ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82
_________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
"16" червня 2006 р. Справа №10/143-НА
за позовом Ярмолинецького районного споживчого товариства смт. Ярмолинці
до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі смт. Ярмолинці
про скасування рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі № 00002423300/0 від 06.03.2006р. в частині застосування фінансової санкції в сумі 46622,50 грн.
Суддя Виноградова В.В. Секретар судового засідання Щесняк О.А.
Представники сторін:
позивача Хворостовський В.О. – за довіреністю від 01.01.2006р.
відповідача Польовий В.А. –за довіреністю №45/9/10-029 від 18.01.2006р.
Іжевський С.В. – за дорученням №900/10-029 від 13.06.2006р.( в засіданні 14.06.2006р.)
Постанова виноситься 16.06.2006р.. так як в судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.
Суть спору:
Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить суд скасувати прийняте ДПІ у Ярмолинецькому районі рішення №0000242300/0 від 06.03.2006р. в частині застосування 47626,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій в розмірі, прийнятого згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на підставі акта перевірки № 40/231/01773307 від 06.03.2006р., за порушення п.1, 2 ст.3 Закону України “ Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме за реалізацію цукру за готівку через касу підприємства без проведення через реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.
В обґрунтування вимог вказує на те, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог вказаного Закону, оскільки позивач здійснював реалізацію цукру на суму 9324,50 грн. шляхом виїзної торгівлі, яка проводилась за розпорядженням голови правління Ярмолинецького РайСТ №13 від 22.08.2005р. При цьому, продаж цукру проводився на підставі накладних, які виписувались на кожного покупця, на отримання грошових коштів від покупців цукру виписувались прибуткові касові ордери, коринці квитанцій яких були видані покупцям. Звертає увагу на те, що кошти за реалізований цукор відображені в касовій книзі РайСТ, а на суму реалізації цукру було нараховано та сплачено 3380 грн. податку до бюджету.
В додаткових письмових поясненнях від 01.06.2006р., посилаючись на п.п. 1, 5 ст.3, ст. 10 вищевказаного Закону та Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (затверджено Постановою Кабміну України №1336 від 23.08.2000р.) вказує на те, що відповідно до п. 2 даного переліку, яким встановлено, що розрахункові операції без застосування РРО з використанням книжок та книг обліку розрахункових операцій дозволяється проводити у випадку, коли роздрібна торгівля здійснюється через засоби пересувної торгівельної мережі (автомагазин, авторозвозки, інше), що розташовані за межами стаціонарних приміщень, позивач реалізовував цукор без застосування РРО.
В письмових поясненнях від 14.06.2006р. стверджує, що позивач дійсно реалізовував цукор шляхом виїзної торгівлі, проте розрахункових книжок та книги обліку розрахункових операцій при цьому не використовував, вказує на те, що у даному випадку передбачена відповідальність згідно п.3 ст.17 вказаного Закону у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тому вважає, що податковим органом неправомірно було застосовано штрафні санкції згідно п.1 ст.17 вказаного Закону, яким встановлено, що штрафні санкції в п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність, а саме суми виручених коштів сумі проданих товарів, оскільки під час перевірки такої невідповідності відповідачем не було виявлено.
В підтвердження своїх позовних вимог надав оспорюване рішення, розпорядження голови правління РайСТ на проведення виїзної перевірки, дозволи на здійснення виїзної торгівлі, накладні, прибуткові касові ордера, письмові пояснення осіб, що здійснювали продаж цукру та його купівлю.
Повноважним представником позивача в судовому засіданні заявлено клопотання про уточнення позовних вимог, в зв’язку з допущеною технічною опискою, просить суд скасувати рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі № 0000242300/0 від 16.03.2006р. в частині застосування фінансової санкції в сумі 46622,50 грн. Дане клопотання задоволене судом.
Відповідач проти адміністративного позову заперечує, посилаючись на те, що ДПІ у Ярмолинецькому районі була проведена комплексна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої було встановлено факти проведення розрахунків готівковими коштами через касу підприємства без застосування РРО, що є порушенням вимог п.1,п.2 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Посилається на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій згідно п.1ст.17 Закону України, оскільки вп.1,2 ст.3 вказаного Закону передбачено обов’язок суб’єкта підприємницької діяльності при проведенні розрахункових операцій через зареєстровані, опломбовані у встановленому законом порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджує виконання розрахункової операції.
Вважає, що відпуск цукру здійснювався через касу підприємства.
Вважає, що вимоги позивача про скасування оспорюваного рішення в частині застосування фінансових санкцій в розмірі 46622,50 грн. є безпідставними і не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне.
Працівниками Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі проведено комплексну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового законодавства Ярмолинецьким районним споживчим товариством за період з 01.04.2004р. по 31.12.2005р., про що складено акт перевірки № 40.231.01773307 від 06.03.2006р.
Крім іншого, в акті перевірки зафіксовано (п.3.3.), що Ярмолинецьким РСТ, в порушення п.1 п.2 ст. 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг”(надалі Закону), реалізовано за готівку через касу підприємства без проведення через зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів , товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва на суму 9674,50 грн., в тому числі 19.07.2005р. –будматеріалів на суму 350 грн., 24.08.2005р. - цукру на суму 8491,50 грн., 25.08.2005р. –цукру на суму 333 грн., 26.08.2005р.- цукру на суму 166,50 грн., 28.08.2005р. –цукру на суму 166, 50 грн., 30.08.2005р. –цукру на суму 167 грн. Зазначено, що відповідно до ч. 1 ст.17 Закону №1776 за дане порушення передбачена фінансова санкція в п’ятикратному розмірі проведеної реалізації.
На підставі даного акту перевірки, згідно з ч. 1 ст.17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм готівкового обігу” №436/95 ДПІ у Ярмолинецькому районі прийнято рішення № 0000242300/0 від 16.03.2006р. про застосування штрафних санкцій в розмірі 48897,50 грн.
Позивач, не погоджуючись з висновками податкового органу, просить суд скасувати рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі № 0000242300/0 від 16.03.2006р. в частині застосування 46622,50 грн. штрафних санкцій відповідно до п.1 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за порушення п.1 п.2 ст.3 за продаж цукру при виїзній торгівлі.
Досліджуючи надані сторонами докази, наведені представниками сторін міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом приймається до уваги наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265 (із змінами та доповненнями) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Нормами ст.3 Закону встановлено обов’язки суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та /або в безготівковій формі при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції ( п.п.1,2 даної статті).
Крім того, відповідно до п.5 ст. 3 Закону визначено, що у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані проводити розрахунки із використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення.
Статтею 10 Закону передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 N 1336 "Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) (далі - постанова N 1336) затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
Пунктом 2 постанови N1336 встановлено граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим для деяких форм та умов проведення діяльності, визначених у пунктах 2, 3, 5, 6, 13, 14, 16, 17, 22, 23, 27 Переліку. Цей розмір становить 200 тис. гривень.
Відповідно до листа ДПА України від 21.12.2004 N 11583/6/232119 ”Стосовно порядку проведення розрахункових операцій з використанням реєстратора розрахункових операцій” встановлений постановою N 1336 граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), у разі перевищення якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, поширюється не на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, а лише на форми та умови проведення діяльності, визначені у Переліку.
Відповідно до п. 2 Переліку дозволено проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій при роздрібній торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі , що розташовані за межами стаціонарних приміщень.
Як вбачається з матеріалів справи, правлінням Ярмолинецького РайСТ 22 серпня 2005р. прийнято розпорядженням №13 про організацію виїзної торгівлі по продажу цукру населенню району. На підставі даного розпорядження видано дозволи - накладні на право здійснення виїзної (виносної) торгівлі торговельному підприємству складу Ярмолинецького РайСТ від 24.07.2005р., 25.08.2005р., 26.08.2005р., 28.08.2005р., 30.08.2005р. Продаж цукру населенню здійснювався на підставі накладних, які виписувалися на ім’я кожного покупця, при отриманні грошових коштів від покупців виписувалися прибуткові касові ордери. Отримані від покупців кошти відображені позивачем в касовій книзі РайСТ. Відповідно до вищевказаних документів позивачем було реалізовано населенню цукру на загальну суму 9324,50 грн. в тому числі 24.08.2005р.- на суму 8491,50 грн., 25.08.2005р. –на суму 333 грн., 26.08.2005р.- на суму 166,50 грн., 28.08.2005р. –166, 50 грн., 30.08.2005р. –167 грн., що не заперечується сторонами. Реалізація цукру здійснювалась за межами стаціонарних приміщень, що підтверджується дозволами –накладними на виїзну торгівлю, письмовими поясненнями працівників позивача, які здійснювали відпуск цукру та поясненнями покупців.
Крім того, реалізація цукру шляхом виїзної торгівлі здійснювалась з відома Ярмолинецької районної ради та районної державної адміністрації, що підтверджується довідкою № 191 від 15.06.2006р.
Податковим органом за результатами перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено п.п. 1,2 ст.3 Закону, а саме реалізовано за готівку через касу підприємства без проведення через зареєстрований у встановленому порядку реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, товарно-матеріальних цінностей не власного виробництва та застосовано штрафну санкцію відповідно до п.1 ст. 17 Закону.
Проте, відповідачем не взято до уваги положення ст.10 Закону та Постанови N 1336, якими визначено окремі форм та умови проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Тобто, при роздрібній торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі, що розташовані за межами стаціонарних приміщень позивачу надано право проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій .
Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив реалізацію цукру без використання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій.
Законодавець за вказане порушення передбачає відповідальність, встановлену п. 3 ст. 17 Закону.
Однак податковим органом застосовано штрафну санкцію відповідно до п. 1 ст. 17 Закону.
Враховуючи надані докази, суд вважає, що застосована згідно оспорюваного рішення штрафна санкція не відповідає фактичному порушенню, яке вчинене позивачем.
Відповідно до п.1 ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
З аналізу даної норми вбачається, що відповідальність в даному випадку наступає у випадку виявлення невідповідності вартості проданих товарів сумі виручених грошових коштів отриманих від покупців .
Проте, як свідчать матеріали справи невідповідності вартості товарів податковим органом не встановлена.
Відповідно, визначення позивачу спірним рішенням штрафних санкцій в сумі 46622,50 грн. відповідно до п. 1 ст. 17 Закону, є безпідставною.
З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи ст.71 КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов Ярмолинецького районного споживчого товариства смт. Ярмолинці до Державної податкової інспекції у Ярмолинецькому районі про скасування рішення ДПІ у Ярмолинецькому районі №000024233000 від 06.03.2006р. в частині застосування фінансової санкції в сумі 46622,50 грн. задоволити.
Скасувати прийняте ДПІ у Ярмолинецькому районі рішення № 000024233000 від 06.03.2006р. в частині застосування фінансової санкції в сумі 46622,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Ярмолинецького районного споживчого товариства смт. Ярмолинці, вул.Щорса,18 (код 21316894) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Виноградова
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.