Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/1190/667/12        Головуючий у суді І-ї інстанції  Панфілова А.В.

Спори, що виникають із житлових правовідносин                             Доповідач Чельник  О. І.   

РІШЕННЯ

іменем України

13.03.2012  колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області  у складі:

головуючого:  Чельник О.І.  

суддів: Полежая В.Д., Письменного О.А.

при секретарі: Зінов’євій Ю.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 грудня 2011 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4,  третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:  комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №3,  про усунення перешкод в користуванні  спільною власністю шляхом знесення  перегородки, -

ВСТАНОВИЛА:

10 жовтня 2011 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:  комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №3 (далі по тексту КРЕП №3) про усунення перешкод в користуванні спільною власністю шляхом знесення  перегородки. Вказали, що зареєстровані та постійно проживають в неприватизованій квартирі №32, яка знаходиться в АДРЕСА_1, корпус 1. 06.07.2011 року  відповідач, що мешкає у квартирі №29 того ж будинку, збудував цегляну перегородку між стіною шахти ліфта та стіною квартири № 30 на 8-му поверсі даного будинку, відокремивши сміттєпровід, чим унеможливив користування ним мешканців квартир № 31,32, порушивши пожежну безпеку будинку. Згоди на зведення цегляної перегородки між стіною шахти ліфта та стіною квартири № 30 на 8-му поверсі даного будинку відповідачу позивачі,  як  співвласники території загального користування, не надавали. Вважають, що виданий КРЕП №3 дозвіл є незаконним та виданий з грубим порушенням чинного законодавства України, для видачі такого дозволу потрібна письмова згода з підписами усіх власників суміжних житлових квартир, а саме власників квартир АДРЕСА_1, що є співвласниками приміщення загального користування. Згідно відповіді Кіровоградської міської ради від 26.08.2011 року № С-6798, відомості про наявність згоди власників суміжних житлових квартир АДРЕСА_1 на приєднання частини коридору загального користування до квартири, яка належить ОСОБА_4 у виконавчих органах відсутні. Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури від 17.08.2011 року № 3510 дозвільні документи на переобладнання і перепланування квартир з приєднанням частини коридору загального користування в житловому будинку по АДРЕСА_1 виконавчими органами Кіровоградської міської ради не готувались. Просив задовольнити позовні вимоги, зобов’язавши відповідача усунути перешкоди в користуванні спільною власністю шляхом знесення перегородки  та стягнути судові витрати.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 грудня 2011 року у позовних вимогах  відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_2 03.12.2012 року подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким заявлені вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, їх представників, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –скасуванню з ухваленням нового рішення, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції  позивачі зареєстровані та постійно проживають в неприватизованій квартирі АДРЕСА_1, що засвідчується відміткою про реєстрацію в паспортах та довідкою  КРЕП №3. 06.07.2011 року відповідач, що мешкає у квартирі АДРЕСА_1, збудував цегляну перегородку між стіною шахти ліфта та стіною квартири № З0 на 8-му поверсі даного будинку, відокремивши сміттєпровід та  прибравши  перегородку, яка була  встановлена  між сміттєпроводом  та  його квартирою, якою користувалися всі мешканці  даного поверху. Згоди на зведення цегляної перегородки між стіною шахти ліфта та стіною квартири № 30 на 8-му поверсі даного будинку позивачі відповідачеві не давали.

Згідно відповіді Кіровоградської міської ради від 26.08.2011 року № С-6798 відомості про наявність згоди власників суміжних житлових квартир АДРЕСА_1 на приєднання частини коридору загального користування до квартири, яка належить ОСОБА_4, у виконавчих органах відсутні (а. с.12).

Як свідчить відповідь Управління містобудування та архітектури від 17.08.2011 року за №3510 дозвільні документи на переобладнання і перепланування квартир з приєднанням частини коридору загального користування в житловому будинку по АДРЕСА_1 виконавчими органами Кіровоградської міської ради не готувались (а. с. 11).

Як підставу для відмови у задоволенні позовних вимог суд послався на дозвіл, виданий КРЕП № 3 відповідачеві, який на думку суду першої інстанції  дає право на  встановлення перегородки  від  конструкції шахти  ліфта  до  стіни квартири АДРЕСА_1 відповідно  до  технічних  умов  ЗАТ Кіровоградський інститут  «Міськбудпроект»(а. с. 28).

          Проте, такий висновок суду не може бути визнано законним та обґрунтованим, оскільки надання такого дозволу регулюється Законами України "Про архітектурну діяльність" та "Про основи містобудування".

          Згідно ст.28 Закону України "Про архітектурну діяльність" власники та користувачі об'єктів архітектури зобов'язані утримувати в належному стані будинки і споруди,  а  так  само закріплені   за  ними  земельні  ділянки,  додержуватися  під  час експлуатації  об'єкта  архітектури  вимог,   визначених   у   його архітектурно-технічному  паспорті,  а  також  вимог законодавства; отримувати в установленому законодавством порядку  дозвіл  на виконання  робіт,  пов'язаних  із реконструкцією,  реставрацією чи капітальним ремонтом об'єкта архітектури,

          Стаття 25 Закону України "Про основи містобудування" передбачає, що особи, винні у виконанні будівельних чи реставраційних робіт без дозволу  та затвердженого у встановленому порядку проекту  або  з  відхиленням від нього, несуть  відповідальність,  передбачену чинним законодавством.

          Відповідно до вимог п. 1.4.1 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 N76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207, переобладнання і перепланування жилих будинків,  жилих і  нежилих у жилих  будинках приміщень дозволяється робити після одержання дозволу  виконавчого  комітету  місцевої  Ради  народних депутатів відповідно до законодавства.

Проте, відповідач у встановленому законодавством порядку такого дозволу не отримав. Встановивши перегородку без відповідної згоди усіх мешканців 8-го поверху вказаного будинку та без відповідного дозволу органів місцевого самоврядування, відповідач створив перешкоди позивачам у користуванні допоміжними приміщеннями.

          Відповідно до ч.2 ст.10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинку.

          Конституційний Суд України рішенням від 02.03.2004 року по справі №4-рп/2004 встановив, що  власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є   співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.

Суд, пославшись в оскаржуваному рішенні на дозвіл, виданий відповідачеві КРЕП №3, та Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 (з наступними змінами), не звернув уваги на те, що власники, наймачі (орендарі) приміщень мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, з дозволу власника будинку (квартири), та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку. При цьому комунальне ремонтно-експлуатаційне підприємство №3 не є власником будинку АДРЕСА_1, в якому проживають сторони, а є лише балансоутримувачем цього будинку, а тому видавати дозволи на переобладнання чи перепланування у даному будинку виходить за межі його компетенції. Крім того, у будь-якому випадку такий дозвіл має надаватись органом місцевого самоврядування.

Суд, пославшись на ст.357 ЦК України не звернув увагу на ту обставину, що дані правовідносини вказаною статтею не регулюються.

Оскільки допоміжні приміщення знаходяться у спільній сумісній власності мешканців будинку дані правовідносини регулюються ст.369 ЦК України, згідно ч.1 якої співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Як убачається зі змісту позову та з досліджених судом доказів такої домовленості між сторонами не досягнуто.

          За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції не можна визнати законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, та підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319, 325 ЦПК України, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 грудня 2011 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.

Зобов’язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні спільною власністю шляхом знесення перегородки, встановленої між стіною шахти ліфта та стіною квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 та на користь ОСОБА_3 судові витрати по 22 грн.75 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів. 

Головуючий:                                                                                

Судді: