Справа №2- 411/08
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 березня 2008 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Спринчука В.В.,
при секретарі Томенко І.В.,
за участю адвоката ОСОБА_1,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3,ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу будинковолодіння та визнання права власності,-
встановив:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання дійсним договору купівлі - продажу будинковолодіння та визнання права власності , мотивуючи тим, що 24 червня 2007року вона домовилася про купівлю - продаж: у ОСОБА_3 76М00 часток за 30400,00грн та у ОСОБА_4 24М00 часток за 9600,00 грн житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований АДРЕСА_1.
Відповідно до досягнутої домовленості про купівлю - продаж: вказаного будинковолодіння позивач, як покупець, 24 червня 2007 року повністю сплатила ОСОБА_3 30400,00 грн , а ОСОБА_4 9600,00 грн вартості придбаних 76М00 часток і 24М00 часток в будинку з господарськими будівлями та спорудами . Відповідачі в свою чергу передали позивачу проданий будинок разом з документами на нього. Тобто, обидві сторони даного договору виконали істотні умови договору щодо передачі будинку покупцеві -позивачу ОСОБА_2 та проведення оплати предмету договору купівлі - продажу з наступним посвідченням вчиненого договору в нотаріальній конторі.
Однак, в подальшому, не дивлячись на повне виконання вказаних вище істотних умов договору , відповідачі безпідставно почали ухилятися від посвідчення вчиненого договору в нотаріальній конторі, посилаючись на різноманітні причини та особисту зайнятість.
На неодноразові звернення позивачки про необхідність нотаріального посвідчення договору, не дивлячись на те, що позивачем оплачено довідку - характеристику КП ВООБТІ на відчуження відповідачами спірного будинковолодіння, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з різних причин переносили дату нотаріального посвідчення договору купівлі - продажу, а згодом взагалі відмовилися посвідчувати його у нотаріуса.
Така поведінка відповідачів є протиправною і порушує право власності позивача, оскільки відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу нерухомості підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. А в іншому разі, тобто в разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення, такий договір є нікчемним.
Відповідно до ст. 216 ЦК України нікчемний договір не створює юридичних наслідків. Таким чином право власності позивача на спірне майно не може визнаватися, оскільки відсутнє нотаріальне посвідчення угоди. Тому позивач, як власник майна, звертається до суду з зазначеним позовом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вимоги позову підтримала, аргументуючи їх мотивами викладеними у позовній заяві, просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнав та не заперечував проти його задоволення.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій просить справу розглянути у її відсутність, позов визнає, не заперечує проти його задоволення.
Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи , суд приходить до слідуючого висновку.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в 7б\100 частці та 24М00 частці відповідно кожному (а.с. 9 -14).
ОСОБА_2 згідно укладеного в простій письмовій формі договору купівлі-продажу від 24.06.2007 року, придбала у ОСОБА_3 за 30400 грн. 76\100 часток та у ОСОБА_4за 9600 грн. 24М00 часток житлового будинку АДРЕСА_1, в рахунок чого сплатила відповідачам вказані вище суми, що підтверджується відповідними письмовими розписками (а.с. 7, 8).
Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із договірних зобов'язань, які регулюються Цивільним кодексом України, актами цивільного законодавства України, які не суперечать положенням ЦК України.
Дані правовідносини регулюються:
відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;
відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;
згідно ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним;
ст. 334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним;
ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору;
ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов 'язується прийняти майно і сплатити за нього повну грошову суму;
ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору.
Оскільки, ОСОБА_2 в належній формі /письмовій/ досягла згоди з ОСОБА_3,ОСОБА_4 щодо усіх істотних умов договору купівлі - продажу, предметом якого є об'єкт нерухомості /предмет, ціна/, повністю виконала свої зобов'язання щодо оплати домоволодіння, а відповідачі ухиляються від його нотаріального посвідчення, то з метою захисту майнових прав позивачки договір купівлі - продажу від 24.06.2007 року необхідно
визнати дійсним за рішенням суду, а відтак і право приватної власності на зазначене вище домоволодіння за позивачкою.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 220, 316, 319, 321, 334, 392, 655 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 130, 174, 209, 212, 214, 215, 367ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі - продажу від 24 червня 2007 року будинку з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_2 купила, а ОСОБА_3 продала їй 76X100 часток, а ОСОБА_4 24М00 часток в будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований АДРЕСА_1 за ЗО 400 (тридцять тисяч чотириста) грн. і 9 600 (дев 'ять тисяч шістсот) грн. відповідно, а загальна вартість придбаного будинку склала 40 000 (сорок тисяч) грн.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 100% будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя: