Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/1009/12        Головуючий у суді І-ї інстанції  Шевченко І.М.

Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу                       Доповідач Авраменко  Т. М.   

РІШЕННЯ

Іменем України

14.03.2012   року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

                              головуючого судді :Авраменко Т.М.

                                                   суддів : Суржика М.М., Суровицької Л.В.

                                      при секретарі : Липі А.О.

   за участю  позивача та його представника, представника банку  

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на  рішення Ленінського районного суду  м.Кіровограда   від 20 січня  2012 року по справі за  позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа управління у справах захисту прав споживачів у Кіровоградській області про визнання недійсною односторонньої зміни процентної ставки по кредитному договору та зобов’язання здійснити перерахунок за кредитним договором.

       Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

                                                                 В С Т А Н О В И Л А :

       В грудні 2011 року ОСОБА_2    звернувся в суд із зазначеним  позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»( далі –банк)  .

      Посилався на те, що 22 березня 2007 року уклав з банком кредитний договір, відповідно до якого  отримав в банку   кредит  на покупку автомобіля  в сумі 46377 грн.70 коп. з оплатою за процентною ставкою 1,34%  на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном повернення кредиту 21 березня 2014 року.

      Щомісячно він повинен сплачувати банку 994 грн.12 коп. При погашенні кредиту 06 лютого 2009 року касир в усній формі повідомила йому, що потрібно сплачувати щомісячний платіж в сумі не менше 1208 грн., письмових повідомлень про зміну процентної ставки банк йому не направляв, на письмові звернення  до банку чітка та повна відповідь не надається. Вважає дії банку щодо підвищення процентної ставки незаконними, оскільки збільшення процентної ставки проведено без дотримання порядку підвищення та під час дії заборони банкам підвищувати процентну ставку в односторонньому порядку.

       Просив визнати нікчемними положення п.п.2.3.1, 2.3 кредитного договору щодо права банку в односторонньому порядку змінювати процентну ставку, зобов’язати відповідача здійснити перерахунок платежів на день винесення судом рішення з урахуванням сум переплати та зарахувати суму переплати в рахунок сплати коштів по кредитному зобов’язанню, розрахувати новий графік погашення кредитної заборгованості з урахуванням нікчемності пунктів 2.3.1,2.3 кредитного договору, визначивши суму щомісячної оплати 994 грн.12 коп. до повного погашення кредитної заборгованості.  

          Рішенням Ленінського районного суду  м. Кіровограда   від 20 січня  2012 року позов задоволено частково. Визнано незаконними дії  банку по збільшенню процентної ставки по кредитному договору, зобов’язано банк  здійснити перерахунок платежів за кредитним договором та зарахувати суму переплати в рахунок сплати коштів по кредитному договору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

         В апеляційній скарзі банк  просить скасувати рішення суду першої інстанції  в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.  Посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що підвищення відсоткової ставки проведено банком правомірно відповідно до умов кредитного договору із своєчасним повідомленням про це позивача та до набрання чинності закону, яким заборонялося банкам підвищувати відсоткову ставку в односторонньому порядку.

        В засіданні апеляційного суду представник банку підтримав доводи апеляційної скарги, а позивач та його представник просили відхилити апеляційну скаргу, оскільки рішення суду відповідає матеріалам справи та вимогам закону .

        Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

        Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, а обґрунтованим  є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

        Задовольняючи позов про визнання незаконним підвищення відсоткової ставки за кредитним договором в односторонньому порядку, суд  виходив з того, що підвищення процентної ставки з 01 лютого 2009 року відбулося вже на час дії  ст.1056-1 ЦК України, якою передбачено, що встановлений кредитним договором  розмір процентів  не може бути збільшений  банком в односторонньому порядку, а умова  договору щодо права банку  змінювати  розмір процентів  в односторонньому  порядку  є нікчемною. Крім того, підвищення процентної ставки проведено з порушенням умов кредитного договору: позивач не отримав повідомлення  банку про підвищення процентної ставки, зміни до кредитного договору  відповідно до ст.654 ЦК України не внесено.

         Однак, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам і ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права.

        Як встановлено судом першої інстанції і підтверджується матеріалами справи, 22 березня 2007 року ОСОБА_2 і банк уклали кредитний договір, згідно умов якого позивач зобов’язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 46377 грн.70 коп., а також сплатити відсотки по ньому в розмірі 1,34 %  на місяць.

        Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»(у редакції, чинній на час укладення спірного договору) у договорі про надання споживчого кредиту може зазначатися, що відсоткова ставка за кредитом може змінюватися залежно від зміни облікової ставки Національного банку України або в інших випадках. Про зміну відсоткової ставки за споживчим кредитом споживач повідомляється кредитодавцем письмово протягом семи календарних днів з дати її зміни. Без такого повідомлення будь-яка зміна відсоткової ставки є недійсною.

       Згідно з п. 35 Правил надання  банками України   інформації  споживачу  про умови кредитування та сукупну вартість кредиту,затверджених  постановою Правління  Національного банку  України  від  10 травня   2007 року  № 168 і зареєстрованих в Міністерстві юстиції  України від 25 травня 2007 року , банки мають право  змінювати процентну ставку  за кредитом  лише в разі настання  події , не залежної від  волі сторін  договору ,  яка має  безпосередній вплив на вартість  кредитних ресурсів банку. Однією з таких підстав  є підвищення облікової ставки  Національного банку  України та нестабільність  курсової політики.  

        Відповідно до п.2.3.1 укладеного між сторонами договору банк має право в односторонньому порядку збільшувати розмір кредитної ставки за користування кредитом при зміні кон’юктури ринку грошових ресурсів  в Україні, а саме: зміні курсу доларів США до гривні більше ніж на 10% у порівнянні з курсом долара США до гривні, встановленого НБУ на момент укладення договору, зміні облікової ставки НБУ, зміні розміру відрахувань у страховий (резервний) фонд  або зміні середньозваженої ставки по кредитах банків України у відповідній валюті (по статистиці НБУ). При цьому банк надсилає позичальникові письмове повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки. Збільшення процентної ставки банком у вищевказаному порядку можливо в границях кількості пунктів, на яке збільшилась ставка НБУ, розмір відрахувань у страховий фонд, середньозважена ставка по кредитах або пропорційно збільшенню курсу долара США.

        На виконання  умов п. 2.3.1  кредитного договору банк  08 січня 2009 року  направив позивачу рекомендованого листа  від 25 грудня 2008 року про підвищення відсоткової ставки по кредитному договору  з 01 лютого 2009 року до 27,48 % та запропонував в строк не пізніше 20 січня 2009 року надати письмове повідомлення про свою незгоду із зміненими умовами кредитування та погасити заборгованість за кредитним договором в повному обсязі, про розмір нового щомісячного платежу позивач зможе дізнатися у відділенні банку.

         Відповідно до ч.1 ст. 58 Конституції України  закони і інші нормативно-правові акти  не мають зворотної  дії у часі , крім випадків , коли вони пом’якшують   або скасовують відповідальність сторін.

         Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів  України   щодо  заборони банкам  змінювати умови  договору банківського  вкладу  та кредитного договору  в односторонньому порядку» від 12 грудня 2008 року, яким ЦК України  було доповнено  ст. 1056-1 , набрав  чинності з 10 січня 2009 року.

        Рішення про підвищення  процентної ставки за кредитним договором  було прийнято  банком в грудні 2008 року  до набрання  чинності законом, відповідно до якого  умова договору щодо права  банку  змінювати  розмір  процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.  

        Суд  зазначені вище  положення закону та обставини справи не прийняв до уваги , не дав належної оцінки.

        Відповідно до ст.34 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України,  прийняте  за  наслідками розгляду   заяви   про   перегляд   судового   рішення  з  мотивів неоднакового  застосування  судом  (судами)  касаційної  інстанції одних   і   тих   самих   норм   матеріального  права  у  подібних правовідносинах,  є  обов'язковим  для  всіх   суб'єктів   владних повноважень,     які     застосовують     у    своїй    діяльності нормативно-правовий акт,  що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

        В постанові Верховного суду України від 19 грудня 2011 року № 6-63 цс 11р. сформульована обов’язкова для всіх судів України правова позиція «Збільшення процентної ставки за договором про іпотечний кредит в односторонньому порядку було правомірним, оскільки договір укладено сторонами на власний розсуд із дотриманням вимог чинного на той час законодавства (лютий 2008 року) та з повідомленням позичальника в порядку, встановленому кредитним договором. Рішення банку про підвищення процентної ставки з 01 лютого 2009 року прийнято до набрання чинності Законом України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банком змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким ЦК України доповнено статтею 1056-1, а тому зазначені норми не підлягають застосуванню до спірних правовідносин».

        Про направлення повідомлення про збільшення процентної ставки за кредитним договором свідчить копія направленого позивачу банком 08 січня 2009 року відповідного листа  від 25 грудня 2008 року (а.с. 14)., а також  реєстр від 08 січня 2009 року на рекомендовані листи, відправлені банком   (а.с.46,47).

      В позовній заяві позивач зазначав, що у відділенні банку 06 лютого 2009 року його повідомили про необхідність сплачувати щомісячний платіж в сумі не менше 1208 грн. замість 994 грн.12 коп. в зв’язку з підвищенням процентів по кредитному договору (а.с.3). Обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню (ч.1 ст.61 ЦПК України).

     Квитанціями від 06 лютого 2009 року, 05 березня 2009 року та інш. підтверджується погашення позивачем кредиту в сумі 1208 грн. (а.с.18). Починаючи з лютого 2009 року позивач сплату за кредит в сумі менше 1208 грн. не проводив (а.с.18-29). Погашення кредиту за новою процентною ставкою відповідно до положень частин 2 і 3 ст.205 та ч.2 ст.642 ЦК України вказує на згоду позичальника зі зміненим розміром процентної ставки.

         При таких обставинах рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

         На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.307,  ст.309, ч.2 ст.314,ст.316 ЦПК України, колегія суддів, -

                                                               В  И  Р  І  Ш  И  Л  А :

         Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» задовольнити.

        Скасувати рішення  Ленінського районного суду  м.Кіровограда   від 20 січня  2012 року в частині задоволення позову.

        В позові ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання незаконними дій банку  по збільшенню процентної ставки  по кредитному договору від 22 березня 2007 року та зобов’язання банку здійснити перерахунок платежів за кредитним договором з 01 лютого 2009 року та зарахувати суму переплати в рахунок сплати коштів по кредитному договору відмовити.

        Рішення набирає законної сили  з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

              Головуючий суддя:  

                                      судді: