Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 травня 2011 р. справа № 2а/0570/7119/2011
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13:40
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Дмитрієва В.С.
при секретарі Дмитроняк А.С.
за участю
представника позивача Воробйової І.М.,
відповідача не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом Ворошиловського районного відділу Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку, -
В С Т А Н О В И В:
Ворошиловський районний відділ Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою (з урахуванням зменшення позовних вимог) до ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку.
В обґрунтування позову зазначено, що громадянин Гвінеї ОСОБА_1 прибув в Україну 13.11.2009 року через КПП «Донецьк» з національним паспортом № R НОМЕР_1, виданим МВС Гвінеї 25.07.2007 року строком до 24.07.2012 року на навчання у Донецькому національному технічному університеті. З 01.10.2010 року по 01.03.2011 року відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1. Однак 10.03.2011 року громадянина Гвінеї ОСОБА_1 за невиконання учбової програми та за невідвідування занять було відраховано з Донецького національного технічного університету.
23.03.2011 року Ворошиловським районним відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області було прийнято рішення про видворення за межі України громадянина Гвінеї ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач у порушення вищевикладеного, територію України не покинув.
Таким чином, на думку позивача, ОСОБА_1 порушив встановлений порядок перебування в Україні, тобто проживає на території України з грубим порушенням установленого порядку реєстрації, переміщення та вибору місця проживання, чим порушує вимоги п.п. 18-33 Правил в’їзду іноземців в Україну, виїзду з України транзитного проїзду через територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 910 від 05.06.2000 року, постановою Кабінету України № 1259 від 26.09.2001 року).
Просить суд розглянути питання щодо видворення за межі території України у примусовому порядку громадянина Гвінеї ОСОБА_1.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з’явився, надіслав заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання позову у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 136 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.
Частиною 3 ст. 136 КАС України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими ст. 112 КАС України.
Згідно вимог ст. 112 КАС України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову продовжує розгляд адміністративної справи, якщо відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову, оскільки визнання адміністративного позову відповідачем не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази по справі, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що громадянин Гвінеї ОСОБА_1 прибув в Україну 13.11.2009 року через КПП «Донецьк» з національним паспортом № R НОМЕР_1, виданим МВС Гвінеї 25.07.2007 року строком до 24.07.2012 року на навчання у Донецькому національному технічному університеті. З 01.10.2010 року по 01.03.2011 року відповідач був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно наказу Донецького національного технічного університету від 10.03.2011 року №51-11 громадянина Гвінеї ОСОБА_1 за порушення умов контракту було відраховано з Донецького національного технічного університету.
23.03.2011 року Ворошиловським районним відділом Донецького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Донецькій області прийнято рішення про видворення громадянина Гвінеї ОСОБА_1 за межі України у строк до 23.04.2011 року. Зазначеним рішенням відповідачу заборонено на територію Україну терміном – на один рік.
Рішення позивача прийнято на підставі того, що громадянин Гвінеї ОСОБА_1 законних джерел існування не має, близьких родичів громадян України не має та підстав для подальшого перебування на території України також не має.
На час розгляду справи відповідач - громадянин Гвінеї ОСОБА_1 країну не покинув. Як пояснив представник позивача, відповідач чекає грошовий переказ від близьких родичів з батьківщини, необхідний йому для придбання квитка на літак.
Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 21 квітня 2011 року, яка набрала законної сили 04 травня 2011 року, громадянина Гвінеї ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правовий статус, основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, та порядок вирішення питань, пов'язаних з в Україну або виїздом з України визначені Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч. 5 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, перебувають в на законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом України, зареєструвати свої паспортні документи виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Згідно ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземець та особа без громадянства, може бути видворений за межі України у разі якщо:
- він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення,
- у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
Крім випадків, зазначених у частині першій цієї статті, іноземець та особа без громадянства можуть бути видворені за межі України за рішенням органів охорони державного кордону (стосовно осіб, затриманих ними у межах контрольованих прикордонних районів при спробі або після незаконного перетинання державного кордону України) або Служби безпеки України з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення, якщо дії іноземця та особи без громадянства грубо порушують законодавство про статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку.
Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України в її паспортному документі негайно анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.
Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до п'яти днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
У разі якщо ці особи ухиляються від виїзду після прийняття такого рішення, вони підлягають примусовому видворенню на підставі постанови адміністративного суду.
Органи внутрішніх справ, органи охорони державного кордону або Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх зверненням постанови адміністративного суду затримати і примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець та особа без громадянства будуть ухилятися від виїзду, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі органами охорони державного кордону до суміжної держави.
Як встановлено п. 44 Правил в’їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, виїзду з України транзитного проїзду через територію, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні. Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги Ворошиловського районного відділу Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про видворення за межі території України у примусовому порядку громадянина Гвінеї ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –
П О С Т А Н О В И В:
Позов Ворошиловського районного відділу Донецького міського управління Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області до ОСОБА_1 про видворення за межі України в примусовому порядку – задовольнити.
Громадянина Гвінеї ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, видворити в примусовому порядку за межі України.
Постанова прийнята і підписана у нарадчій кімнаті, проголошена в повному обсязі у судовому засіданні 27 травня 2011 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка подає, до апеляційного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя
Суддя Дмитрієв В.С.