Категорія №6.3
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1405/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого-судді: Петросян К.Є.
при секретарі: Ковіній І.В.,
за участю представників
позивача: ОСОБА_1 (дов. від 04.11.2011),
відповідача: ОСОБА_2 (дов. №68 від 20.01.2012),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Відділу Державного комітету земельних ресурсів у Марківському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
10 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до Відділу Державного комітету земельних ресурсів у Марківському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, в обґрунтування якого зазначено наступне.
Відповідно до договору відчуження земельної ділянки серії ВАМ № 215758, посвідченого 11.07.2003 приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,3326 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 022675.
Згідно ч. 6 ст. 126 ЗК України, на вказаному державному акті нотаріусом зроблено відмітку про перехід права власності на вказану земельну ділянку до ОСОБА_3
Оригінал цього державного акту та копія договору відчуження земельної ділянки серії ВАМ № 215758 знаходяться у відділі Держкомзему у Марківському районі в технічній документації.
25.11.2011 представник позивача звернувся до відділу Держкомзему у Марківському районі із заявою про здійснення відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на державному акті серії IV-ЛГ № 022675 згідно вимог ч. 6 ст. 126 ЗК України та повернення представнику позивача державного акту.
Однак, в порушення вимог ч. 6 ст. 126 ЗК України відмітка про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 відповідачем зроблена не була.
В.о. заступника начальника відділу Держкомзему у Марківському районі ОСОБА_5, листом №1725 від 28.11.2011 повідомила представнику позивача про те, що за добровільним зверненням власника, була виготовлена технічна документація щодо поділу земельної ділянки на 2 ділянки, а саме: перша - площею 0,150 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та друга - площею 0,1826 га для ведення особистого селянського господарства. Також у листі представнику позивача повідомлено, що у власності іноземного громадянина не може перебувати земля для ведення особистого селянського господарства і відділ Держкомзему направив подання в прокуратуру Марківського району щодо можливості видачі ОСОБА_3 державного акту про право власності на землю для ведення особистого селянського господарства. Таким чином, вважає, що заява представника позивача про здійснення відмітки про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на державному акті серії IV-ЛГ №022675 згідно вимог ч. 6 ст. 126 ЗК України та повернення представнику позивача державного акту до цього дня відповідачем не розглянута та рішення по ній не прийнято.
Представник позивача вважає вказану бездіяльність посадових осіб відповідача неправомірною та просить визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо здійснення відмітки про реєстрацію права власності на землю за ОСОБА_3 та зобов'язати відповідача здійснити відмітку про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,3326 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства на державному акті про право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 022675, у відповідності до договору відчуження земельної ділянки серії ВАМ № 215758, згідно вимог ч. 6 ст. 126 ЗК України та повернути оригінал цього державного акту.
В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним в позові, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, надав заперечення проти позову, у якому зазначено наступне.
Навесні 2011 року до Відділу Держкомзему у Марківському районі звернулась громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 з усною заявою щодо переоформлення земельних ділянок згідно договору відчуження земельної ділянки від 11.07.2003, посвідченого приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр. № 873.
Спеціалістами Відділу згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» від 06.05.2009 № 439 ОСОБА_3 було роз'яснено про можливість або проставлення відмітки про перехід права власності на земельні ділянки або виготовлення технічної документації з послідуючим виготовленням та друкуванням державних актів. Бажання гр. ОСОБА_3 було виявлено виготовленням нової технічної документації.
В разі, якщо б гр. ОСОБА_3 виявила бажання проставлення відмітки про перехід права власності, то вона повинна була звернутись до Відділу з відповідною заявою встановленого зразка, яка від гр. ОСОБА_3 не надходила.
До Відділу Держкомзему у Марківському районі Луганської області 16.05.2011 року з ПП «Семіра» за актом приймання-передачі надійшла виготовлена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3, розташованої в межах населеного пункту АДРЕСА_1 на території, яка за даними державного земельного кадастру враховується в Марківській селищній раді Марківського району Луганської області.
02.06.2011 вказана виготовлена технічна документація Відділом за актом здачі-приймання направлена до Луганської регіональної філії Центру ДЗК для перевірки обмінного файлу та друкування державних актів.
26.10.2011 за актом приймання-передачі бланків суворої звітності № 648 до Відділу надійшли виготовлені державні акти на право власності на земельну ділянку: серія ЯЛ №862184 площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4422555100:06:011:0042, серія ЯЛ № 862185 площею 0,1826 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4422555100:06:011:0043 на ім'я ОСОБА_3 та згідно акту прийому-передачі документації із землеустрою від 04.08.2011 повернута опрацьована технічна документація.
Згідно договору відчуження (дарування) земельної ділянки від 11.07.2003, посвідченого приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр. № 873, громадянин ОСОБА_7 «дарівник» подарував, а громадянка Російської Федерації ОСОБА_3 «обдарована» прийняла в дар земельну ділянку площею 0,3326 га., яка знаходиться на території АДРЕСА_1 Дарівнику вказана земельна ділянка площею 0,3326 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 022675, виданого на підставі рішення 1 сесії 24 скликання Марківської селищної ради від 11.04.2002 № 1/9. Акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 629.
Державним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу на державному акті на право приватної власності на землю ІУ-ЛГ № 022675 11.07.2003 проставлена відмітка за реєстровим № 873 про посвідчення договору дарування, на підставі якого право власності на земельну ділянку переходить до гр. ОСОБА_3
Але, згідно норм Земельного кодексу України гр. ОСОБА_3 не має права набути права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме: на земельну ділянку площею 0,1826 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4422555100:06:011:0043.
Представник гр. ОСОБА_3 - ОСОБА_1, 25.11.2011 звернувся з заявою про проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку. 28.11.2011 Відділом йому було надано відповідь про неможливість проставлення даної відмітки та про направлення в прокуратуру подання щодо можливості видачі гр. Російської Федерації ОСОБА_3 державного акту серії ЯЛ № 862185 площею 0,1826 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4422555100:06:011:0043.
04.01.2012 за № 95/2 вих-12 з прокуратури Марківського району надійшов запит про надання інформації про розгляд вищезазначеної заяви гр. ОСОБА_1 06.01.2012 року за № 16 Відділ повідомив про неможливість здійснення державної реєстрації права власності та проставлення відмітки про перехід права власності на тих же підставах.
На пропозицію Відділу щодо отримання державного акту для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) громадянкою ОСОБА_3, заявник відмовився.
Щодо проставлення відмітки про перехід права власності, то на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1021 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги і Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі» гр. ОСОБА_3 особисто або через представника повинна була звернутися до Відділу із заявою встановленого зразка про реєстрацію права власності на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину. Така заява до Відділу не надходила.
На підставі викладеного, представник відповідача просив суду задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст.126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Ч.2 ст.126 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
а) цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
б) свідоцтвом про право на спадщину.
Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою (ч.3 ст.126 ЗК України).
При набутті права власності на земельну ділянку на підставі документів, визначених частиною другою цієї статті, державний акт на право власності на земельну ділянку, що відчужується, долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, в кожному такому випадку відчуження земельної ділянки.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує (видає) документ, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, роблять відмітку про перехід права власності на земельну ділянку із зазначенням документа, на підставі якого відбувся такий перехід { ч.6 ст.126 ЗК України.
Орган, який здійснює реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про реєстрацію прав на земельну ділянку на підставі документа про її відчуження, складеного та посвідченого в порядку, встановленому законом, протягом 14 календарних днів з дня подання до цього органу зазначеного документа. Забороняється вимагати для здійснення відмітки та державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обмежень документи, не передбачені цією статтею.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 є громадянкою Російської Федерації. Відповідно до договору відчуження земельної ділянки серії ВАМ № 215758, посвідченого 11.07.2003 приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу ОСОБА_4 (а.с.8), ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,3326 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, призначеної для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення особистого селянського господарства, згідно державного акта на право приватної власності на землю серії IV-ЛГ № 022675. Згідно ч. 6 ст. 126 ЗК України, на вказаному державному акті нотаріусом зроблено відмітку про перехід права власності на вказану земельну ділянку до ОСОБА_3 (а.с.9).
За бажанням та згодою гр.ОСОБА_3 ПП «Семіра» було виготовлено технічну документацію на посвідчення права власності на земельну ділянку.
Зазначена технічна документація з ПП «Семіра» надійшла до відділу Держкомзему у Марківському районі Луганської області 16.05.2011 за актом приймання-передачі.
02.06.2011 вказана виготовлена технічна документація відповідачем за актом здачі-приймання направлена до Луганської регіональної філії Центру ДЗК для перевірки обмінного файлу та друкування державних актів.
26.10.2011 за актом приймання-передачі бланків суворої звітності № 648 до Відділу надійшли виготовлені державні акти на право власності на земельну ділянку: серія ЯЛ №862184 площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 4422555100:06:011:0042, серія ЯЛ № 862185 площею 0,1826 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4422555100:06:011:0043 на ім'я ОСОБА_3, копії яких перебувають в матеріалах справи та згідно акту прийому-передачі документації із землеустрою від 04.08.2011 повернута опрацьована технічна документація (а.с.).
Постановою КМУ «Про деякі питання посвідчення права власності на земельну ділянку» від 06.05.2009 №439 затверджено Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку (далі Порядок).
П.2 зазначеної постанови КМУ визначено, що державні акти, долучені до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку, можуть бути замінені у разі добровільного звернення громадян та юридичних осіб, до яких переходить право власності на земельну ділянку.
Згідно п. 3 Порядку, нотаріус у разі посвідчення цивільно-правового договору про відчуження земельної ділянки проставляє на державному акті відмітку про перехід права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч.8 ст.126 ЗК України у разі, якщо державним актом на право власності на земельну ділянку було посвідчено право власності на декілька земельних ділянок, відчуження однієї з цих ділянок здійснюється після виготовлення державного акта, що посвідчує право власності на кожну з цих ділянок.
Згідно договору відчуження (дарування) земельної ділянки від 11.07.2003, посвідченого приватним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу ОСОБА_4, реєстр. № 873, гр. ОСОБА_7 подарував, а громадянка РФ ОСОБА_3 прийняла в дар земельну ділянку площею 0,3326 га., яка знаходиться на території АДРЕСА_1
ОСОБА_7 вказана земельна ділянка належала на підставі державного акту на право приватної власності на землю IV-ЛГ № 022675, виданого на підставі рішення 1 сесії 24 скликання Марківської селищної ради від 11.04.2002 № 1/9. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 629.
Державним нотаріусом Марківського районного нотаріального округу на державному акті на право приватної власності на землю ІУ-ЛГ № 022675 11.07.2003 проставлена відмітка за реєстровим № 873 про посвідчення договору дарування, на підставі якого право власності на земельну ділянку переходить до гр. ОСОБА_3
Відповідно до ч.2 ст.81 ЗК України, іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.
Тому суд погоджується з доводами представника відповідача стосовно того, що гр. ОСОБА_3 не має права набути права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, а саме: на земельну ділянку площею 0,1826 га для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 4422555100:06:011:0043.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивач скористалася своїм правом, встановленим діючим законодавством України та виявила своє бажання саме на виготовлення технічної документації з послідуючим виготовленням та друкуванням державних актів, один з яких - серії ЯЛ № 862184 площею 0,1500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер 4422555100:06:011:0042, вона має право отримати у відповідача.
Тому, вимоги позову щодо зобов’язання відповідача здійснити відмітку про реєстрацію права власності за ОСОБА_3 на державному акті про право приватної власності на землю серії ІV-ЛГ №022675 у відповідності до договору відчуження земельної ділянки серії ВАМ №215758, суд вважає необґрунтованими.
На заяву представника позивача ОСОБА_1 від 25.11.2011 про проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку, 28.11.2011 відповідачем надано відповідь про неможливість проставлення даної відмітки із відповідним обґрунтуванням.
За таких обставин, бездіяльності з боку відповідача судом не вбачається.
При цьому слід зазначити, що, надана представником заява не відповідає встановленому Тимчасовим регламентом, затвердженим наказом Держкомзему від 22.06.2009 № 326, зразку. Гр. ОСОБА_3 особисто або через представника повинна була звернутися до Відділу з заявою встановленого зразка про реєстрацію права власності на підставі цивільно-правового договору або свідоцтва про право на спадщину. Така заява до відповідача не надходила, проти чого не заперечував представник позивача у судовому засіданні .
За таких обставин суд дійшов висновку, що вимоги позивача є не обґрунтованими, безпідставними та не підлягають задоволенню.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 05 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на п’ять днів, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.4 ст.167 КАС України.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Відділу Державного комітету земельних ресурсів у Марківському районі Луганської області про визнання неправомірною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 12.03.2012.
Суддя К.Є. Петросян