Справа № 1614/866/12
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 березня 2012 року
Кременчуцький районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Степаненка Ю.І.,
за участю секретаря Левицької І.П.,
представника заявника по довіреності Мельніченко Ж.А.,
старшого державного виконавця відділу ДВС Кременчуцького РУЮ Рубель Олени Григорівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці скаргу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії в порядку статті 383 ЦПК України на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Кременчуцького РУЮ Рубель О.Г. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання,
В С Т А Н О В И В :
14 березня 2012 року до Кременчуцького районного суду зі скаргою в порядку статті 383 ЦПК України звернувся заявник Публічне акціонерне товариство «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії на постанову старшого державного виконавця відділу ДВС Кременчуцького РУЮ Рубель О.Г. від 28 лютого 2012 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання, визнання вказаної постанови незаконною та її скасування, покладення на цього старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Кременчуцьким районним судом 08 грудня 2011 року у справі №2-919/11 та відкрити виконавче провадження відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження». Заявник обгрунтовує свою скаргу тим, що 20 лютого 2012 року ПАТ «Укрінбанк» в особі Світловодської філії втретє звернулося до ВДВС Кременчуцького РУЮ з заявою про прийняття до виконання виконавчого листа по справі №2-919/11, виданого 08 грудня 2011 року Кременчуцьким районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрінбанк» в особі Світловодської філії заборгованості в розмірі 19 774,96 доларів США.
05 березня 2012 року на адресу філії банку надійшла постанова старшого державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ Рубель Олени Григорівни від 28.02.2012 року про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання у зв'язку з тим, що у виконавчому документі відсутній гривневий еквівалент суми стягнення і ця обставина виключає можливість здійснення виконавчого провадження. У постанові зазначено, що визначення гривневого еквіваленту в зобов'язаннях в іноземній валюті у судових рішеннях є обов'язковим з огляду на норми Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, без посилання при цьому на конкретні статті вказаних правових актів.
На думку заявника жодні норми вказаних кодексів не зобов'язують суд приймати рішення про стягнення заборгованості виключно в національній валюті.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» на державну виконавчу службу покладено функцію примусового виконання судових рішень, а не контроль правильності та законності прийняття судом рішень.
Суд оформив і 08.12.2011 року видав виконавчий лист відповідно до норм ЦПК України та Закону України «Про виконавче провадження» на підставі рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 листопада 2011 року, яке набрало законної сили 23 листопада 2011 року.
Отже, на державного виконавця покладено обо'язок виконання судового рішення в примусовому порядку, він повинен прийняти до виконання належно оформлений виконавчий документ. Діючим законодавством України державному виконавцю не надано права давати оцінку судовому рішенню щодо првильності та законності його прийняття.
На стадії виконання рішення всі складнощі можливо вирішити в порядку статті 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, на думку заявника, старшим державним виконавцем ВДВС Кременчуцького РУЮ Рубель О.Г. порушені норми Закону України «Про виконавче провадження» та права стягувача.
Вислухавши пояснення представника заявника Мельніченко Ж.А.,яка підтримала скаргу, старшого державного виконавця Рубель О.Г., яка не погодилася зі скаргою та вважає, що діяла правомірно, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Установлено, що на підставі рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 02 листопада 2011 року у справі №2-919/11, яке набрало чинності 23 листопада 2011 року, стягувачу ПАТ «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії був виданий 08 грудня 2011 року виконавчий лист про солідарне стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Укрінбанк» в особі Світловодської філії заборгованості в розмірі 19 774,96 доларів США.
Стягувач 24 лютого 2012 року звернувся з заявою до ВДВС Кременчуцького РУЮ про відкриття виконавчого провадження та пред'явив вказаний виконавчий лист для примусового стягнення.
Винесеною 28 лютого 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кременчуцького районного управління юстиції Рубель Олена Григорівна постановою з підстав п.8 ч.1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» (наявністю інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження) було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-919/11, виданого Кременчуцьким районним судом 08.12.2011 року, про стягнення з ОСОБА_4 на користь УкрінБанку боргу в сумі 19 774,96 доларів США з тих підстав, що визначення гривневого еквіваленту в зобов'язаннях в іноземній валюті у судових рішеннях є обов'язковим з огляду на норми Цивільного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів. Крім того, в органах державної виконавчої служби відсутні рахунки для зарахування стягненої іноземної валюти, тобто на даний час органи державної виконавчої служби вправі забезпечити виконання рішення суду у грошовій одиниці України — гривні.
Згідно частин 1,2 статті 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.
У разі встановлення обгрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
У відповідності з ч.5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Принцип обов'язковості рішень суду як засади судочинства визначено у п.9 ч.3 статті 129 Конституції України та конкретизується у процесуальному законодавстві (зокрема, статтею 14 ЦПК України, за змістом якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України ...) і пов'язується з набранням рішенням законної сили. Обов'язковість судових рішень є передумовою їх здійснимості, яка проявляється у примусовому характері рішень, можливості їх примусового виконання.
Умови і порядок виконання на території України судових рішень визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
За відсутності передбачених п.8 ч.1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» обставин та вільного тлумачення вказаної норми закону старший державний виконавець ВДВС Кременчуцького РУЮ Рубель Оленою Григорівною, перевищивши свої службові повноваження, вдалася до невластивої їй функції оцінки законності постановленого рішення суду, яке набрало законної сили, на підставі якого виданий виконавчий документ, чим фактично поставила під сумнів виконавчу силу названого рішення суду, яке є обов'язковим для виконання та тричі відмовила у відкритті виконавчого провадження, хоч зобов'язана була дотриматися вимог ч.1 статті 6, статей 11,25 та інших норм Закону України «Про виконавче провадження» для забезпечення передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішення, неупередженого, своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Відповідно до роз'яснення п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» згідно з частиною першою статті 192 ЦК законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. У зв'язку з цим при задоволенні позову про стягнення грошових сум суди повинні зазначати в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню, цифрами і словами у грошовій одиниці України — гривні. При стягненні періодичних платежів суд має вказати період, протягом якого проводиться виконання.
У разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України на день ухвалення рішення.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина 3 статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»).
Частиною 2 статті 192 Цивільного кодексу України зокрема визначено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
З огляду на викладене, вказані у постанові ВДВС обставини не давали старшому державному виконавцю підстав для застосування п.8 ч.1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки дійсні обставини, які б виключали здійснення виконавчого провадження відсутні та вказана норма закону на цей випадок не поширюється.
До того ж, посилання старшого державного виконавця у постанові на те, що в органах державної виконавчої служби відсутні рахунки для зарахування стягнення іноземної валюти та на даний час органи державної виконавчої служби вправі забезпечити виконання рішення суду лише у грошовій одиниці України — гривні, не можуть заслуговувати на увагу, так як у постанові йдеться не про конкретний відділ ДВС Кременчуцького РУЮ, а викладається узагальнено про всі органи державної виконавчої служби України, що природньо є неправильним. Стягнення в іноземній валюті передбачено законодавством України, сторонами виконавчого провадження можуть бути як резиденти так і нерезиденти України. Відтак, апелювання старшого державного виконавця до статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» є передчасним та помилковим. Державний виконавець спочатку повинен був би виконати вимоги ч.2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», де йдеться про самостійне виконання рішення суду боржником, що унеможливило це зробити у зв'язку з прийняттям незаконного рішення державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Особливості звернення стягнення на кошти боржника в іноземній валюті та виконання рішень при обчисленні боргу в іноземній валюті врегульовано статтею 53 Закону України «Про виконавче провадження», де передбачено стягнення боргу в іноземній валюті з перерахуванням коштів на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу.
Крім цього, під час здійснення виконавчого провадження виниклі складнощі та незрозумілі для виконання питання можливо було вирішити в порядку статей 34, 36 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, скарга заявника ПАТ «Укрінбанк» в особі Світловодської філії є обгрунтованою, оскаржену постанову старшого державного виконавця суд визнає неправомірною та вважає необхідним зобов'язати старшого державного виконавця ВДВС Кременчуцького РУЮ усунути допущене порушення, прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.383-387 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Скаргу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк» в особі Світловодської філії задовольнити.
Визнати неправомірною винесену 28 лютого 2012 року старшим державним виконавцем відділу ДВС Кременчуцького РУЮ Рубель Оленою Григорівною постанову ВП № 31393879 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-919/11.
Зобов'язати старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Кременчуцького РУЮ Рубель Олену Григорівну усунути допущене порушення, прийняти до виконання виконавчий лист, виданий Кременчуцьким районним судом 08 грудня 2011 року у справі №2-919/11 про солідарне стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «Укрінбанк» в особі Світловодської філії заборгованості в розмірі 19 774,96 доларів США (боржником є ОСОБА_4В.) та відкрити виконавче провадження відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня її проголошення до Апеляційного суду Полтавської області через Кременчуцький районний суд Полтавської області.
Суддя Ю. І. Степаненко