ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"26" жовтня 2006 р.                                                              Справа №  11/236

За позовом                       ТзОВ «Укрдім»м.Рівне

до відповідача:   ПП фірми «Геокс»м.Рівне    

про стягнення            48 822 грн. 00 коп. заборгованості по розрахунках, пені,

                                           втрат від інфляції та оплату послуг адвоката,

Суддя Грязнов В.В.

Представники сторін:

від позивача-           Запорожець А.А, адвокат (довір.б/н від 14.06.2006р.);

від відповідача-    не з’явився.

В судове засідання 26.10.2006р. відповідач не з’явився, хоч про час та місце слухання справи був пові-домлений у встановленому порядку.

Представник позивача не заявив клопотань про технічну фіксацію судового процесу. Суддею роз’яснено стороні статті 20, 22, 91, 107 ГПК України. Відводу судді не заявлено.  

Суть спору: Позивач звернувся до суду з заявою про стягнення з відповідача 40 000 грн. 00 коп. забор-гованості по розрахунках та 4 422 грн. 00 коп. пені згідно укладеного договору поворотної фінансової допомоги, а також 400 грн. 00 коп. інфляційних збитків та 4 000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Відповідач не подав суду витребуваного ухвалами від 04, 27 вересня 2006р. та 11 жовтня 2006р. відзиву на позов, позовних вимог не заперечив.

В судовому засіданні 26 жовтня 2006р. позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, оскільки відповідач добровільно сплатив суму 40 000 грн., що складає основний борг, а також відшкодував судові витрати та витрати на послуги адвоката, що ствердив копіями платіжних доручень відповідача. Оскільки заяву оголошено до прийняття рішення у справі, вона відповідає вимогам стст. 22, 78 ГПК України –суд прийняв її до уваги.

Суд вважає, що матеріали справи дозволяють вирішити спір на підставі наявних у справі матеріалів.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ,

ТзОВ «Укрдім»-позиводавець та ППФ «Геокс»-позичальник 05.09.2005р. уклали договір поворотної фінансо-вої допомоги (надалі в тексті –Договір), відповідно до пп. 1.1, 3.1, 4.1-4.2 якого позиводавець надав позичальнику поворотну фінансову допомогу (позичку) в сумі 40 000 грн. Позичку надано для ведення господарської діяльності на власний розсуд. Строк надання позички –4 місяці.(п.5.1 Договору). Договір діє до повного виконання зобов’язань.(п.7.1 договору). Договір підписано керівниками ТзОВ «Укрдім та ППФ «Геокс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк. справи 8).

Вказана фінансова допомога у сумі 40 000 грн. була перерахована на рахунок ППФ «Геокс», що стверджується платіжним дорученням №45 від 08.09.2005р.(арк.справи 9).

Сума позички в повному обсязі мала бути повернута ППФ «Геокс»до 08.01.2006р., однак відповідач зобов’язання з повернення позички не виконав. Пропозиція сплати 40 000 грн. позички, яка вбачається з претензії №3 від 03.05.2006р. –залишена останнім без відповіді та задоволення.(арк.справи 23).

ТзОВ «Укрдім»-замовник та адвокат Запорожець А.А.-виконавець 14.06.2006р. уклали угоду-доручення №01/06, згідно пп. 1, 2, 3, 4 якої замовник доручив, а виконавець зобов’язувався надати адвокатські послуги (допомогу) під час розгляду господарським судом Рівненської області цивільної справиз приводу невиконання умов Договору ППФ «Геокс». Сума винагороди виконавця встановлена в сумі 4 000 грн., остаточний розрахунок –згідно п.3 угоди-доручення. Угоду-доручення підписано директором ТзОВ «Укрдім»та адвокатом Запорожець А.А., скріплено відбитками їх печаток.(арк.спроави 10).

На підставі п.8.1 Договору позивач нарахував пеню з 01.01.2006р. по 18.08.2006р., сума якої складає 4422 грн. 00 коп.

Посилаючись на ст.625 ЦК України позивач нарахував за лютий-березень 2006р. 400 грн. 00 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’-язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК України).

Під час вирішення даного спору, господарський суд виходить з таких обставин: відповідач отримав позичку згідно укладеного з позивачем договору, однак не повернув її у встановлений термін, хоч строк повернення коштів минув 08.01.2006р. Позивач з метою захисту порушеного права в суді –уклав з адвокатом угоду-доручення на ведення справи про примусове стягнення боргу. Після порушення провадження у справі –відповідач погасив борг із фінансової допомоги та відшкодував витрати позивача, що стверджується платіжними дорученнями №1 від 10.10.2006р. на суму 40000 грн. та №2 від 16.10.2006р. на суму 4 566 грн. 22 коп.(арк.справи 56-57).

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку. Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилисяпро це або якщо це випливає із суті відносин між ними.(стаття 827 ЦК України).

Погашення основного боргу та судових витрат відповідачем після порушення провадження у справі є підставою для припинення провадження у справі в частині стягнення 40 000 грн. 00 коп. заборгованості за Договором, 4 000 грн. –витрат на послуги адвоката та судових витрат в сумі 566 грн. 22 коп. на підставі п.11 ст.80 ГПК України, - в зв’язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову.

Виходячи з вищезазначеного суд вважає, що вимога позивача в частині стягнення втрат, завданих інфля-цією стверджується Договором, претензією, платіжними дорученнями сторін та підлягає задоволенню на підставі стст. 509, 526, 549, 625, 827, 836 Цивільного кодексу України та стст. 173, 193 Господарського кодексу України.

Вбачається, що несвоєчасним поверненням позичкових кошті в сумі 40 000 грн. відповідач завдав позивачу матеріальної шкоди.

Статтею 836 ЦК України передбачено правові наслідки неповернення речі після закінчення строку користу-вання нею за договором позички: якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Проте, із заявленою додатковою вимогою погодитись неможливо з наступних мотивів.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, - є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов’язання.

Згідно умов пп.5.1, 6.1 Договору, позичальник-відповідач через 4 місяці з моменту отримання коштів зобов’-язаний повернути позичальнику-позивачу суму позички. Матеріалами справи стверджено, що про порушення строку сплати позивачу стало відомо 09.01.2006р. і з цього моменту виникло право нарахування пені. Разом з тим, як вказувалось вище –пеню нараховано за період 01.01.2006р. по 18.08.2006р.,  

Проте, пунктом 6 ст.232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення вико-нання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.    

Вбачається, що пеню нараховано позивачем з порушенням строку їх нарахування, який є присічним. Під час розрахунку застосовано безпідставно завищений строк нарахування (220 днів замість 182 днів), що вбачається з розрахунку, який міститься у позовній заяві.

Оскільки, вищевказана норма Господарського кодексу встановлює і обмежує строк нарахування штрафних санкцій шестимісячним терміном –на підставі ст.33 ГПК України в частині стягнення 4 422 грн. 00 коп. пені в позові необхідно відмовити з мотиву необгрунтованості суми пені та порушення терміну нарахування штрафної санкції.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Позов підлягає частковому задоволенню в сумі 400 грн. 00 коп. втрат від інфляції. В стягненні 4 422 грн. пені в позові відмовитти. В решті позову –провадження у справі припнити.

Керуючись стст. 33, 34, 36, 43, 46-49, 75, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Геокс», яке знаходиться в м.Рівне, вул.С.Бандери, 59 а/с15 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдім», яке знаходиться в м.Рівне, вул.Шкільна,49  400грн. 00коп. втарт від інфляції за лютий-березень 2006р.

3. В стягненні 4 422 грн. пені в позові відмовитти.

4. В решті позову –провадження у справі припнити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                   В.В.Грязнов

Рішення  підписане суддею  "01" листопада 2006 р..