Справа   № 2 - 1282 /  2007р.

    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І МЕ Н Е М    У К Р А Ї Н И

10 жовтня  2007 року                               Вінницький районний суд

В складі головуючого  судді                 Спринчука  В.В.

При секретарі                                          Петровій  О.В.

За участю  позивача                                ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Вінницького району  про визнання права  власності та встановлення факту, що має юридичне значення , -   

В С Т А Н О В И В:

            ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до  Іванівської сільської ради Вінницького району  про визнання права  власності та встановлення факту, що має юридичне значення,  мотивуючи свої вимоги тим, що  вона з 1990 року являється членом бувшого колгоспного двору АДРЕСА_1. Головою двору  до дня смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 була її  прабабка по лінії матері  ОСОБА_2, якій належав згаданий вище будинок АДРЕСА_1.

            Право власності на майно, яке  належало колгоспному двору і зберігається після припинення його існування мають ті члени колгоспного  двору, котрі  до 15 квітня 1991 року  не втратили частки в його майні. Як було передбачено на той час діючим законодавством  ст. 17, 18 Закону  „ Про власність „ та п. 6  Постанови Пленуму Верховного Суду „ Про судову практику у  справах за позовами про захист права  приватної  власності „ від 22.12.1995 рокеу № 20 зі змінами.

            Як вказує позивачка в своїй позовній заяві, що  відповідно до Інструкції про ведення погосподарського обліку, затвердженої  ЦСУ 15.07.1985 року та згідно рішення виконкому Вінницької облради від 7.05.1985 року „ Про забезпечення державного обліку житлового фонду області” з урахуванням вимог п. 14 нової  Інструкції, виданої  згідно  з наказом Державного комітету статистики України від 17.07.2000 року  виконком Іванівської сільської ради з 1996 року відкрив на  її ім”я на останнього члена бувшого колгоспного двору особовий рахунок № 135 будинку АДРЕСА_1, вказавши - голова двору ОСОБА_1 замість  ОСОБА_2, та 22.05.2007 року ухвалив рішення про визнання за нею  ОСОБА_1  право власності на будинок , 1923 року забудови АДРЕСА_1 .

             Але Вінницьким ООБТІ   виготовлено технічний паспорт на ім”я померлої ОСОБА_2, при цьому  не визнавши рішення Іванівської сільської ради від 2.05.2007 року  та  не видано їй , позивачці по справі  ОСОБА_1 правовстановлюючого документу.

            ОСОБА_2 не мала на будинок  № 1 свідоцтва про право власності  на будинок і не може бути  видано після її смерті.

            Відповідно до вимог ст.25, 346 ЦК України питання  про належність нерухомого майна попередньому  і наступногму його власнику вирішується судом. Для чого  необхідно встановити факт володіння, використання і розпорядження будинком № 1 ОСОБА_2 на правах вдласника, як голови бувшого колгоспного двору. Право на яке  набуває останній член бувшого колгоспного двору.

В зв”язку з зазначеними обставинами позивачка змушена була звернутися до суду щоб захистити своє право власності на буд. АДРЕСА_1  після смерті голови бувшого колгоспного двору, що  передбачено ст. 328 та п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України.

В попередньому судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1 уточнила  свої позовні вимоги, при цьому  просила визнати за  померлою ОСОБА_2 право приватної  власності на  ½ частину будинку АДРЕСА_1 , а потім  визнати за нею  ОСОБА_1  право приватної право  на весь будинок АДРЕСА_1.

            В попереднє судове засідання представник Іванівської сільської ради, Вінницького району - позов  ОСОБА_1 визнав про що подав  заяву до суду та просив  слухати справу у  відсутність представника.

    Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення по справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

            Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Заслухавши пояснення  позивача ,  дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено по справі :  ОСОБА_1 з 1990 року являється членом бувшого колгоспного двору АДРЕСА_1, головою двору, якого   до дня смерті  ІНФОРМАЦІЯ_1 була її  прабабка по лінії матері  ОСОБА_2, що підтверджується  копіями погосподарських книг за 1986 - 1990 р.р. та  1991 - 1995 р.р. ( а.с.10-11 )  та технічним паспортом, виданого  Вінницьким ООБТІ  від 01.06.2007 року на ім”я ОСОБА_2 ( а.с.12 ) .

            Відповідно до довідки, виданої Іванівською сільською радою  за № 163 від 15.05.2007 року ,  будинком АДРЕСА_1  володіла , користувалася та розпоряджалася ОСОБА_2,    ( а.с.  9 ),  яка померла  ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Іванівка, Вінницького раойну, що пітверджується копією свідоцтва про смерть , НОМЕР_1( а.с. 17 )

            Право власності на майно, яке  належало колгоспному двору і зберігається після припинення його існування мають ті члени колгоспного  двору, котрі  до 15 квітня 1991 року  не втратили частки в його майні. Як було передбачено на той час діючим законодавством  ст. 17, 18 Закону  „ Про власність „ та п. 6  Постанови Пленуму Верховного Суду „ Про судову практику у  справах за позовами про захист права  приватної  власності „ від 22.12.1995 рокеу № 20 зі змінами.

Відповідно до Інструкції про ведення погосподарського обліку, затвердженої  ЦСУ 15.07.1985 року та згідно рішення виконкому Вінницької облради від 7.05.1985 року „ Про забезпечення державного обліку житлового фонду області” з урахуванням вимог п. 14 нової  Інструкції, виданої  згідно  з наказом Державного комітету статистики України від 17.07.2000 року  виконком Іванівської сільської ради з 1996 року відкрив на  її ім”я на останнього члена бувшого колгоспного двору особовий рахунок № 135 будинку АДРЕСА_1, вказавши - голова двору ОСОБА_1 замість  ОСОБА_2, та 22.05.2007 року ухвалив рішення про визнання за нею  ОСОБА_1  право власності на будинок , 1923 року забудови АДРЕСА_1 . ( а.с. 8, 24-25 )

 Вінницьким ООБТІ   виготовлено технічний паспорт на ім”я померлої ОСОБА_2, при цьому  не визнавши рішення Іванівської сільської ради від 2.05.2007 року  та  не видано їй , позивачці по справі  ОСОБА_1  ( а.с.12 - 15 )

ОСОБА_2 не мала на будинок  № 1 свідоцтва про право власності  на будинок і не може бути  видано після її смерті.

            Відповідно до вимог ст.25, 346 ЦК України питання  про належність нерухомого майна попередньому  і наступногму його власнику вирішується судом. Для чого  необхідно встановити факт володіння, використання і розпорядження будинком № 1 ОСОБА_2 на правах вдласника, як голови бувшого колгоспного двору. Право на яке  набуває останній член бувшого колгоспного двору.

В зв”язку з зазначеними обставинами позивачка змушена була звернутися до суду щоб захистити своє право власності на буд. АДРЕСА_1  після смерті голови бувшого колгоспного двору, що  передбачено ст. 328 та п. 4 Прикінцевих і Перехідних положень ЦК України.

 Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача , викладені в позовній заяві та  уточнені нею під час слухання справи є доведеними, а тому позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.25, 328, 346, 386,  ЦК України, ст.ст.10, 11, 27, 31, 60, 131, 137, 208, 209, 213, 214, 215, 223, 256   ЦПК України , -

В И Р І Ш И В:

            Позов задоволити.

            Встановити факт,  який має  юридичне значення, а саме про те, що   ОСОБА_2 володіла, користувалася і  розпоряджалася ½  частиною будинку АДРЕСА_1 на правах власника по 5.01.1996 рік.

Визнати за  ОСОБА_1 право  приватної власності  на будинок АДРЕСА_1, який складається  :  „ А” - будинок, та до якого входить  ( коридор 1-1, кімнати 1-2, кімнати 1-3, тамбур -1 ) .

Рішення може бути оскаржене а апеляційному порядку шляхом в 10- денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ: