ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2012 року                                                        Справа №  16/5005/16062/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

                    головуючий  – суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді –Мороз В.Ф., Науменко І.М.,

секретар судового засідання –Єрьоміна К.В.,

за участю представників сторін:

від позивача –ОСОБА_1, довіреність від 15 листопада 2010 року №1038/11.5.2

від відповідача –не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від третьої особи –не з’явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м.Київ, в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, м.Полтава

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року у справі №16/5005/16062/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Максі-Інструмент”, м.Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_2, м.Кременчук Полтавської області

про стягнення 164093,81 доларів США (еквівалент 1308155,86 грн.) та 115954,72 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року у справі №16/5005/16062/2011 (суддя Загинайко Т.В.) відмовлено в позові ПАТ “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” до ТОВ “Максі-Інструмент” про стягнення заборгованості за кредитним договором від 03 вересня 2008 року №12.11/08-СК.

При прийнятті рішення господарський суд виходив із ненастання строку достроково повернення третьою особою ОСОБА_2 та ненадання позивачем доказів належного повідомлення відповідача про невиконання третьою особою умов кредитного договору та направлення письмової вимоги по оплаті як поручителем боргових зобов’язань позичальника.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач –ПАТ “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги про стягнення основного боргу за кредитним договором від 03 вересня 2008 року №12.11/08-СК в сумі 164093 дол. США 81 цент (еквівалент в гривні 1308155,86 грн.) та боргу за комісійною винагородою в сумі 115954,72 грн.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що в результаті порушення третьої особою умов кредитного договору щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом у позичальника виникло зобов’язання з дострокового погашення кредиту, заборгованість по якому станом на 15 вересня 2011 року склала 164093,81 дол. США та 115954,72 дол. США за комісійною винагородою. Також, у зв’язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди, нараховано інфляційні, річні та пеня. Вказує про належне повідомлення відповідача про невиконання третьою особою умов кредитного договору від 03 вересня 2008 року №12.11/08-СК та вимоги дострокового погашення всієї суми кредиту відповідно до умов договору поруки.

Відповідач –“Максі-Інструмент” та третя особа –ОСОБА_2 відзиви на апеляційну скаргу не надали, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином,  своїм правом участі в судовому засіданні не скористалися, явку представників в судове засідання не забезпечили. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності відповідача та третьої особи.

В порядку ст.77 ГПК України, у зв’язку з неявкою в судове засідання відповідача та третьої особи, розгляд справи відкладався з 22 лютого 2012 року до 14 березня 2012 року.

Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 вересня 2008 року між ВАТ “ВТБ Банк”, в особі Відділення Полтавської філії ВАТ “ВТБ Банк”, правонаступником якого є позивач –ПАТ “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” ПАТ “ВТБ Банк” (кредитор) та третьою особою –ОСОБА_2 (позичальник) укладено кредитний договір №12.11/08-СК /а.с.37-42 т.1/, відповідно до умов якого кредитор, на положеннях та умовах цього договору, надає позичальнику кредит у вигляді строкового кредиту, а позичальник зобов’язується належним чином використати та повернути кредитору суму кредиту, а також сплатити проценти за користування кредитом, комісії та інші платежі згідно умов цього договору та виконати всі інші зобов’язання в порядку та строки, визначені цим договором.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2 та 1.3 кредитного договору сума та валюта кредиту –156250 доларів США; строк кредитування –по 02 вересня 2015 року (включно); цільове призначення кредиту –споживчі потреби.

Кредитор надає позичальнику кредит на умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання (п.2.1 кредитного договору).

У п.1.4 кредитного договору сторонами встановлена процентна ставка у розмірі 16% річних.

Згідно п.1.6 кредитного договору разова комісія за видачу кредиту становить 1% від суми кредиту та сплачується позичальником до надання кредиту.

Договором від 30 вересня 2009 року про внесення змін №2 до кредитного договору /а.с.30-32 т.1/ розділ 1 кредитного договору доповнено пунктом 1.9, в якому встановлено, що у разі порушення позичальником умов цього договору у термін з 30 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року, зокрема несплати/неналежної сплати платежів, передбачених графіком та/або порушення умов пунктів 6.3, 6.4 та 6.5 протягом 15-ти календарних днів, з дня необхідного для виконання відповідних умов, починаючи з 16-го календарного дня, що слідує за днем неналежного виконання умов договору, процентна ставка встановлюється на рівні, зазначеному в пункті 1.4 цього договору. При цьому позичальник підписанням цього договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього договору.

У п.1.4 кредитного договору, в редакції договору від 30 вересня 2009 року про внесення змін №2, сторонами узгоджено, що на період з 30 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 10% річних, а у п.1.5 кредитного договору, в редакції договору від 30 вересня 2009 року про внесення змін №2, встановлено, що з 30 вересня 2010 року і до кінця дії цього договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 16% річних.

Відповідно до п.п.1.10, 1.11 кредитного договору, в редакції договору від 18 жовтня 2010 року про внесення змін №3 до кредитного договору /а.с.28-29 т.1/, на період з 18 жовтня 2010 року по 17 жовтня 2011 року проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 11% річних; в період з дати закінчення дії (втрати чинності) пунктів 1.10 та 3.7 цього договору і до кінця строку дії цього договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 16% річних.

Згідно з п.п.1.9, 1.5 кредитного договору, в редакції договору від 18 жовтня 2010 року про внесення змін №3 до кредитного договору, у разі порушення позичальником умов цього договору у період з 18 жовтня 2010 року по 17 жовтня 2011 року, в частині несплати/неналежної сплати платежів, передбачених графіком протягом 15-ти календарних днів, з дня необхідного для виконання відповідних умов, починаючи з 16-го календарного дня, що слідує за днем неналежного виконання умов цього договору, дія пунктів 1.10 та 3.7 цього договору припиняється (пункти 1.10 та 3.7 цього договору втрачають чинність) без права подальшого відновлення та процентна ставка встановлюється на рівні, зазначеному в пункті 1.4 цього договору; при цьому позичальник підписанням цього договору підтверджує, що для вказаного вище застосування нової процентної ставки не вимагається підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього Договору.

Пунктом 3.1 кредитного договору, в редакції договору від 13 липня 2009 року про внесення змін №1 до кредитного договору /а.с.33-34 т.1/, встановлений спосіб погашення кредиту та процентів: щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту і сплати процентів та розрахунку вартості сукупних послуг; платежі рівними частинами (надалі –платежі) –регулярні щомісячні платежі, що направляються на погашення кредиту рівними частками і процентів за фактичну кількість днів користування кредитом; розрахунок щомісячного платежу наведено в пункті 3.8 цього договору.

Погашення кредиту та процентів  за кредитом здійснюється щомісячно згідно графіку; щомісячна сума частки основного боргу розраховується згідно формули: розмір щомісячної частки основного боргу = S/n, де S –сума кредиту, n –строк кредиту (у місяцях); проценти за місяць розраховуються згідно формули: щомісячні проценти = L*P*k/T*100, де L –залишок суми кредиту на розрахункову дату, P –розмір процентної ставки, встановленої цим Договором (у процентах річних), k –фактична кількість днів користування кредитом, T –кількість днів у році (фактична кількість днів для гривні, 360 днів –для кредитів в валюті (п.3.8 кредитного договору).

Пунктами 3.4 та 3.5 кредитного договору, у редакції договору про внесення змін від 13 липня 2009 року №1, встановлено, що проценти за користування кредитом за поточний місяць  нараховуються двічі на місяць 7-го числа та в останній робочий день кожного місяця; період, за який сплачуються проценти –з 8 числа (включно) попереднього місяця по 7 число (включно) поточного місяця; при нарахуванні процентів враховується день надання кредиту і не враховується день погашення кредиту або його частини; проценти за користування кредитом нараховуються на суму наданого кредиту за один день користування кредитом.

Відповідно до п.3.10 кредитного договору, в редакції договору від 30 вересня 2009 року про внесення змін №2 до кредитного договору, з 30 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року встановлюється період протягом якого щомісячно нараховується комісія за обслуговування кредиту, яка розраховується за формулою: K= Cума х (R1-R2)/100 х F1/F2, де К –загальна сума комісії, Сума –залишок кредиту на дату нарахування комісії, R1 –процентна ставка, яка використовувалась до надання акційних умов, R2 –процентна ставка за акційними умовами, F1 –фактична кількість днів користування умовами акційної програми в розрахунковому місяці, F2 – кількість днів у році. Кількість днів у році для кредитів в іноземній валюті –360 днів.

Договором від 18 жовтня 2010 року про внесення змін №3 до кредитного договору сторонами п.п.3.10 та 3.11 кредитного договору викладено в новій редакції, відповідно до якої з 18 жовтня 2010 року по 17 жовтня 2011 року щомісячно нараховується комісійна винагорода за обслуговування кредиту, яка розраховується за формулою: K = Cума  х (R1-R2)/100 х F1/F2, де К –загальна сума комісії, Сума –залишок кредиту на дату нарахування комісії, R1 –процентна ставка, яка використовувалась до надання акційних умов, R2 –процентна ставка за акційними умовами, F1 –фактична кількість днів користування умовами акційної програми в розрахунковому місяці, F2 –кількість днів у році. Кількість днів у році для кредитів наданих у гривні –фактична кількість днів; для кредитів в іноземній валюті –360 днів; комісійна винагорода за обслуговування кредиту згідно пункту 3.10 цього договору нараховується в день нарахування процентів за користування кредитом в гривні, за курсом НБУ на дату нарахування; комісійна винагорода акумулюється протягом строку дії (чинності) пунктів 1.10 та 3.7; комісійна винагорода за обслуговування кредиту, яка була нарахована та акумульована в період 30 вересня 2009 року по 30 вересня 2010 року та комісійна винагорода за обслуговування кредиту, яка буде нарахована згідно до пункту 3.10 та 3.11 цього договору сплачується протягом 60 місяців з 17 жовтня 2011 року, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує строк дії цього договору, рівними частинами, щомісячно згідно графіку.

Згідно із п.6.1 кредитного договору позичальник зобов’язаний повністю повернути кредитору отриманий кредит, нараховані проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку встановлені цим договором.

Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

На виконання умов кредитного договору від 03 вересня 2008 року №12.11/08-СК банк надав третій особі –позичальнику, кредитні кошти в загальному розмірі 156250 доларів США (еквівалент 757828,13 грн.), що підтверджується заявою від 03 вересня 2008 року №ТR.4146.3 на видачу готівки /а.с.43 т.1/.

Проте, третя особа ОСОБА_2 своїх зобов’язань за кредитним договором зі своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та сплати комісійної винагороди належним чином не виконав.

Враховуючи терміни оплати, зазначені у Графіку платежів відповідач також повинен був сплачувати щомісячно, до 08 травня 2011 року, до 08 червня 2011 року, до 08 липня 2011 року , до 08 серпня 2011 року , до 08 вересня 2011 року, - по 2804,41 дол. США., але, як вбачається з матеріалів справи, третьою особою у повернення кредиту сплачено лише 7616,44 грн. Сума простроченої заборгованості  складає 14022,05 дол. США.

Також, позичальник повинен був сплатити позивачу проценти за користування кредитними коштами, які згідно розрахунку становлять 63 279,88 дол. США (з 03 вересня 2008 року по 07 вересня 2011 року). Сплачено відсотків лише в сумі 48981,39 дол. США, у зв’язку з чим заборгованість по простроченим відсоткам третьої особи становить 14 298,49 дол. США.

В порушення Графіку сплат комісійної винагороди виникла заборгованість за період з 30 вересня 2010 року по 03 травня 2011 року в сумі 107323,28 грн.

Як встановлено ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктами 8.10 та 8.11 кредитного договору, у редакції договору від 18 жовтня 2010 року про внесення змін №3, встановлено право банку вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди, у випадках передбачених цим договором або чинним законодавством України, а також якщо у період з 18 жовтня 2010 року по 17 жовтня 2011 року: заборгованість по сплаті нарахованих процентів перевищує 15-ти календарних днів; банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди та/або інших можливих платежів, у разі порушення позичальником зобов’язань, що випливають/випливатимуть з умов кредитних договорів/договорів забезпечення, що укладені/будуть укладені у майбутньому між позичальником та банком, в рамках надання позичальникові кредитних коштів; банк має право вимагати від позичальника здійснити дострокове повернення кредиту протягом 30 календарних днів, з дати відправлення позичальнику відповідного повідомлення банку з вимогою дострокового повернення кредит, шляхом відправлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом доставки нарочним позичальнику за вказаною адресою з відміткою про отримання; у випадку невиконання позичальником вимоги про дострокове повернення кредиту у зазначений у повідомленні строк, наступного дня вся сума за користування кредитом визнається простроченою та банк має право здійснити заходи по примусовому стягненню цієї суми.

У зв’язку з невиконанням умов кредитного договору позивачем 28 лютого 2011 року ОСОБА_2 вручено нарочно, про що зроблена відповідна відмітка, лист-вимогу  №52/1002-02-3 /а.с.76 т.1/ про негайне виконання ним порушеного зобов’язання. Проте, третя особа залишила лист-вимогу без виконання, кредитна заборгованість сплачена не була.

В результаті порушення умов кредитного договору щодо своєчасного та у повному обсязі повернення суми кредиту, сплати процентів та комісійної винагороди, у позичальника виникло зобов’язання щодо дострокового погашення суми кредиту,  заборгованість яка станом на 15 вересня 2011 року склала: 14022,05 дол. США (еквівалент 111783,78 грн.) по простроченому кредиту, 134611,51 дол. США (еквівалент 1037122,96 грн.) по поточній заборгованості за кредитом, 14298,49 дол. США (еквівалент 113987,56 грн.) по простроченим відсоткам, 107323,28 грн. комісійної винагороди. Доказів погашення вказаної заборгованості не надано.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов’язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час  користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або  договором.

Положеннями ч.1, 3 п.9.1 кредитного договору, в редакції договору від 30 вересня 2009 року про внесення змін №2 до кредитного договору, передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов’язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов договору, позичальник зобов’язаний сплати на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє на момент прострочення від суми прострочених зобов’язань; вказана пеня розраховується по дату повного виконання всіх зобов’язань по погашенню простроченої заборгованості; при цьому пеня, яка передбачена цим пунктом, сплачується виключно в національній валюті за курсом Національного банку України на дату сплати.

Пунктами 9.4 та 9.5 кредитного договору, в редакції договору від 30 вересня 2009 року про внесення змін №2 до кредитного договору, встановлено, що пені та штрафи, які виникли до 30 вересня 2009 року не стягуються банком; пені та штрафи, які виникли з 30 вересня 2009 року застосовуються банком у відповідності до умов пункту 9.1 договору.

Враховуючи прострочення сплати позичальником платежів з погашення кредиту, сплати відсотків та сплати комісійної винагороди, пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів за період з 12 травня 2011 року по 15 вересня 2011 року складає 402,53 дол.США, пеня за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період з 12 травня 2010 року по 15 вересня 2011 року складає 571,46 дол.США, пеня за прострочку сплати комісійної винагороди складає 6152,71 грн. за період з 04 травня 2011 року по 15 вересня 2011 року.

Наведені позивачем розрахунки пені, річних та інфляційних /а.с.91-99 т.1/ судова колегія вважає вірними.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув  суму  позики,  він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

Як встановлено ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаними обставинами позивачем правомірно нараховані 3% річні за порушення строку повернення кредиту  за період з 12 травня 2011 року по 15 вересня 2011 року у розмірі 77,90 дол. США та за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом за період 12 травня 2010 року по 15 вересня 2011 року у розмірі 109,87 дол. США, а також 3 % річних за порушення строків сплати комісійної винагороди за період з 04 травня 2011 року по 15 вересня 2011 року у розмірі 1190,85 грн. і інфляційні за комісійною винагородою у розмірі 1287,88 грн. за травень –липень 2011 року.

Відповідно до п.1.8 кредитного договору у відповідності з чинним законодавством України виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором забезпечується в тому числі і порукою Товариства з обмеженою відповідальністю “Максі-Інструмент” в особі директора ОСОБА_2

03 вересня 2008 року між позивачем (банк) та відповідачем –ТОВ “Максі-Інструмент” (поручитель) укладено договір поруки №12.11/08-ДП2, відповідно до умов якого сторони договору встановлюють, що поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов’язання перед банком відповідати по борговим зобов’язанням боржника –ОСОБА_2, які виникають з умов кредитного договору від 03 вересня 2008 року №12.11/08СК, а саме повернути кредит в розмірі 156250 доларів США, сплати процентів за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі.

Згідно ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

За умовами п.2.1 договору поруки сторони договору визначають, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов’язань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком у повному обсязі боргових зобов’язань боржника по кредитному договору, включаючи повернення суми кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісійної винагороди, неустойки (пені, штрафу) та відшкодування збитків, пов’язаних з неналежним виконанням зобов’язань боржником.

Відповідно до п.2.6 договору поруки поручитель приймає на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником зобов’язань перед банком за кредитним договором здійснити виконання боргових зобов’язань в обсязі, заявленому банком в письмовій вимозі, протягом 5-ти банківських днів з дати направлення відповідної письмової вимоги банку; таке виконання здійснюється поручителем шляхом перерахування відповідної суми на рахунок, зазначений банком.

Згідно п.4.1 договору поруки при прострочені виконання своїх зобов’язань, як вони визначені в пункті 2.6 цього договору, поручитель зобов’язаний виплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення, за кожний день прострочення.

Статтею 554 ЦК встановлено, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Положеннями п.8.12 кредитного договору, у редакції договору про внесення змін від 30 вересня 2009 року №2 до кредитного договору від 03 вересня 2008 року №12.11/08-СК, у разі відмови позичальника щодо дострокового погашення кредиту при настанні випадків, передбачених пунктами 8.10 та 8.11 банк має право здійснити будь-які дії, направлені на виконання зобов’язань позичальника за цим договором, в тому числі звернути стягнення на заставлене майно за договорами забезпечення будь-яким способом, в тому числі на підставі виконавчого напису нотаріуса та/або отримати відшкодування з майна позичальника та/або звернутись поручителів/майнових поручителів та/або звернутись до колекторського агентства відповідно до вимог чинного законодавства України та умов договорів забезпечення.

18 березня 2011 року позивачем направлено на адресу відповідача лист-вимогу №72/1001-04-2 /а.с.77 т.1/, згідно якого позивач вимагав виконати порушене ОСОБА_2 зобов’язання за кредитним договором та повністю повернути всю суму кредиту, а також сплатити штрафні санкції протягом п’ятнадцяти днів від дати одержання цієї заяви.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог банку, господарський суд, з посиланням на п.2 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою КМУ від 05 лютого 2009 року № 270, зазначив про ненадання позивачем розрахункового документу, який би підтверджував надсилання відповідачу листа-вимоги від 18 березня 2011 року №72/1001-04-2, у зв’язку з чим судом відзначено, що у відповідача не виникло зобов’язання по оплаті боргових зобов’язань третьої особи.  

Із наведеним висновком господарського суду першої інстанції погодитись не можна.

Як вбачається із матеріалів справи, лист-вимога від 18 березня 2011 року №72/1001-04-2 направлено банком відповідачу ТОВ “Максі-Інструмент” з рекомендованим повідомленням 18 березня 2011 року, відправлення повернуто банку з відміткою відділення зв’язку про неможливість вручення через те, що адресат за зазначеною адресою не розшуканий. Надані позивачем документи /а.с.27, 77-78 т.1, 12-14 т.2/ є належними доказами направлення банком поручителю письмової вимоги відповідно до п.2.6 договору поруки.

Крім цього, як встановлено п.2.8 договору поруки від 03 вересня 2008 року №12.11/08-ДП2, вимога банку вважається отриманою поручителем, якщо банк надіслав її поштою за адресою поручителя, вказаного в цьому договорі.

З урахуванням вищенаведеного судова колегія вважає, що позовні вимоги ПАТ “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” про стягнення з відповідача ТОВ “Максі-Інструмент” заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Рішення ж господарського суду, у зв’язку з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинами справи, неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову.

Господарські витрати у справі підлягають покладенню на відповідача.

Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 січня 2012 року у справі № 16/5005/16062/2011 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Максі-Інструмент” на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” 14022,05 доларів США (еквівалент 111783,78 грн.) –простроченої заборгованості за кредитом, 134611,51 доларів США (еквівалент 1037122,96 грн.) –поточної заборгованості за кредитом, 77,90 доларів США (еквівалент 621,02 грн.) –3% річних, нарахованих за порушення строку повернення кредиту, 402,53 доларів США (еквівалент 3208,97 грн.) –пені за порушення строків повернення кредиту, 14298,49 доларів США (еквівалент 113987,56 грн.) –прострочених відсотків, 109,87 доларів США (еквівалент 875,88 грн.) –3% річних, нарахованих за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, 571,46 доларів США (еквівалент 4555,68 грн.) –пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, заборгованість за комісійною винагородою у розмірі 107323,28 грн., 1190,85 грн. –3% річних, нарахованих за порушення строків сплати комісійної винагороди, 1287,88 грн. –інфляційних втрат за комісійною винагородою, 6152,71 грн. –пені за прострочку сплати комісійної винагороди.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Максі-Інструмент” на користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” в особі Відділення “Полтавська регіональна дирекція” Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк” судові витрати у розмірі 28506,20 грн., витрати на подання апеляційної скарги в сумі 14253,10 грн.

Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Головуючий                                                                                                  О.В.Голяшкін

Судді                                                                                                         В.Ф.Мороз

                                                                                                              І.М.Науменко