатолійовича звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі. На думку скаржника, суд першої інстанції не з’ясував, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин справи та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У судових засіданнях представники скаржника підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягали на їх задоволенні, з підстав, викладених в апеляційній скарзі, а також запереченнях на відзив та письмових поясненнях, наданих до апеляційного господарського суду відповідно 19.03.2012р. за вх.№522/12-Д3 та 20.03.2012р. за вх.№522/12-Д4.

Представник відповідача (ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”) та третьої особи (ПАТ „Судноплавна компанія „Укррічфлот”) у судових засіданнях надав пояснення, згідно з якими відповідач та третя особа не погоджуються з апеляційною скаргою ТОВ „ТПК Зерновик” в особі арбітражного керуючого Шахова В.А., просять залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданого до апеляційного господарського суду 06.03.2012р. за вх.№522/12-Д2.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін та третьої особи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ „ТПК Зерновик” в особі арбітражного керуючого Шахова В.А., з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, вбачається з матеріалів справи та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 22 листопада 2003 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „ТПК Зерновик” (позивач, інвестор) в особі директора Дядика С.І. та Дочірнім підприємством „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (відповідач, забудовник) в особі начальника Вовчука Г.Г. було укладено договір інвестування будівництва №02-25/103, відповідно до п.1.1 якого інвестор передає, а забудовник приймає цільовий внесок у вигляді грошових коштів, матеріалів та права користування обладнанням інвестора (надалі - інвестиція) та зобов’язується вчинити всі необхідні дії щодо розміщення інвестиції для здійснення будівництва зернового елеватору місткістю 35000 тонн на території Херсонського річкового порту за адресою: м. Херсон, пл. Одеська, 6 (далі –об’єкт) та передати готовий до експлуатації об’єкт у власність інвестора.

Згідно з п.п.1.2-1.4 договору забудовник може проводити будівництво об’єкту також і з будівельних матеріалів та обладнання інвестора. Метою будівництва об’єкта є його подальша експлуатація інвестором, а саме: приймання, сушка доопрацювання, зберігання зерна та насіння, які в подальшому перевантажуються на судна або інший транспорт.

За п.2.1 договору розмір інвестиції, яку інвестор передає забудовнику відповідно до п.1.1 цього договору, складає 14160000 грн., що дорівнює проектно-кошторисній вартості об’єкту, визначеній у робочому проекті, розрахованій за цінами 2002р., включаючи ПДВ 2360000 грн.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що власником результатів будівельних робіт та об’єкту, до моменту передачі його у власність інвестору, є забудовник.

Відповідно до п.8.4 договору останній може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов’язків, передбачених договором; за взаємною згодою сторін.

Укладеною між ТОВ „ТПК Зерновик” (позивач, інвестор) в особі директора Журова В.П. та ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (відповідач, забудовник) в особі начальника Вовчука Г.Г. Додатковою угодою від 09.12.2005р. до договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р. пункт 2.1 договору інвестування будівництва викладено у наступній редакції: „2.1 Розмір інвестиції, яку, відповідно до п.1.1 інвестор передає забудовнику для будівництва об’єкту в цінах станом на 01.11.2005р., складає 31815000 грн., що станом на 01.11.2005р. становить 6,3 млн. доларів США, які можуть бути внесені грошовими коштами, обладнанням тощо. Станом на 01.11.2005р. інвестором внесено інвестиції на суму 11615000 грн., що становить 2,3 млн. доларів США. Суму інвестицій 20200000 грн., що становить 4,0 млн. доларів США, що залишилось внести, інвестор зобов’язаний внести протягом 12 місяців, починаючи з 01.12.2005р., згідно узгодженого із забудовником графіка платежів”.

З матеріалів справи вбачається, що 15.11.2007р. між ТОВ „ТПК Зерновик” (інвестор) в особі директора Буренка О.В. та ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (забудовник) в особі начальника Мірошко В.В. було укладено Додаткову угоду до договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р. (а.с. 52, т.1), згідно з якою, зокрема, п.5.4 договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р. викладено у наступній редакції: „5.4 У випадку розірвання цього договору, об’єкт та результати будівельних робіт (об’єкт незавершеного будівництва) передаються у власність забудовника”.

Також 02.04.2008р. між ТОВ „ТПК Зерновик” (первісний кредитор) в особі директора Буренка О.В., ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (боржник) в особі начальника Мірошко В.В. було укладено угоду про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р. Відповідно до п.п. 1-2 угоди про розірвання договору інвестування будівництва у зв’язку з відсутністю у інвестора грошових коштів на закінчення будівництва зернового елеватору місткістю 35000 тон, який розташований за адресою: м. Херсон, пл. Одеська, 6, інвестор і забудовник прийшли до взаємної згоди розірвати договір інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р. Сторони прийшли до згоди, що результат будівництва - недобудований зерновий елеватор місткістю 35000 тон, який розташований за адресою: м. Херсон, пл. Одеська, 6, залишається власністю забудовника.

Приписами п.п. 3-4  угоди про розірвання договору інвестування будівництва встановлено, що забудовник зобов’язується до 30.04.2008р. компенсувати інвестору грошові кошти у розмірі 3263208,09 грн., які були фактично внесені інвестором в інвестування будівництва елеватора. Забудовник компенсує інвестору грошові кошти шляхом перерахування вищезазначеної суми на рахунок інвестора.

З матеріалів справи вбачається, що 03.04.2008р. між ТОВ „ТПК Зерновик” (первісний кредитор) в особі директора Буренка О.В., ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (боржник) в особі начальника Мірошко В.В. та  ТОВ „Металлон” (новий кредитор) в особі директора Євтушенка С.В. було укладено договір про відступлення права вимоги (про заміну кредитора в зобов’язанні) №4-У. Згідно з п.1.1 договору про відступлення права вимоги первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги від боржника заборгованості в сумі 3263208,09 грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 9 Закону України „Про інвестиційну діяльність” основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між суб’єктами інвестиційної діяльності, є договір (угода). Укладання договорів, вибір партнерів, визначення зобов’язань, будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцією суб’єктів інвестиційної діяльності.

Згідно з ч.3 ст. 7 Закону України „Про інвестиційну діяльність” за рішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, а також результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичним особам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачі прав регулюються ними самостійно на основі договорів.

Відповідно до вимог ч.1, ч.7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються з вимогами ст. 526 ЦК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

За вимогами ч.1 ст. 598 ЦК України зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Як вже було сказано вище, між ТОВ „ТПК Зерновик” та ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”, було укладено угоду про розірвання договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р., за умовами якої відповідач зобов’язується до 30.04.2008р. компенсувати позивачу грошові кошти у розмірі 3263208,09 грн., які були фактично внесені інвестором в інвестування будівництва елеватора; об’єкт інвестування, в свою чергу, залишається власністю ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот”. Вищезазначена угода підписана сторонами та скріплена печаткою сторін, в судовому порядку недійсною не визнана.

При цьому позивач позбувся права на вищезазначену компенсацію в розмірі 3263208,09 грн. відповідно до укладеного між ТОВ „ТПК Зерновик” (в якості первинного кредитора), ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” (в якості боржника) та ТОВ „Металлон” (в якості нового кредитора) договору про відступлення права вимоги (про заміну кредитора в зобов’язанні) №4-У від 03.04.2008р.

Приймаючи до уваги вищенаведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача заявлених як 11615000 грн. боргу, так і нарахованих на цю суму втрат від інфляції та відсотків річних.

Водночас апеляційним господарським судом не приймає до уваги доводи скаржника стосовно порушення відповідачем умов договору та майнових прав інвестора, з огляду на те, що по-перше: відповідно до угоди про розірвання договору інвестування будівництва від 22.11.2003р. №02-25/103 та зазначеного вище договору відступлення права вимоги, сторони претензій одне до одного не мали, а отже фактично відмовились від прав на інвестиційні внески, а по-друге: умовами договору інвестування будівництва від 22.11.2003р. №02-25/103 та відповідних додаткових угод до нього, не передбачено зобов’язання ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” по сплаті коштів на користь ТОВ „ТПК Зерновик” у розмірі вартості інвестицій при набутті ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” права власності на збудований об’єкт на порушення умов договору. Окрім того, укладеною 15.11.2007р. між ТОВ „ТПК Зерновик” та ДП „Херсонський річковий порт” „Акціонерної судноплавної компанії „Укррічфлот” додатковою угодою до договору інвестування будівництва №02-25/103 від 22.11.2003р. визначено, що у випадку розірвання цього договору, об’єкт та результати будівельних робіт передаються у власність забудовника. Також відповідно до п.5.3  договору інвестування будівництва від 22.11.2003р. №02-25/103 власником результатів будівельних робіт та об’єкту, до моменту передачі його у власність інвестору, є забудовник.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність та необхідність відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ „ТПК Зерновик”.

Таким чином, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „ТПК Зерновик” в особі арбітражного керуючого Шахова В.А. - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Херсонської області від 24 січня 2012 року у справі №5024/2230/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „ТПК Зерновик” в особі арбітражного керуючого Шахова Володимира Анатолійовича - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.  

Повний текст постанови підписаний 22 березня 2012 року.

Головуючий суддя

Судді О.О. Журавльов

М.В. Михайлов

А.І. Ярош