28.02.2012       

Справа №  1-158/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

22 березня 2012 року                                                                                                       м.Київ                     Печерський районний суд у м. Києві у складі:

головуючий –                    суддя  Кірєєв Р.В.    ,

при секретарі –                    Огірко Т. Ю.,

за участі прокурора          Янішевської О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві при розгляді кримінальної справи за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Києва, українця, громадянина України, освіта незакінчена вища, працюючого охоронцем у відомчій охороні Національного банку України, розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,-  

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

20 червня 2006року до 13год. 00хв. ОСОБА_1, достовірно знаючи про те, що атестат про повну загальну середню освіту загальноосвітньої вечірньої школи №4 ІІ-ІІІ ступенів м Києва від 11 червня 1994року серії НОМЕР_1 на його ім’я з додатком до атестату є підробленими, використав його, подавши до приймальної комісії Інституту заочної та дистанційної освіти Київського національного університету технологій та дизайну по вул. Немировича-Данченка, 2 в м. Києві та здобув право на складання вступних іспитів до вказаного навчального закладу.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, давши суду показання про те, що в середній загальноосвітній вечірній школі №4 ІІ-ІІІ ступенів м Києва ніколи не навчався та атестату про повну загальну середню освіту загальноосвітньої вечірньої школи №4 ІІ-ІІІ ступенів м Києва від 11 червня 1994року серії НОМЕР_1 у встановленому порядку не отримував. Знаючи про те, що названий атестат є підробленим, подав його до приймальної комісії Інституту заочної та дистанційної освіти Київського національного університету технологій та дизайну для вступу до навчального закладу. Докази його вини, добуті досудовим слідством, визнає повністю і не оспорює. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються. У вчиненому щиро кається.

Визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються в порядку, передбаченому ст. 299 КПК України, проти чого не заперечують учасники судового розгляду, з’ясувавши правильне розуміння підсудним та іншими учасниками судового розгляду змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз’яснивши їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд обмежився лише допитом підсудного та дослідженням таких матеріалів справи, які характеризують особу підсудного.

Суд приходить до висновку, що діяння, яке поставлено ОСОБА_1 в провину, а саме використання завідомо підробленого документа, дійсно мало місце, воно містить склад злочину, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України та ОСОБА_1 винний в його вчиненні.

В судовому засіданні підсудний звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінальної справи, посилаючись при цьому на те, що строки давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчились.

Злочин, передбачений ст. 358 ч. 4 КК України (відповідно передбачений ст. 358 ч. 3 КК України станом на червень 2006року), згідно вимог ст. 12 КК України віднесений до злочинів невеликої тяжкості.

Статтею 49 КК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки – у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

ОСОБА_1 вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, повністю визнав свою вину, позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 174), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.с. 172, 173).

Згідно положень ст. 7-1 ч.1  п.5 КПК України, провадження в кримінальній справі може бути закрито судом у зв’язку з закінченням строків давності.

Заслухавши думку прокурора, яка проти закриття справи за закінченням строків давності не заперечує, враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив злочин невеликої тяжкості, з дня вчинення якого минуло понад три роки, просить закрити справу з нереабілітуючих підстав, суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, та закрити кримінальну справу відносно нього у зв’язку з закінченням строків давності.

Речові докази по справі: атестат про повну загальну середню освіту загальноосвітньої вечірньої школи №4 ІІ-ІІІ ступенів м. Києва від 11 червня 1994року серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1 із відповідним додатком до атестату – необхідно залишити при матеріалах справи.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати по справі відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст. 8, ст. 7-1 ч.1 п.5, 248, 273 КПК  України, ст. 49  КК  України, -

П О С Т А Н О В И В:

 ОСОБА_1, 15.07.1976р.н., від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, у зв’язку з закінченням строків давності – звільнити.

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., у вчиненні злочину, передбаченого ст. 358 ч. 4 КК України, на підставі ст. 49 КК України, ст. 7-1 ч. 1 п. 5, ст. 248 КПК України – провадженням закрити.

Запобіжний захід підписку про невиїзд, застосований до ОСОБА_1 – скасувати.

Речові докази по справі: атестат про повну загальну середню освіту загальноосвітньої вечірньої школи №4 ІІ-ІІІ ступенів м. Києва від 11 червня 1994року серії НОМЕР_1 на ім’я ОСОБА_1 із відповідним додатком до атестату – залишити при матеріалах справи.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя                                                                                       Р.В.Кірєєв