Справа № 2-12799/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

"29" лютого 2012 р.   Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді                  Сіромашенко Н.В.,

при секретарі                           Грищенко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживача, визнання правочину недійсним, повернення сплачених грошових коштів та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, просила визнати недійсною угоду №362861 від 25 липня 2011 року про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки «Kia Rio», укладену між нею та ТОВ «АВТО ПРОСТО»; зобов?язати останнього повернути їй сплачені кошти в загальній сумі 5343 грн. 05 коп.; стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що на початку 2011 року у неї виникла необхідність у придбанні автомобіля. В одній із газет прочитала об?яву «Позика на авто»та зацікавилися умовами її надання.

25 липня 2011 року вона звернулася до консультаційного центру ТОВ «АВТО ПРОСТО», де їй була надана інформація про те, що отримати позику можливо через місяць після сплати вступного внеску, надалі необхідно сплачувати щомісячні внески, а саме: 1. цілий чистий внесок, щомісячний внесок в оплату послуг та щомісячний внесок в оплату страхового платежу; 2. половинний чистий внесок, щомісячний внесок в оплату послуг за щомісячний внесок в оплату страхового платежу; 3. авансові внески.

Запропоновані умови її задовольнили.

Після сплати нею грошових коштів у розмірі 3% від ціни вибраного автомобіля «Kia Rio»в сумі 3772 грн. 80 коп. їй були надані для подальшого укладення і підписання угоди документи: угода №362861; додаток №1; додаток №2 - правила функціонування системи придбання в групах АвтоТак. Самостійно ознайомившись з угодою, без додаткової юридичної допомоги, вона підписала її.

Таким чином, 25 липня 2011 року вона уклала угоду №362861 з ТОВ «АВТО ПРОСТО»про надання послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки «Kia Rio». Згідно з даною угодою вона стала учасником системи «АвтоТак» про надання послуг на придбання автомобіля та внесла на рахунок відповідача 3772 грн. 80 коп., як вступний внесок.

В серпні місяці вона отримала лист з вітаннями про включення її до «Групи для придбання Автомобіля»та пропозицію зробити щомісячний внесок в сумі 1570 грн. 25 коп. Сплативши кошти, вона звернулася до консультаційного центру для отримання детальної інформації щодо отримання автомобіля. Їй пояснили, що по спливу місяця згідно умов підписаної угоди надається не позика, а можливість у розподілі коштів між учасниками «Групи для придбання автомобіля», для прискорення отримання коштів потрібно внести авансом щомісячних платежів більше, ніж інші учасники групи, що складає 40-50 платежів щомісячних внесків, не враховуючи перший внесок.

Отримавши дану інформацію від відповідача, вона повідомила, що дані умови її не влаштовують, а на попередній консультації під час підписання угоди їй не було доведено до відома про дані права та обов?язки за угодою. У відповідь на це їй було повідомлено, що вона своїм підписом засвідчила факт ознайомлення та згоду з умовами угоди, підтвердила свої права та обов?язки за угодою, здатність набувати прав та обов?язків за угодою, підтвердила, що умови їй є зрозумілими і вона вважає їх справедливими по відношенню по себе.

Не бажаючи бути учасником системи АвтоТак вона просила повернути їй сплачені кошти в загальній сумі 5343 грн. 05 коп., але їй відмовили у зв?язку з тим, що поверненню підлягає сума чистих внесків, яка розраховується відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної в місяці, коли учасник повідомив «Авто Просто»про розірвання угоди, за вирахуванням відступного за відмову від угоди в розмірі двох цілих чистих внесків, а перший внесок в сумі 3772 грн. 80 коп. можливо було повернути лише протягом 7 днів з дня підписання угоди. Точну дату повернення вищезазначених коштів відповідно до угоди встановити неможливо.

Виходячи з того, що вона помилялася щодо мотивів правочину, а також у зв?язку з тим, що укладена угода містить несправедливі умови, оскільки наявний істотний дисбаланс договірних прав та обов?язків на її шкоду, вважає, що укладена нею угода з відповідачем є недійсною.

Крім того, їй була спричинена моральна шкода, оскільки вона зазнала душевних страждань, тому що при підписання даної угоди вона розраховувала на отримання автомобіля, а натомість виник ризик втрати власних коштів в сумі 5343 грн. 05 коп. без отримання обраного автомобіля «Kia Rіo».

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, посилаючись на те, що позивач мав повну і достовірну інформацію про послуги відповідача та порядок їх надання. Позивачу були зрозумілі всі визначення, умови та зміст угоди і додатків до неї. Зазначив на те, що не відповідають дійсності твердження позивача про те, що надання послуг обумовлено лише власним розсудом відповідача та його доводи відносно того, що угодою при відмові споживача виконати договір надається можливість відповідачу не повертати грошей, оплачених споживачем, без встановлення при цьому права позивача на одержання відповідної компенсації від виконавця. Вимоги про відшкодування моральної шкоди є безпідставними, так як позивач не підтверджує ні факту нанесення моральної шкоди, ні її розмір, ні причинного зв?язку між діями відповідача та його (позивача) моральною шкодою.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 25 липня 2011 року між сторонами в даній справі була укладена угода №362861, в рамках створеної відповідачем в Україні системи продажу автомобілів «АвтоТак», відповідно до якої відповідач взяв на себе зобов’язання надати позивачу систему послуг, спрямованих на придбання автомобіля «Kia Rio», зазначеного в додатку №1 до угоди. Позивач сплатив відповідачу вступний внесок в розмірі 3772,80 грн.

Крім того, відповідно до додатків №№1,2 до даної угоди позивач зобов'язався щомісячно сплачувати наступні платежі: цілий чистий внесок, що являє собою частину щомісячного повного внеску, який використовується для формування чистого фонду та фонду для повернення коштів, і розмір якого розраховується шляхом ділення поточної ціни автомобіля на кількість внесків, передбачену графіком внесків; внесок в оплату послуг, що становить частину щомісячного повного внеску, який є оплатою послуг АВТО ПРОСТО, розмір кожного з яких складає зазначений в додатку №1 відсоток від поточної ціни автомобіля; внесок в оплату страхового платежу –частину щомісячного повного внеску, який є оплатою за договором страхування, а також здійснити одноразовий платіж у вигляді плати за послуги, пов?язані з видачею автомобіля.

Сторони домовилися ( п.4.1 ст.4 угоди) про те, що учасник отримує автомобіль через механізми надання права на його отримання, передбачені в угоді, якщо належним чином виконує свої зобов?язання за даною угодою.

Пунктом 7.1 статті 7 угоди передбачено, що учасник, якому вже надано право на отримання автомобіля, має право звернутися з проханням надати будь-яку марку та/або модель, що відрізняється від марки та/або моделі автомобіля, зазначеної в додатку №1, із модельного ряду запропонованого постачальником для системи АвтоТак. У цьому випадку АВТО ПРОСТО залишає за собою право прийняти або відхилити такий запит в залежності від можливостей постачальника.

Учасник, який ще не отримав автомобіль, має право розірвати угоду за власним бажанням, про що має повідомити АВТО ПРОСТО у письмовій формі; поверненню підлягають тільки чисті внески, сплачені за угодою, що вбачається з п.13.1 статті 13 угоди.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право  врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства,  свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити  від  положень  актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у  разі,  якщо  обов'язковість  для  сторін  положень  актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Згідно з ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов?язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов?язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що унормовано ч.1 ст.628 ЦК України.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, як то визначено ч.1 ст.638 ЦК України.

За приписами ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, цивільне законодавство базується на принципі свободи договору, волевиявлення сторін та їх добровільності при його укладенні, обов?язкового виконання сторонами умов договору та зобов?язань за договором.

Підставою недійсності правочину у відповідності до ч.1 ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, встановлених ч.ч.1-3,5,6 ст.203 ЦК України, якими сформульовані загальні вимоги до правочинів.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним відповідно до ч.1 ст. 229 ЦК України.

Таким чином, суд вважає, що укладена між сторонами угода є видом цивільного договору; сторони врегулювали свої відносини на свій розсуд; змістом договору є, власне ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати взяті на себе зобов’язання, що має наслідком виконання зобов’язань для кола осіб, що його підписали. При цьому суд зазначає на те, що доводи позивача щодо укладення угоди внаслідок помилки спростовується статтею 10 даної угоди, з якої слідує, що підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди та додатків до неї і, відповідно до якої учасник заявляє, що отримав усі коректно викладені пояснення від представника АВТО ПРОСТО, уважно прочитав та зрозумів угоду та усі додатки до неї, що засвідчує своїм підписом.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним, а за таких обставин і для задоволення похідних від цього вимог щодо відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 6, 203, 215, 229, 526, 626, 627, 628, 638 ЦК України, ЗУ «Про захист прав споживачів», суд –

ВИРІШИВ:

          В задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО»про захист прав споживача, визнання правочину недійсним, повернення сплачених грошових коштів та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: