Справа № 2 - 3621/2007 року

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

16 липня 2007 року Малиновський районний суд м. Одеси

у складі головуючого: судді Лічмана Л.Г.

при секретарі - Викової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

Лілії Олександрівни про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд розірвати шлюб з відповідачкою в зв'язку з тим, що подальше сумісне проживання та збереження шлюбу між ними неможливе. Причиною припинення сімейних відносин позивач вказує те, що за період спільного проживання між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. виникали сварки, взаємна недовіра, відсутність взаєморозуміння, несумісність характерів, різні погляди на життя, подружня невірність відповідачки, на лаштування доньки на вороже ставлення до позивача, та як наслідок втрата почуття любові та взаємоповаги. З червня 2006 року позивач з відповідачкою не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер. Примирення між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. не можливе.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_2. позов визнала.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що сторони зареєстрували шлюб 19 грудня 1998 року в першому відділі реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 669. Від шлюбу мають неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.

Спору про розділ майна придбаного позивачем з відповідачкою в період шлюбу, на теперішній час не виникло.

Причиною припинення сімейних відносин позивач вказує те, що за період спільного проживання між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. виникали сварки, взаємна недовіра, відсутність взаєморозуміння, несумісність характерів, різні погляди на життя, подружня невірність відповідачки, на лаштування доньки на вороже ставлення до позивача, та як наслідок втрата почуття любові та взаємоповаги. З червня 2006 року позивач з відповідачкою

не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, шлюб носить формальний характер. Примирення між ОСОБА_1. і ОСОБА_2. не можливе.

На примирення сторони не згодні, обґрунтовуючи це тим, що відновлення родини є неможливим. При дослідженні судом фактичних взаємин між сторонами і дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їхнім інтересам.

Згідно ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечать інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

При вказаних обставинах суд вважає за необхідне розірвати шлюб.

Витрати по оплаті держмита при оформленні реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС суд вважає за необхідне покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст. ст. 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, СУД-

ВИРІШИВ:

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 зареєстрований 19 грудня 1998 року в першому відділі реєстрації актів цивільного стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси, актовий запис № 669 - розірвати.

При видачі свідоцтва про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 держмито в сумі 17 гривень, ОСОБА_2 від сплати держмита звільнити.

На рішення суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо заява про апеляційне оскарження була подана, але апеляційна скарга не була подана у двадцятиденний строк після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.