ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 січня 2012 р. 15:35 Справа №2а-256/12/0170/23
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В.,
при секретарі Лапшині В.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АРК
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості у розмірі 256,00 грн.
за участю представників:
позивача – не з’явився
відповідача – не з’явився
Обставини справи: Управління Пенсійного Фонду України у м. Феодосія АРК звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 298,00 грн. заборгованості по сплаті фінансових санкцій, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач не надав відомості в систему персоніфікованого обліку за 2009 р., в супереч вимогам Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» звітність, у встановлений строк, в зв’язку з чим, до нього застосовані фінансові санкції, які підлягають стягненню.
Позивач у судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.
Відповідач заперечення на позов та докази, які підтверджують його доводи до суду не надіслав, у судове засідання не з’явився, про час та день його проведення був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України та. ч.4 ст. 128 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
За даними позивача відповідач зареєстрований, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в Управління Пенсійного Фонду України в м. Феодосія АРК за №07-11-9882.
Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.03р. №1058-IV (далі - Закон №1058).
Частиною 3 ст. 15 Закону України №1058 встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.
Пунктом 4 ч.2 ст. 17 Закону Украйни №1058 встановлено, що страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.
Згідно п.1.3 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року N 7-6 ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.
Відповідно до акту №222 від 20.04.2010 позивачем був встановлений факт порушення відповідачем ст. 17 Закону України №1058 та п. 1 Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 10.06.2004р. №7-6 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10.08.2004р. №1000/9599, а саме: у належний строк не представлені відомості до системи персоніфікованого звіту.
Відповідно до п.5 ч.9 ст. 106 Закону України №1058 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач прийняв рішення №537 від 05.05.10р., яким до відповідача були застосовані фінансові (штрафні) санкції у сумі 340,00 грн.
Частиною 14 ст. 106 Закону, встановлено, що страхувальник у десятиденний строк має право оскаржити у судовому порядку рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення позивача у встановленому законом порядку не оскаржено. Відповідно до положень ч.1 ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів сплати фінансових санкцій у добровільному порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість по фінансовим санкціям у добровільному порядку відповідачем сплачена частково у розмірі 42.00 грн. та на час розгляду справи складає 298,00 грн.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Феодосія АРК (АР Крим, м. Феодосія, вул. Українська, 44 р/р 2560970448612 у КРУ ВАТ «Державний Ощадний банк України, МФО 324805, ЄДРПОУ 22300286) 298,00 грн. заборгованості.
Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Алексєєва Т.В.