ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Копія :Справа № 1-76/07р.

11 липня  2007 року                    Великобагачанський районний суд Полтавської області

в складі головуючого-судді                Біленької В.І.

при секретарі                                       Гавриленко Н.В.

з участю прокурора                            Хижняк І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Велика Багачка кримінальну справу по

обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта незакінчена професійно-технічна, раніше не судимого,

за ст.ст. 296 ч.2, 146 ч.1 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, не працюючого, освіта незакінчена повна вища, навчається на 2 курсі Аграрної академії м. Полтава, раніше не судимого,

за ст.ст. 296 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2007 року ОСОБА_1 близько 4 години в селі Остап'є Великобагачанського району Полтавської області на території кафе «Алла», яке належить приватному підприємцю ОСОБА_3, знаходячись в нетверезому стані під час порушення громадського порядку знайшовши на землі проволоку, якою умисно зав'язав вхідні двері в магазин «Алла», в якому знаходився охоронець ОСОБА_4, з метою обмежити пересування охоронця, тобто незаконно позбавити волі.

Продовжуючи свою злочинну діяльність на території кафе-магазину «Алла», гр. ОСОБА_1. діючи у групі з гр. ОСОБА_2., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, безпричинно, із хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося в подальшому особливою зухвалістю, яке тривалий час і вперто не припинялось, та яке пов'язане з пошкодженням майна, де вони почали безпричинно руйнувати залізобетонний паркан, яким була огороджена танцювальна площадка даного кафе-магазину. При цьому зруйнувавши 42 шт. плит та 8 шт. стовпів, згідно довідок ТОВ «Гефест» №51, №54 спричинили потерпілому гр. ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 4768 грн. Після розбиття залізобетонного паркану гр. ОСОБА_1. та гр. ОСОБА_2. пішли з місця пригоди.

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1. винним себе у вчиненні злочину при зазначених вище обставинах визнав повністю і суду показав, що він 14.04.2007 року пішов відпочивати до кафе «Алла», що знаходиться біля річки Псьол. Зустрівши свого друга ОСОБА_2., вони разом пішли в кафе «Алла», де розпивали спиртні напої, а саме: випили 1 літр горілки та 2 літри пива. Коли кафе зачинилося близько 3 години ночі, власник та продавець поїхали додому, то він почав сперечатися з ОСОБА_2. за дівчину, і між ними виникла сварка, яка переросла в бійку. Після цього він пішов за магазин-кафе і шматком знайденої в траві стальної проволоки зав'язав двері магазину, з метою обмежити пересування сторожа, який знаходився в

2

приміщенні магазину і щоб останній не заважав їм з'ясовувати стосунки. Під час сперечання хто з них сильніший, вони разом з ОСОБА_2. почали бити ногами та руками паркан, яким була огороджена територія кафе. Били паркан до тих пір, поки не побачили, що всі бетонні плити та стовпці лежали на землі, розбиті на декілька частин. Розбивши паркан, вони з ОСОБА_2. пішли додому. Щиро розкаювався, обіцяв такого більше не робити, просив суворо не карати. Цивільний позов визнає в частині матеріальної шкоди повністю, а моральної - частково. В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2. винним себе у вчиненні хуліганських дій визнав повністю і суду показав, що 14.04.2007 року близько 21 години, він пішов до кафе «Алла», що розташоване в селі Остап'є, щоб відпочити та випити пива. В кафе він зустрів знайомого ОСОБА_1., з яким почали випивати. Скільки випили спиртних напоїв він не пам'ятає. Після закриття кафе, вони вийшли на двір, між ними виникла сварка і гр. ОСОБА_1. сказав, що він сильніший від нього, і почав ногами та руками ламати залізобетонну огорожу. Він теж почав ламати огорожу та стовпчики. Згодом він перестав ламати її, і сказав, щоб гр. ОСОБА_1. теж припинив це робити, але той не зупинявся, і тоді, він ще постоявши декілька хвилин, пішов додому відпочивати. Цивільний позов потерпілому відшкодував добровільно, щиро розкаювався, просив суд суворо його не карати. На прохання учасників процесу суд, з дотриманням вимог ст. 299 КПК України, виніс постанову про обмеження обсягу дослідження доказів по справі лише допитом підсудних, а тому інші докази судом не досліджувалися.

Встановивши обставини справи, суд приходить до висновку, що показання підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ними не оспорюються.

Дослідивши докази по даній справі, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1. своїми умисними діями, що виразилися в незаконному позбавленні волі охоронця ОСОБА_4, вчинив злочин і його дії вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 146 КК України.

Своїми навмисними діями, які виразилися у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, яка виразилась у безпричинному пошкодженні чужого майна на суму 4768 грн., вчинені групою осіб, громадяни ОСОБА_1. та ОСОБА_2. скоїли злочин і їх дії необхідно кваліфікувати за ст. 296 ч.2 КК України.

При призначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_1., суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, те, що він вчинив злочин середньої тяжкості, наслідки, що настали, особу винного, який посередньо характеризується за місцем проживання, раніше не судимий.

При призначенні виду і міри покарання підсудному ОСОБА_2., суд враховує суспільну небезпечність вчиненого злочину, те, що він вчинив злочин середньої тяжкості, наслідки, що настали, особу винного, який позитивно характеризується за місцем навчання, раніше не судимий.

Відповідно до ст.66 КК України, суд обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_1. визнає щире каяття та визнання вини.

Відповідно до ст. 66 КК України, суд обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2. визнає активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданої шкоди, щире каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставинами, що обтяжують покарання підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2., суд вбачає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення обставину, що обтяжує покарання -вчинення злочину групою осіб, як зайво вмінену, так як ця обставина є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст. 296 КК України.

На підставі вище вказаного, суд приходить до висновку, що виправлення підсудних ОСОБА_1. та ОСОБА_2. можливе без ізоляції їх від суспільства з застосуванням до них ст. 75 КК України.

Речові докази по справі: 1) куртка з шкірозамінника, що знаходиться в камері схову речових доказів Великобагачанського РВ УМВС України Полтавській області - підлягає поверхнею власнику,

2)фрагмент    стального    дроту,     що    знаходиться    в     камері     схову    речових    доказів Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області - підлягає знищенню.

3

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 відносно підсудного ОСОБА_1. підлягає до задоволення в частині матеріальної шкоди повністю в сумі 2384 грн., а моральної - частково - в сумі 500 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 146 ч.1, 296 ч.2 КК України.

Призначити ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 146 КК України покарання у вигляді одного року обмеження волі.

Призначити ОСОБА_1 за ч.2 ст. 296 КК України покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання по сукупності злочинів, шляхом складання призначених покарань до трьох років обмеження волі.

Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1. періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України.

Призначити ОСОБА_2 за ч.2 ст. 296 КК України покарання у вигляді двох років обмеження волі.

Застосувати ст. 75 КК України і звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку один рік не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов"язати ОСОБА_2. періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до набрання вироком чинності, залишити попередню - підписку про невиїзд.

Речові докази по справі: 1) куртку з шкірозамінника, що знаходиться в камері схову речових доказів Великобагачанського РВ УМВС України Полтавській області - повернути власнику громадянину ОСОБА_2.

2)фрагмент    стального    дроту,     що     знаходиться    в    камері     схову    речових    доказів Великобагачанського РВ УМВС України в Полтавській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2384 грн. матеріальної шкоди та 500 грн. моральної шкоди.

Апеляція на вирок суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області протягом 15 діб після його проголошення