Справа №2-572/2007р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2007 року

Богуславський районний суд Київської області в складі.

головуючого судді                    Тітова М.Б.

при секретарі                            Ведмеденко І.В.

з участю позивача                     ОСОБА_1

відповідача                               ОСОБА_2

представника відповідача        ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Богуславі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1. просить суд стягнути із відповідача ОСОБА_2 10070 гривень боргу за договором позики та судові витрати по справі, посилаючись на те, що 15 листопада 2004 року відповідач позичив у нього зазначену суму грошей, про що дав письмову розписку, в якій зобов'язувався повернути гроші у строк до 01.04.2005 року. Свого зобов'язання повернути борг у визначений в розписці строк відповідач не виконав. На пропозиції повернути борг відповідач ОСОБА_2. не реагує і ухиляється від виконання свого зобов'язання, в зв'язку з чим він вимушений звернутись до

суду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав і пояснив, що гроші в сумі 1900 доларів США, що відповідало на той час в національній валюті 10070 гривень, відповідачу позичив він 15 листопада 2004 року. Розписку відповідач писав добровільно і власноручно. Зобов'язувався повернути борг в сумі 10070 гривень до 1 квітня 2005 року. Свого зобов'язання відповідач не виконав.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав частково і пояснив, що в червні 2007 року він повернув позивачу 1000 доларів США. Гроші позивачу привозив зі своїм батьком ОСОБА_4. та ОСОБА_5. Ніякого документа про часткове повернення боргу позивач йому не дав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази вважає за необхідне позов задовольнити виходячи з наступних підстав.

З розписки, складеної відповідачем ОСОБА_2. 15 листопада 2004 року вбачається, що він позичив у ОСОБА_1 1900 доларів США, що відповідало на той час в національній валюті 10070 гривень. Зобов'язувався повернути борг в сумі 10070 гривень до 1 квітня 2005 року. Факт написання розписки відповідач визнав.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Позивач ОСОБА_1 надав суду розписку позичальника, в якій зазначена сума позики 10070 гривень та умови її повернення до 1 квітня 2005 року.

Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні пояснив, що частину боргу в сумі 1000 доларів США він повернув позивачу в червні 2007 року. Ці його покази підтвердили свідки ОСОБА_5, ОСОБА_4., ОСОБА_6

2

Відповідно до ст. 1051 ЦК України рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором в тому випадку, коли договір позики має бути укладений в письмовій формі.

За змістом СТ.545 ЦК України на підтвердження виконання зобов'язання у боржника має бути в наявності борговий документ, або розписка про прийняття виконання зобов'язання, яку кредитор повинен видати на вимогу боржника.

Виходячи з зазначених вимог закону, суд вважає, що пояснення відповідача та вищевказаних свідків про повернення грошей позивачу в сумі 1000 доларів СІЛА не можуть бути прийняті уваги, поскільки відповідно до ст. 545 ЦК України це є недопустимим, так як відсутні письмові докази, які б підтверджували факт повернення грошових сум позикодавцеві.

Тому за вказаних обставин є всі підстави для задоволення позову.

Підлягають стягненню із відповідача на користь позивача судові витрати по справі в сумі ЗО гривень за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи.

Судові витрати в сумі 106 гривень за оплату юридичної допомоги адвоката не підлягають стягненню, поскільки позивач не надав суду угоди про надання правової допомоги із зазначенням обгрунтування розміру правової допомоги.

Керуючись ст.ст. 10, 11,88, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.545, 1046, 1047, 1049, 1051 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10070 (десять тисяч сімдесят) гривень боргу за договором позики та судові витрати по справі в сумі 30 гривень.

Звільнити ОСОБА_2. від сплати судового збору (державного мита) відповідно до ст. 4 пі 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч4 ст.295 ЦПК України.