Справа № 2-а-156/11

Центральний районний суд м. Миколаєва

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2011

Центральний районний суд міста Миколаєва

У складі : головуючого - судді Алєйнікова В.О.

при секретарі Парнак М.Ю.

розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом

позивача ОСОБА_1

до

відповідача Адміністрація Центрального району виконавчого комітету Миколаївської міської ради,

суть позову про оспорювання постанови № 882 від 28.07.2010 року, -

В с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про оспорювання постанови № 882 від 28.07.2010 року, якою він був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. на підставі статті 152 КУпАП за відмову укласти договір на вивіз твердих побутових відходів.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та пояснив, що його довіритель - ОСОБА_1 - постійно проживає у приватному секторі; протягом тривалого часу обргінзовує вивезення твердих побутових відходів самостійно та не потребує укладення договору; вимоги ж до його про улкдання такого договору вважає непарвомірними.

Відповідач у судове засідання свого представника не надіслав, про час та місце розгляду справи сповіщався належним чином, про причини неявки представника суд не повідомив.

Зважаючи про те, що у справі є наявними достатні докази для її розгляду по суті, та немає необхідності в особистих поясненнях сторін для прийняття рішення по суті, суд ухвалив про розгляд справи за їх відсутності.

Після вислуховування позивача та перевірки матеріалів справи суд дійшов такого.

Оскаржуваною постановою встановлено, що позивач станом на 28 липня 2010 року всупереч вимог "Правил благоустрою, санітарного утримання територій, забезпечення чистоти і порядку в місті Миколаєві", затверджених рішенням Миколаївської Міської Ради від 19 квітня 2007 року, не уклав договір на вивезення твердих побутових відходів та від укладання такого договору відмовляється.

Такі дії позивача кваліфіковані за статтею 152 КУпАП та за їх вчинення на позивача накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.

При перевірці цієї постанови суд виходе з вимог частини 3 статті 2 КАС України, відповідно до якої перевіряє лише, чи винесена вона:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В зв'язку із цим суд відзначає, що доказів протилежного позивачем не наведено та суду не надано.

Натомість з матеріалів справи вбачається, що при винесенні оскаржуваної постанови відповідач:

· діяв у межах наданих йому повноважень щодо фіксації порушень правил дорожнього руху та притягнення винних до адміністративної відповідальності.

· діяв обґрунтовано. Так, відповідач у межах його компетенції встановив факт порушення правил дорожнього руху; цей факт ані позивач у своєму позові, ані його представник - у суді - не заперечував .

Самі ж по собі пояснення позивача під час розгляду справи у суді не можуть бути покладені в основу рішення по суті справи, адже обов`язок укладання договору є прямо встановленим у згаданому рішенні Миколаївської Міської Ради, що було прийняте від імені всієї громади у встановленому порядку.

При прийнятті рішення суд враховуе такж, що пунктом 9 додатку № 1 до цього рішення прямо передбачена відпвоідальність за відмову від укладання договору.

До того ж, відповідач інших вимог діючого законодавства не порушував та кваліфікував дії позивача вірно та обрав йому вид та міру адміністративного стягнення в межах санкції, що передбачена відповідною статтею КУпАП.

Отже, підстави для задоволення позову є відсутніми.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 158-163 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову - відмовити. .

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДЯ =АЛЄЙНІКОВ В.О.=