ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
30 січня 2012 р. (10:45) Справа №2а-52/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючої судді Алексєєвої Т.В.,
при секретарі Лапшині В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості у сумі 385,46 грн.
за участю:
позивач – не з’явився
відповідач – не з’явився
Обставини справи: позивач – Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача – Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 385,46 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем у добровільному порядку не сплачена сума заборгованості відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за 2010 р.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Відповідач заперечення на позов та докази, які підтверджують його доводи до суду не надіслав, у судове засідання не з’явився, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Ленінської районної державної адміністрації АР Крим ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується довідкою з єдиного державного реєстру (а.с. 6).
За даними позивача, відповідач зареєстрований як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим, реєстраційний номер 4562.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.03р. №1058-IV (далі Закон України №1058).
Згідно ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, яке діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно цього Закону.
Ст. 3 Закону України №1058 визначає, що Пенсійний фонд і юридичні особи є суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні.
Відповідно до п. 2 ст. 5 Закону України №1058 виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, а також стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до п.4,6 ч. 2 ст. 17 Закону України №1058 страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Пунктом 3 ст. 20 Закону України №1058 передбачено, що обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Страхувальник зобов’язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі оплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом (п. 6 ст. 20 Закону).
Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 25.03.2011 року до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим було надано звіт, згідно якого платником самостійно була визначена сума страхового внеску у розмірі 1388,46 грн., також відповідачем вказано що фактично сплачена сума страхових внесків складає 1388,46 грн. (а.с. 4).
Однак, позивачем 01.05.2011 року на адресу відповідача була направлена вимога № 873/1 про сплату заборгованості у розмірі 395,46 грн., яка була отримана відповідачем 19.05.2011 року (а.с. 4).
Вимогами п. 8.2. статті 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності страхувальника свідчать про донарахування сум страхових внесків;
б) якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків;
в) якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
У випадку а) вимога надсилається одночасно з актом документальної перевірки.
Позивачем не доведено, що відповідач на кінець звітного базового періоду мав недоїмку зі сплати страхових внесків або борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.
Тобто, суд вважає, що позивачем відповідачу були донараховані суми страхових внесків у сумі 385,46 грн., однак всупереч вимог статті 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України вимога про сплату донарахованої суми була направлена на адресу відповідача без акту документальної перевірки.
Відповідачем не доведено факт складання акту перевірки діяльності страхувальника, який би свідчив про донарахування сум страхових внесків, а також направлення його на адресу відповідача.
Вивчивши надані документи суд вважає, що направлення вимоги № 873/1 від 01.05.2011 року здійснено без урахування вимог діючого законодавства, у зв'язку з чим сума у розмірі 385,46 грн. не є узгодженою та не підлягає стягненню з відповідача.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що позовні вимоги є передчасними і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.
Суддя підпис Алексєєва Т.В.