КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.05.2008                                                                                           № 45/46

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Синиці  О.Ф.

 суддів:             

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача -Казьмірик Р.О. дов. б/н

від відповідача – не з”явився

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву

 на рішення господарського суду м.Києва від 03.03.2008

 у справі № 45/46  

 за позовом                               відкритого акціонерного товариства "Кам"янка-Бузький комбінат хлібопродуктів"

 до                                                   Державного комітету України з державного матеріального резерву

                                                  Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал"

             

                       

 про                                                  стягнення 251333,28 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Рішенням господарського суду м.Києва від 03.03.2008р. (суддя Балац С.В.) частково задоволено позов та стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь ВАТ "Кам"янка-Бузький комбінат хлібопродуктів"  137447  грн. 68 коп. основного боргу за відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного матеріального резерву, 87118 грн. 42 коп. - збитків від інфляції, 16832 грн. 63 коп. - 3% річних та відповідні судові витрати. В задоволенні іншої частини позовних вимог судом відмовлено, оскільки позивачем невірно розраховано збитки від інфляції.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач просить його скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Заявник скарги вказує на сплив строку позовної давності, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Крім того, договорами не передбачено відповідальності у вигляді інфляційних та штрафних санкцій.

В засідання суду апеляційної інстанції представник відповідача не з”явився, сторони про час і місце розгляду скарги повідомлені належним чином. Неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи, тому постанова приймається за наявними матеріалами справи.

Позивач проти апеляційної скарги заперечив та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Позивач також надав суду пояснення до розрахунку позову та зауважив, що при подачі позову допустився помилки при обрахуванні основного боргу, тому просить взяти до уваги розрахунок з урахуванням встановлених індексів інфляції та 3% річних починаючи з  01.11.2003р. станом на 30.11.2007р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила наступне.

Між сторонами 09.08.1999р. та 15.02.2001р. укладено договори № 63 і №юр-2зб/168-2001 про відповідальне зберігання позивачем матеріальних цінностей державного резерву та договір від 03.06.2004р. №юр-2зб/272-2004 про відповідальне  зберігання матеріальних цінностей державного резерву без надання права користування ними на складських приміщеннях, майданчиках, холодильних камерах, резервуарах, підземних сховищах зберігача.

Відповідач, в свою чергу, зобов'язаний відшкодовувати витрати на зберігання цінностей виходячи з розрахунку - 2,50 грн. (в т.ч. ПДВ) за тонно-місяць зберігання фактичної кількості матеріальних цінностей державного резерву.

Факт виконання позивачем спірних договорів підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем.

На виконання умов договорів відповідачем здійснено оплату шляхом перечислення 200000 грн. позивачу.

Про існування 135791,48 грн. боргу позивач дізнався 01.11.2003р. при складанні акту виконаних робіт по зберіганню зерна та акту звірки взаєморозрахунків.

Під час розгляду спору в суді першої інстанції доказів належної оплати вищевказаної суми та контрозрахунку позову відповідачем не надано, тому суд обґрунтовано задовольнив позов про стягнення боргу.

Посилання відповідача на строк спливу позовної давності є неправомірним,  оскільки з листа відповідача від 03.03.2006р. "Щодо проведення розрахунків за зберігання зерна" вбачається, що він визнав борг перед позивачем, проте його не сплатив. Тому строк позовної давності за вимогою позивача про стягнення 137075,88 грн. основного боргу за зберігання матеріальних цінностей матеріального резерву перервався згідно ст. 264 Цивільного кодексу України, і почав перебіг заново.

Що стосується посилання відповідача на безпідставне стягнення інфляційних та штрафних санкцій, то воно очевидно безпідставне, оскільки відповідно до ст. 526 боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд апеляційної інстанції враховує також пояснення позивача до розрахунку позову та приймає зміни до розрахунку, прийнятого судом першої інстанції.

           

Керуючись п.4 ст. 103, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-  

ПОСТАНОВИВ:

  1. Рішення господарського суду м. Києва від 03.03.2008р. у справі                № 45/46 змінити і після слів “стягнути на користь ВАТ “Кам”янка-Бузький комбінат хлібопродуктів” читати “137447, 68 грн. основного боргу, 86565, 62 грн. –інфляційних та 16707, 64 грн. –3% річних”.

2. Справу №45/46  повернути господарському суду м. Києва.  

  

 Головуючий суддя                                                                      

 Судді                                                                                          

 21.05.08 (відправлено)