Судове рішення #21610404

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

21.03.2012 р.           справа №18/206/2011



Головуючого:Бойко І.А.   

суддів:Зубченко І.В.

Мартюхіної Н.О.

при секретарі судового засідання: Лебеденко В.В.

за участю  представників сторін:

від позивача:ОСОБА_1 –довіреність № 722 від 12.12.2011 р.

від відповідача:Супрун С.М. –керівник (довідка з ЄДРПОУ № 50593)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства  з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"  м. Луганськ

на рішення

господарського суду Луганської області

від11.01.2012 року

у справі№18/206/2011                                            

за позовом:Товариства  з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"  м. Луганськ

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд" м. Луганськ

простягнення 20538грн.02коп.


                            

   ВСТАНОВИВ:

         У листопаді 2011 року  Товариство  з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"   м. Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-будівельний трест "Луганськпромбуд" м. Луганськ про стягнення вартості безпідставно одержаних послуг водопостачання та водовідведення за період з січня по жовтень 2011 року в сумі 20538,02грн.

         Рішенням господарського суду Луганської області від 11.01.2012 року по справі  №18/206/2011 (суддя Корнієнко В.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

        Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від              11.01.2012 року у справі №18/206/2011  позивач, Товариство  з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"  м. Луганськ, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить  скасувати  вищенаведене рішення суду, як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин справи. Заявник апеляційної скарги просить прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.  

Ухвалою від 12.03.2012 року Донецьким апеляційним господарським судом було відновлено строк на апеляційне оскарження та порушено апеляційне провадження.

Представник позивача (скаржника) у судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода»залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2012 р. –без змін.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги  і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення не підлягає скасуванню з підстав, викладених у постанові.  

Як вбачається із матеріалів справи позивачем заявлено позов на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України про стягнення з відповідача вартості безпідставно одержаних останнім послуг водопостачання та водовідведення в період січень –жовтень 2011 року в сумі 20538,02 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач послався на те, що у вказаний спірний період ним було надано відповідачу послуги водопостачання та водовідведення, про що, на його думку, свідчать груп-рахунки на суму 20538,02 грн.

Позивач стверджує про те, що оскільки договір на водопостачання та водовідведення з відповідачем не укладався, тому, ці послуги відповідач одержав безпідставно.

Зазначені послуги відповідачем оплачені не були.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 387 Цивільного кодексу України власник  має право  витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого без підстави, встановленої  законом, договором тощо.  

Відповідно до статей   1212  та 1213 ЦК України  особа, яка набула  майно або зберегла  його у себе  за рахунок іншої  особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути  потерпілому  це майно . Особа  зобов’язана  повернути  майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом  відпала.

Положення  цієї глави застосовуються  незалежно  від того, чи  безпідставне  набуття або збереження  майна  було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи  наслідком  події.

Положення цієї глави застосовуються  також до вимог про:  повернення  виконаного за недійсним правочином;  витребування майна  власником із чужого  незаконного володіння; повернення  виконаного  однією  із сторін у зобов’язані;  відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок  іншої особи.

Набувач зобов’язаний повернути  потерпілому  безпідставно  набуте майно  в натурі.

У разі  неможливості повернути  в натурі  потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується  його вартість, яка визначається  на момент розгляду судом  справи про повернення майна.

Таким чином позовні вимоги обґрунтовані гл.83 ЦК України, та полягають у тому, що позивач  надав послуги з водопостачання та водовідведення, а відповідач прийняв та спожив їх.

В той же час факт постачання позивачем води відповідачу та факт її споживання відповідачем належним чином не доведено.

Матеріали справи не містять доказів в підтвердження фактичного надання послуг відповідачу.

Факт надання послуг позивачем підтверджується лише груп-рахунками, які складені позивачем в односторонньому порядку, відповідачем не підписані, тому не можуть вважатись доказом надання послуг позивачем та отримання їх відповідачем.

Належним чином не обґрунтовано та не доведено зазначену у груп-рахунках кількість води, поставленої відповідачу, та кількість прийнятих стоків.

До матеріалів справи не додано доказів, які б свідчили, яким саме чином визначено кількість води та стоків, про які йдеться у груп-рахунках.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що посилання позивача на приписи ст. 1212-1213 Цивільного кодексу України є необґрунтованими, оскільки відсутні належні та допустимі докази передачі та отримання послуг за спірний період.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Доводи апеляційної скарги судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки є безпідставними та висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2012 року у справі №18/206/2011 є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги до суду покладаються на позивача.

Керуючись статями  43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

         Апеляційну скаргу  Товариства  з обмеженою відповідальністю "Луганськвода"            м. Луганськ на рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2012 року у справі №18/206/2011  –залишити  без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 11.01.2012 року у справі №18/206/2011 –залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.


Головуючий          І.А.Бойко

Судді:                                                                                                       І.В.Зубченко

          Н.О.Мартюхіна

          














                                                                                                                                                                   Надруковано: 4 прим.

          1- позивачу

          1- відповідачу

                                                                                                                                                                   1- у справу

          1 -ДАГС

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація