ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.03.2012 року                                                    Справа №  20/5005/16768/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів:  Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

за участю представників:

позивача: не явився

               відповідачів: 1. ОСОБА_1-предс., дов. №17 від 13.03.2012р.;

                                        2. Не явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв-Ойл»(м. Дніпропетровськ) на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2012р. у справі  №20/5005/16768/2011

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв-Ойл»(м. Дніпропетровськ)

до: 1. Дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор»(м. Чернівці) відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»

  2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Автодорсервіс»(м. Дніпропетровськ)

               про: стягнення 1250650,96 грн. заборгованості і збитків за кредитним договором (ухвала про направлення справи за підсудністю)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року по справі №20/5005/16768/2011 (суддя Пархоменко Н.В.) було вирішено направити справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв-Ойл»(м. Дніпропетровськ) до дочірнього підприємства «Чернівецький облавтодор» (м. Чернівці) відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»і товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційне підприємство «Автодорсервіс»(м. Дніпропетровськ) про стягнення 1250650,96 грн. заборгованості і збитків за кредитним договором за підсудністю до господарського суду Чернівецької області на підставі ст.ст. 15, 17 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Резерв-Ойл»(м. Дніпропетровськ) –позивач, подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2012 року по справі №20/5005/16768/2011 посилаючись на частини 1 і 3 ст. 17 ГПК України. Скаржник вважає, що справа слухалася по-суті, що взагалі унеможливлює направлення її за підсудність після початку її розгляду. Крім того, скаржник посилається на ч.3 ст.17 ГПК України, яка забороняє направлення справи за підсудністю навіть у випадку її зміни, яка відбулася в процесі розгляду справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить його заява про ознайомлення з матеріалами справи і відмітка на обкладинці справи про ознайомлення представника позивача з матеріалами справи, у тому числі з ухвалою про призначення справи до розгляду в судовому засіданні.

Представник відповідача-2 у судове засідання не явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №94013203). Беручи до уваги, що сторони у судове засідання не викликалися і були попереджені про наслідки неявки в судове засідання, матеріали справи є достатніми для перегляду ухвали суду по суті, справа переглядалася без участі представників позивача і відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

Відповідач-1 –дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор»(м. Чернівці) відкритого акціонерного товариства «Державної акціонерної компанії «Автомобільні дороги України»у відзиві на апеляційну скаргу і представник відповідача-1 у судовому засіданні в обґрунтування своїх заперечень пояснив, що позивач звернувся із вимогами щодо солідарного стягнення з відповідачів –боржника і поручителя. Згодом позивач уточнив свої позовні вимоги та просив стягнути грошові кошти тільки з ДП «Чернівецький облавтодор», чим підтвердив факт припинення поруки і відсутність претензій до відповідача-2. За ст.15 ГПК справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача. Оскільки відповідач знаходиться у Чернівецькій області, то справа підсудна господарському суду Чернівецької області. Крім того, порука припинила свою дію на момент звернення до суду. Ця обставина замовчувалася позивачем, що виключає застосування ч.3 ст.17 ГПК України як підставу розгляду справи у господарському суді Дніпропетровської області.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представника відповідача-1, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 16.02.2012 року за клопотанням відповідача-1 господарський суд Дніпропетровської області прийняв ухвалу, якою ухвалив направити справу №20/5005/16768/2011 за встановленою підсудністю до господарського суду Чернівецької області на підставі ст.15 і ст.17 ГПК України. В обґрунтування ухвали суд послався на те, що в результаті поданого позивачем уточнення до позовних вимог від 16.01.2012 року, вимоги стали стосуватися тільки одного відповідача –ДП «Чернівецький облавтодор»і територіальна підсудність справи змінилася. Суд також зазначив, що позивач штучно змінив підсудність, залучивши до участі у справі поручителя, до якого не має позовних вимог.

Дана справа за зазначеним позовом повинна розглядатися у відповідності до вимог ч. 1 ст. 15 ГПК України, за місцезнаходженням відповідача, а саме господарським судом Чернівецької області, оскільки ДП «Чернівецький облавтодор» знаходиться в м. Чернівці.

Перевіряючи фактичні обставини справи колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв-Ойл»підлягає задоволенню з огляду на наступне:

відповідно до ч.1 ст.15 ГПК України, справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

З частини 3 ст. 510 ЦК України випливає, що якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

З матеріалів справи вбачається, що за договором поставки товару №22/06-2009-з позивач прийняв на себе зобов’язання поставити, а відповідач –сплатити грошові кошти за поставлену продукцію (промислове паливо). В якості гарантії перед позивачем за виконання зазначеного договору відповідачем-1 між позивачем і відповідачем-2 був укладений договір поручительства, за умовами якого відповідач-2 поручається перед позивачем за належне виконання зобов’язань відповідачем-1 за договором поставки від 22.06.2009 року №22/06-2009-з та несе солідарну відповідальність.

За ч.2 ст.553 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником і у випадку порушення зобов’язання останнім, боржник і поручитель відповідають як солідарні боржники (ст.554 ЦК України).

Користуючись своїм правом солідарного стягнення коштів з боржника і поручителя, один з яких розташований на території м. Дніпропетровська позивач звернувся з позовом до господарського суду Дніпропетровської області, тобто в порядку територіальної підсудності, встановленою ст.15 ГПК України.

В силу ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

У даному випадку зміна підсудності відбулася в період розгляду справи.

Відповідно до ч.3 ст.17 ГПК України справа, прийнята господарським судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута по суті і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому господарському суду.

Місцевий господарський суд при прийнятті оспорюваної ухвали без відповідних обґрунтувань та доказів зазначив, що позивач штучно змінив територіальну підсудність справи, за наявності у матеріалах справи договорів поставки и поручительства. Отже, суд зазначеною ухвалою обмежив право особи на звернення до належного суду.

За таких обставин ухвала місцевого господарського суду про направлення справи за підсудністю підлягає скасуванню, а справа –направленню до господарського суду Дніпропетровської області для її розгляду по суті з урахуванням вимог ч.1 ст.20 ГПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 15, 17, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Резерв-Ойл»(м. Дніпропетровськ) задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16 лютого 2012 року по справі №20/5005/16768/2011 про направлення справи за підсудністю до господарського суду Чернівецької області скасувати.

Справу №20/5005/16768/2011 направити до господарського суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.

Головуючий                                                                                         О.С.Євстигнеєв

Судді:                                                                                                     Л.О.Лотоцька

                                                                                                                                Р.М. Бахмат

(постанова виготовлена в повному обсязі 19.03.2012 року)