Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1544/2012

          Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Петросян К.Е.,

при секретарі – Ковіній І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до  Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" про  стягнення заборгованості, -

                                                               ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся позивач - Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області (далі УПФУ в м. Лисичанську Луганської області) до  Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" (далі КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6") про стягнення заборгованості по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в обґрунтування якого зазначив наступне.

КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" зареєстроване в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платник єдиного внеску.

В порушення норм закону відповідач не в повному обсязі сплачує єдиний соціальний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з чим за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 утворилася заборгованість у сумі 382665, 81 коп.

Згідно з Конституцією України держава зобов’язана забезпечувати належний рівень життя своїм громадянам. Для здійснення цієї мети та виконання інших соціальних програм держави всі юридичні особи зобов’язані сплачувати податки і збори відповідно до вимог законодавства.

Виходячи з вищевикладеного позивач просить стягнути з відповідача борг по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 382665,81 грн.

Представник позивача у судове засідання не зя’вився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010  №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) – це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до Закону №2464-VІ  вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є – роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно з положеннями ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Частиною 11 статті 9 Закону у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Судом встановлено, що КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" зареєстроване у якості юридичної особи 27.12.2000 за №13811070011000040, ідентифікаційний код 31261491, взято на облік платника єдиного внеску 16 січня 2001 року (а.с.6-7).

За КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" виникла заборгованість у зв’язку зі сплатою не в повному обсязі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 у розмірі 382665,81 грн., яка підтверджується карткою особового рахунку платника єдиного внеску та звітами КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" (а.с.10-17, 28-39). Борг по єдиному внеску складається з: 351744,43 грн. – 36,76 – 49,7%; 36,3%; 5,3%; 41,23 грн. – 2%; 3873,98 грн. – 33,2%; 26547,71 грн. -3,6%; 174,16 грн. 34,7%; 13,05 грн. – 2,6%; 271,25 грн. – 8,41%.

Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» УПФУ в м. Лисичанську Луганської області була винесена вимога про сплату боргу від 01.12.2011 №Ю 342 на суму 38551,95 грн., яка була отримана представником відповідача 13.12.2011, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні уповноваженої особи (а.с.8).

Відповідач суму боргу зазначену у вимозі не оскаржив у встановленому законом порядку у 10-денний термін з дня отримання вимоги не сплатив.

Різниця між нарахованими та сплаченими внесками на загальнообов’язкове державне соціальне страхування складає 382665,81 грн., у зв’язку із чим суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з КП "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" заборгованість  по  сплаті  єдиного  внеску на загальнообов’язкове  державне  соціальне страхування у розмірі 382665,81  грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

                                                             ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до  Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" про  стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

          Стягнути з Комунального підприємства "Лисичанська житлово-експлуатаційна контора №6" (ідентифікаційний код 31261491, 93193, Луганська область, м. Новодружеськ, вул. Куйбишева, 16, р/р2600341150601, МФО 804988, ПАТ «Укркомунбанк») на користь Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 382665,81 грн. (триста вісімдесят дві тисячі шістсот шістдесят п’ять грн. 81 коп.).

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

           СуддяК.Є. Петросян