Справа № 2-597/12

Категорія  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –             ,

при секретарі –                    Голубович С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м.  Біла Церква Київської області про відшкодування шкоди,-

В С Т А Н О В И В :

 позивач звернувся з вказаним позовом до суду, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2-ї групи, постраждалим 1-ї категорії. У відповідності до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», він має право на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю.

Крім того, позивач вказує, що відповідно до підпункту 12, 15 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» внесені зміни, чим було значно звужено обсяг прав позивача на отримання пенсійного забезпечення.

Також, оскільки рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. у справі «Щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107-VI, позивач просить стягнути з держави Україна в особі Державного казначейства України на підставі ст.1175 ЦК України завдану йому матеріальну шкоду в сумі 85000,00 гривень.

В судове засідання позивач та його представник не з’явились, до суду направили заяву про слухання справи у їх відсутності.

10 серпня 2011 року представник позивача направив до суду заяву про збільшення позовних вимог та просив стягнути з відповідача 126410,77 грн. у відшкодування майнової шкоди.

Представник Державного казначейства України в судове засідання не з’явився, про час і місце проведення судового був повідомлений належним чином.

Представник третьої особи – Управління ПФУ у м. Біла Церква Київської області в судове засідання не з’явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, позивач є пенсіонером, учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, інвалідом 2-ї групи, постраждалим 1-ї категорії, має право на отримання пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю у визначеному законом розмірі. Обов'язок по проведенню зазначених виплат покладено на Управління пенсійного фонду України.

Пунктами 12 та 15 розділу 28 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визначений розмір державної пенсії та додаткової пенсії, які передбачені ст.ст. 39,49,51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС» в залежності від категорії осіб, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, у відсотках від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п. п.12, 15 р. 28 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилається на норми статей 1173 та 1175 ЦК України, які визначають порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішенням, дією, бездіяльністю чи нормативно-правовим актами, при цьому посилається на ту обставину, що положення Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та  про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані Конституційним Судом України неконституційними.

Разом з тим, як вбачається зі змісту Закону України «Про Конституційний Суд України», законодавець розмежовує поняття «неконституційність» та «невідповідність законам».

Зокрема, відповідно до ст. 19 вказаного Закону Конституційний Суд України виносить рішення з питань, порушених у заяві щодо нормативного акта або окремих  норм, конституційність чи законність яких піддається сумніву. Якщо при розгляді  справи буде виявлено невідповідність інших норм або актів, які в ході розгляду справи оцінювались Конституційним Судом України, він виносить рішення щодо неконституційності чи невідповідності законам акта або його окремих норм.

Таким чином, ст. 1175 ЦК України підлягає застосуванню тільки у тих випадках, коли нормативно-правовий акт органу державно влади визнається незаконним і скасовується. У випадках, коли закони чи інші правові акти або їх окремі положення визнають Конституційним Судом України неконституційними та у зв’язку з цим втрачають чинність, вказана норма не підлягає застосуванню.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Крім того, суд звертає увагу на ту обставини, що правовідносини, які виникли між сторонами даної справи, регулюються нормами бюджетного законодавства та є такими, що мають соціальну природу.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 1 ЦК України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні,  а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб у спосіб, визначених законами України.  

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог позивача.

Керуючись ст. 1175 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

   позовні вимоги ОСОБА_1 до держави Україна в особі Державного казначейства України, третя особа: Управління Пенсійного фонду України в м.  Біла Церква Київської області про відшкодування шкоди – залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.  

Суддя