ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
"16" жовтня 2006 р. 10:45 | справа № 20-12/193-7/205 |
Господарський суд міста Севастополя у складі:
судді - Ілюхіної Г.П.,
при секретарі –Южаніновій Т.В.,
за участю представників:
від позивача –Головко В.О., заступник начальника управління, наказ №282/В від 02.08.2006 (довіреність №962/1 від 11.10.2006),
від відповідача –Рузаєва О.С., начальник юридичного відділу (довіреність №10-32/4606 від 19.08.2006),
розглянув матеріали адміністративної справи
за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації в м.Севастополі
(99011 м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9)
до Управління державного казначейства в м. Севастополі
(99059 м. Севастополь, пр. Ген. Сталінграду,64)
(99011 м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9)
про визнання відсутності компетенції (повноважень) Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо розмежування видатків, пов’язаних з ремонтом, на поточні та капітальні, під час реєстрації ним відповідних зобов’язань;
- визнання неправомірними дії Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо відмови у реєстрації зобов’язання позивача за договором підряду № 35 від 17.08.06р. згідно з Реєстром зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 8 від 18.08.06р., визнання недійсною відмову у реєстрації зобов’язання № 2 від 18.08.06р.;
- видану Управлінням державного казначейства в м. Севастополі позивачу;
- спонукання Управління державного казначейства в м. Севастополі зареєструвати зобов’язання Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Севастополі за договором підряду № 35 від 17.08.06р. щодо капітального ремонту приміщень канцелярії Гагарінського районного суду м. Севастополя;
- спонукання Управління державного казначейства в м. Севастополі в подальшому утриматися від дій, які перебувають за межами його компетенції (повноважень);
Обставини справи:
Територіальне управління Державної судової адміністрації в м. Севастополі (далі –Позивач) звернулося до господарського суду м. Севастополя з адміністративним позовом до Управління державного казначейства в м. Севастополі про
- визнання відсутності компетенції (повноважень) Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо розмежування видатків, пов’язаних з ремонтом, на поточні та капітальні, під час реєстрації ним відповідних зобов’язань;
- визнання неправомірними дії Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо відмови у реєстрації зобов’язання позивача за договором підряду № 35 від 17.08.06р. згідно з Реєстром зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 8 від 18.08.06р., визнання недійсною відмову у реєстрації зобов’язання № 2 від 18.08.06р.;
- видану Управлінням державного казначейства в м. Севастополі позивачу;
- спонукання Управління державного казначейства в м. Севастополі зареєструвати зобов’язання Територіального управління Державної судової адміністрації в м. Севастополі за договором підряду № 35 від 17.08.06р. щодо капітального ремонту приміщень канцелярії Гагарінського районного суду м. Севастополя;
- спонукання Управління державного казначейства в м. Севастополі в подальшому утриматися від дій, які перебувають за межами його компетенції (повноважень).
Позов мотивовано тим, що ніякої невідповідності напрямів використання бюджетних коштів зобов’язанню, про що відповідач зазначає у відмові № 2 від 18.08.06р., немає, а тому відмова є необґрунтованою, а дії відповідача щодо відмови у реєстрації зобов’язання –неправомірними, суперечать роз`ясненню щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджених наказом ДКУ від 04.11.04 № 194 та п. 2.2 Порядку обліку зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства, який затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.04 № 136 з урахуванням змін та доповнень.
Ухвалою від 22.08.2006 суддею Харченко І.А. по справі №20-12/193 відкрито провадження по справі (арк. с. 1).
Ухвалою від 06.09.2006 закінчено підготовче провадження по справі та призначено судовий розгляд на 13.09.2006 р. в порядку статей 121, 165 Кодексу адміністративного судочинства України (арк. с. 21).
Ухвалою від 20.09.06 за наслідками розгляду питання про відвід усьому складу господарського суду м. Севастополя заява про відвід усього складу господарського суду м. Севастополя залишена без задоволення (арк. с. 30).
Ухвалою суду від 20.09.06 самовідвід судді Харченко І.А. задоволено (арк. с. 31).
Розпорядженням в.о. голови суду №77 від 26.09.2006 у зв’язку з задоволенням самовідводу судді Харченко І.А., з метою забезпечення дотримання строків розгляду справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, справу № 20-12/193 передано до провадження судді Ілюхіної Г.П. (арк. с. 32).
Ухвалою суду від 27.09.2006 справу прийнято до провадження судді Ілюхіної Г.П., справі привласнений № 20-12/193-7/205, судовий розгляд призначено на 12.10.06 на 12:00.
Позивач надав клопотання (вх.№28216) про приєднання до матеріалів справи додаткових письмових доказів, що підтверджують факт того, що раніше 05.05.2006 та 10.05.2006 відповідач реєстрував аналогічні зобов’язання по капітальному ремонту канцелярії Гагарінського районного суду м. Севастополя саме за КЕКВ-2132, що підтверджувалось аналогічними документами: договорами підряду, локальними кошторисами, а також факт того, що позивачем взято зобов’язання щодо капітального ремонту канцелярії суду (а.с.48-65).
Відповідач у відзиві на позов (вх.№24672) позовні вимоги не визнав по мотивам, викладеним в ньому, основні з яких полягають в тому, що заміна дверного блоку вхідних дверей металопластиковими конструкціями зі склопакетами не є капітальним ремонтом будівлі та не відноситься до КЕКВ-2132, а є поточним ремонтом і відноситься до КЕКВ-1137, вважає, що має місце невідповідність напрямів витрачання бюджетних коштів зобов’язанню; відмова № 2 від 18.08.2006 не є рішенням контролюючого органу в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, не може бути оскаржена з підстав, які передбачені діючим законодавством, з посиланням на статті 48, 112 Бюджетного кодексу України, Порядок обслуговування державного бюджету за видатками № 89 від 25.05.2004, Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету № 194 від 04.11.2004, лист Державного комітету України з будівництва та архітектури щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів № 7/7-401 від 30.04.2003, вважає, що провадження по справі підлягає припиненню по пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.16-18).
В судовому засіданні оголошувалась перерва в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд, -
ВСТАНОВИВ:
18.08.2006 позивач оформив Реєстр зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 8, в якому містилось, зокрема, зобов’язання під № 1 КЕКВ/КККБ-2132 за договором підряду № 35 від 17.08.2006 на суму 3114,00грн. (а.с.6).
17.08.2006 позивач уклав з підрядником договір підряду № 35, предметом якого є капітальний ремонт приміщень канцелярії (заміна дверного блоку вхідних дверей металопластиковими конструкціями зі склопакетами) будівлі Гагарінського районного суду м. Севастополя за адресою: м. Севастополь, вул. Вакуленчука, 3 зі строком виконання не пізніше 31.12.2006 вартістю 3114,00грн. згідно договірної ціни (а.с.7-9).
18.08.2006 відповідач надав позивачу Відмову № 2 в реєстрації зобов’язань за договором № 35 від 17.08.2006 в зв’язку з невідповідністю направлення використання бюджетних коштів зобов’язанню.
05.05.2006 відповідач зареєстрував зобов’язання за договором підряду № 8 від 10.04.2006 по капітальному ремонту цього ж об’єкту: приміщення канцелярії на суму 21702,00грн. (а.с.60).
Проведення капітального ремонту приміщення канцелярії Гагарінського районного суду м. Севастополя підтверджується договірною ціною, зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, розрахунками №№ 1-4 на капітальний ремонт приміщення цього суду, локальними кошторисами 2-1-1 та прийнятими Реєстрами зобов’язань від 05.05.2006, 30.05.2006 (а.с.54-65).
Спір виник в зв’язку з тим, що, на думку позивача, відмова в реєстрації зобов’язань за договором № 35 від 17.08.2006 порушує його права як розпорядника бюджетних коштів, дії відповідача виходять за межі його повноважень, порушують його права як контрагента за договором, перешкоджають виконанню своєчасно договірних зобов’язань по оплаті виконаних ремонтних робіт.
Відповідач вважає свої дії обґрунтованими, в межах своїх повноважень, а Відмову № 2 від 18.08.2006 такою, що не порушує будь-яких інтересів, так як здійснювалась відповідно до законодавства України, оскарженню в порядку адміністративного судочинства не підлягає.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково, так як позивачем надані докази, що підтверджують саме факт капітального ремонту приміщень канцелярії суду, ніякої невідповідності направлення використання бюджетних коштів зобов’язанню не мало місця.
Підстави відмови не відповідають фактичним обставинам і наданим документам позивача в підтвердження взятих зобов’язань.
Правовідносини сторін регулюються статей 124 Конституції України, статтями 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України, Роз’ясненням щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженим наказом Державного казначейства України № 194 від 04.11.2004, Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України № 89 від 25.05.2004, Порядком обліку зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства, який затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.04 № 136.
Згідно зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Відповідно до статей 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України, в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, зокрема:
- операцій з коштами державного бюджету;
- розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;
- контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі, зокрема:
- наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України;
- відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню.
Державне казначейство України, зокрема, здійснює контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням. (а.с.66).
Згідно з листом Державного комітету України з будівництва та архітектури „Щодо віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів” № 7/7-401 від 30.04.2003, капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних, робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращання планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності).
Поточний ремонт - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає систематичне та своєчасне підтримання експлуатаційних якостей та попередження передчасного зносу конструкцій і інженерного обладнання. Якщо будівля в цілому не підлягає капітальному ремонту, комплекс робіт поточного ремонту може враховувати окремі роботи, які класифікуються як такі, що відносяться до капітального ремонту (крім робіт, які передбачають заміну та модернізацію конструктивних елементів будівлі). Поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об'єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію) (а.с.67).
„Конструктивну структуру будівлі складають окремі взаємопов’язані частини (фундамент, зовнішні та внутрішні стіни, окремі опори, перекриття, дах або покриття, сходи, перегородки, вікна та двері), що виконують певні функції.
За призначенням частини будівлі підрозділяються на несучі (фундамент, стіни, деякі види перегородок, окремі опори та стовпи) та обгороджувальні (стіни, перекриття, покриття, дах, вікна, двері). Деякі конструктивні елементи будівлі виконують несучі та обгороджувальні функції (стіни, покриття та інше)”.
(„Архітектурні конструкції громадянських будівель” /С.Б. Дехтяр та інші/ Київ/ „Будівельник”/1987 (а.с.68).
Роз’ясненням щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженими наказом Державного казначейства України № 194 від 04.11.2004, встановлено, що поточний ремонт обладнання, інвентарю та будівель, технічне обслуговування обладнання здійснюється за кодом 1137, а також будівель, споруд, приміщень та прибудинкової території, що орендуються або знаходяться на балансі; за зазначеним кодом здійснюється оплата монтажу дверних коробок, установлення дверей, вікон у випадку проведення одиночних ремонтних робіт.
Виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво, реконструкцію, реставрацію та капітальний ремонт будівель, споруд і об'єктів та виконання супровідних робіт, які відповідно до державних будівельних норм є складовою частиною загальної вартості зазначених робіт, мають бути здійснені за кодом виконання основних робіт.
Вищезазначеним Роз’ясненням передбачено код 2130 –капітальний ремонт.
Видатки здійснюються на підставі договорів та складених кошторисів на капітальний ремонт.
Відповідальність за розмежування видатків, пов'язаних з ремонтом, на поточні та капітальні покладається виключно на розпорядника та одержувача бюджетних коштів.
Підстави вважати Роз’яснення щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затверджене наказом Державного казначейства України № 194 від 04.11.2004, таким, що не відповідає законодавству України, відсутні.
За кодом 2132 здійснюється капітальний ремонт адміністративних об’єктів.
Пунктами 1.4., 2.2., 2.4., 2.11. Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Державного казначейства України № 136 від 09.08.2004, який поширюється на розпорядників і одержувачів бюджетних коштів державного та місцевих бюджетів, які перебувають на казначейському обслуговуванні (далі - розпорядники бюджетних коштів), передбачено, що розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов'язання протягом 3 робочих днів з дати його виникнення подають до відповідного органу Державного казначейства України Реєстр зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів (далі - Реєстр) (додаток 1) на паперових (у двох примірниках) та електронних носіях і оригінали документів або їх копії, засвідчені в установленому порядку, що підтверджують факт узяття зобов'язання.
Органи Державного казначейства України звіряють поданий розпорядником Реєстр та підтвердні документи на предмет відповідності даних, уключених до Реєстру.
Органи Державного казначейства України не приймають Реєстр, зокрема, при невідповідності напрямів витрачання бюджетних коштів зобов'язанню та недотриманні розпорядниками бюджетних коштів бюджетних повноважень та обмежень, які вводяться законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідальність за взяті зобов'язання, їх зміст, правильність оформлення та достовірність інформації, уключеної до реєстрів, своєчасність реєстрації зобов'язань та фінансових зобов'язань несуть розпорядники бюджетних коштів.
Відповідно до пунктів 12.1., 12.2., 12.12. Порядку обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженого наказом Державного казначейства України № 89 від 25.05.2004, органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних, спеціальних реєстраційних рахунків розпорядників та рахунків одержувачів бюджетних коштів, відкритих в органах Державного казначейства, відповідно до кошторисів, планів асигнувань загального фонду державного бюджету, планів спеціального фонду державного бюджету або планів використання бюджетних коштів.
Відповідальність за взяті зобов'язання та цільове використання бюджетних коштів несуть розпорядники та одержувачі бюджетних коштів згідно із законодавством.
Органи Державного казначейства не несуть відповідальності за недостовірність підтвердних документів та їх зміст, на підставі яких були складені розрахункові документи, оформлені розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, а також за повноту і своєчасність сплати ними податків, зборів та обов'язкових платежів.
Статтями 8, 9, 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на:
- спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
- спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
- спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Все вищеперелічене дає суду право для висновку, що дії відповідача порушили права та охоронювані законом інтереси позивача.
Позовні вимоги підлягають задоволенню частково в частині:
- визнання відсутності компетенції (повноважень) Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо розмежування видатків, пов’язаних з ремонтом, на поточні та капітальні, під час реєстрації ним відповідних зобов’язань;
- визнання неправомірними дії Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо відмови у реєстрації зобов’язання Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі за Договором підряду № 35 від 17.08.2006 згідно з Реєстром зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 8 від 18.08.2006;
- визнання недійсною відмови у реєстрації зобов’язання № 2 від 18.08.2006, виданої Управлінням державного казначейства в м. Севастополі Територіальному управлінню державної судової адміністрації в м. Севастополі;
- зобов’язання Управління державного казначейства в м. Севастополі зареєструвати зобов’язання Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі за Договором підряду № 35 від 17.08.2006 щодо капітального ремонту приміщень канцелярії Гагарінського районного суду м. Севастополя,
так як системний аналіз вищеперелічених нормативних актів та надані позивачем докази дають підстави для висновку, що відповідач перевищив свої повноваження, вчинив протиправні дії, порушив права і охоронювані законом інтереси позивача, здійснивши відмову в прийомі та реєстрації зобов’язань без достатніх, передбачених законом, підстав.
Позовні вимоги про зобов’язання Управління державного казначейства в м. Севастополі в подальшому утриматися від дій, які перебувають за межами його компетенції (повноважень) задоволенню не підлягають, так як спосіб захисту не передбачений статтею 105 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач вправі був звернутись з вимогою про зобов’язання відповідача –суб’єкта владних повноважень утриматись від вчинення певних дій, а не дій взагалі. Позовні вимоги позивача не містять відомостей від яких саме конкретних певних дій повинен утриматись відповідач, відсутній перелік цих дій.
Доводи, мотиви та заперечення відповідача не заслуговують на увагу і не можуть бути прийняті судом, так як спростовуються наданими доказами і ґрунтуються на довільному та неправильному тлумаченні правових норм.
Згідно зі статтями 87, 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України належні позивачеві судові витрати по справі підлягають поверненню з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог в розмірі 2,72 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 48, 51, 112 Бюджетного кодексу України, Роз`ясненням щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженим наказом ДКУ від 04.11.04 № 194, Порядком обслуговування державного бюджету за видатками, затвердженим наказом Державного казначейства України № 89 від 25.05.2004, Порядком обліку зобов`язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства, який затверджений наказом Державного казначейства України від 09.08.04 № 136, статтями 8, 9, 50, 51, 69, 70, 71, 87, 89, 94, 98, 110, 111, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати відсутність компетенції (повноважень) Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо розмежування видатків, пов’язаних з ремонтом, на поточні та капітальні, під час реєстрації ним відповідних зобов’язань.
3. Визнати неправомірними дії Управління державного казначейства в м. Севастополі щодо відмови у реєстрації зобов’язання Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі за Договором підряду № 35 від 17.08.2006 згідно з Реєстром зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів № 8 від 18.08.2006.
4. Визнати недійсною відмову у реєстрації зобов’язання № 2 від 18.08.2006, видану Управлінням державного казначейства в м. Севастополі Територіальному управлінню державної судової адміністрації в м. Севастополі.
5. Зобов’язати Управління державного казначейства в м. Севастополі зареєструвати зобов’язання Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі за Договором підряду № 35 від 17.08.2006 щодо капітального ремонту приміщень канцелярії Гагарінського районного суду м. Севастополя.
6. В задоволенні позовних вимог в частині зобов’язання Управління державного казначейства в м. Севастополі в подальшому утриматися від дій, які перебувають за межами його компетенції (повноважень) відмовити.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Територіального управління державної судової адміністрації в м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 26265115, п/р 35216002000035 в УДК в м. Севастополі, МФО 824509) витрати по сплаті судового збору в сумі 2,72грн.
Постанова набирає законної сили через десять днів з дня її проголошення або з дня її складання в повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення або з дня складення в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або поданням апеляційної скарги в 10-денний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г.П. Ілюхіна
Постанова складена
в повному обсязі
20.10.2006 о 16год.00хвл.